Північна Корея може цього місяця провести запуск міжконтинентальної балістичної ракети, яка здатна доставити боєголовку на материкову частину США.
Про це пише Bloomberg з посиланням на представника служби безпеки Південної Кореї Кім Те Хьо.
“Існує ймовірність того, що Північна Корея запустить міжконтинентальну балістичну ракету в грудні”, − заявив він журналістам у США, куди приїхав на зустріч двосторонньої групи з ядерної стратегії.
Інших даних розвідки про запуск Кім Те Хьо не надав.
КНДР запустила більшість своїх міжконтинентальних балістичних ракет за останні роки з майданчика поблизу головного міжнародного аеропорту Пхеньяна, за яким стежать супутники-розвідники США.
“Випробувавши міжконтинентальну балістичну ракету, лідер Північної Кореї міг би продемонструвати своїм вищим кадрам і своєму народу, що ядерний арсенал країни досягає великих успіхів у здатності атакувати США, посилюючи пропагандистський меседж про те, що його розширення є важливим для запобігання вторгненню з боку американських сил”, − зазначає видання.
Що було раніше
- У листопаді Північна Корея успішно запустила військовий супутник “Малліген-1”. Ця спроба стала третьою після невдач у травні та серпні. Пізніше Пхеньян заявив, що “Малліган-1” зробив фото Білого дому у Вашингтоні, Міністерства оборони США та військово-морської бази США “Норфолк”.
- У вересні КНДР спустила на воду новий підводний човен, який нібито може задавати тактичних ядерних атак. Підводний човен, ймовірно, має 10 труб для ракет і є модернізованим радянським катером класу Romeo. Єдина актуальна субмарина Північної Кореї для ракетних ударів може випускати лише одну балістичну ракету.
- У квітні Північна Корея підтвердила, що випробувала нову твердопаливну ракету Hwasong-18, щоб “радикально підвищити” свою здатність завдавати ядерних ударів. Ракета призначена для перенесення кількох ядерних боєприпасів. Аналітики кажуть, що це перше використання КНДР твердого палива в міжконтинентальних балістичних ракетах середньої дальності. Ракети на твердому паливі легші та безпечніші в експлуатації та потребують менше матеріально-технічної підтримки, що робить їх важчими для виявлення та більш живучими, ніж рідинні. У твердопаливних ракетах паливо “запікається” в апаратах, що дозволяє їх запустити за лічені хвилини.