Права Швейцарська народна партія прагне зібрати 100 000 підписів до травня, щоб ініціювати голосування щодо того, чи слід закріпити в конституції країни “вічний” нейтралітет.
Про це пише Bloomberg.
Політична сила є найбільшою у країні, їй прогнозують перемогу на виборах наприкінці жовтня.
Це дозволило б їй скасувати санкції проти Росії. Кремль, з іншого боку, заявляє, що Швейцарія більше не є нейтральною державою.
Понад 90% населення, як і раніше, підтримують нейтралітет. За словами Едгара Бонжура, котрий написав кілька томів з історії нейтралітету, для швейцарців неупереджена позиція − це “національний міф майже релігійної посвяти”. Хоча Фінляндія нещодавно приєдналася до військового альянсу НАТО, а Швеція прагне зробити те саме, у Швейцарії така перспектива немислима.
“Однак вторгнення Кремля в Україну та напад ХАМАС на Ізраїль викривають суперечності швейцарського нейтралітету, який можна простежити до середньовічних кантонів, які наймали найманців до воюючих європейських держав, не приймаючи жодної сторони”, − йдеться у повідомленні.
Цього тижня уряд Швейцарії підтримав визнання ХАМАС терористичною організацією, зробивши ще один крок у відхід від його позаблокового статусу.
Деякі швейцарські коментатори хочуть, щоб Швейцарія пішла далі, і попереджають, що суворий нейтралітет може стримувати іноземні інвестиції.
“Нейтралітет мав сенс лише тоді, коли наші сусіди в Європі постійно перебували у стані війни, і тому він більше не відповідає інтересам Швейцарії. Якби ми не підтримали санкції, ми б дійсно втратили бізнес”, − сказав колишній швейцарський дипломат Томас Борер.
Безстроковий нейтралітет Швейцарії був закріплений Паризьким договором 1815, після поразки Наполеона. Швейцарія дотримується юридичних зобов'язань, накладених на нейтральні держави Гаазькими конвенціями 1907 року. Водночас Швейцарія порушила свій нейтралітет, надавши кредити та продавши зброю нацистській Німеччині. Нейтральна країна, допомагаючи пораненим солдатам та дітям, також закрила свої кордони для тисяч єврейських біженців.
Ініціатива нейтралітету Народної партії була викликана її незгодою з рішенням уряду Швейцарії дотримуватися санкцій Європейського Союзу щодо Росії. “Ви робите Швейцарію де-факто поплічником іноземних інтересів у нашій власній країні. Ви підриваєте процвітання, ви нападаєте на середній клас і завдаєте шкоди гідності та репутації нашої країни”, − заявив депутат від партії Роджер Кеппель під час парламентських дебатів минулого місяця.
На думку Стефана Легге, керівника відділу податкової та торгової політики Інституту права та економіки Університету Санкт-Галлена, запровадження санкцій означає підвищення двосторонніх торгових витрат, а нейтральність знижує ці витрати, оскільки ви можете вести справи з будь-ким. Водночас, оскільки більш як половина її торгівлі припадає на країни-союзники Заходу, Швейцарія не може дозволити собі залишатися повністю нейтральною, сказав він.“Бути нейтральним вигідно, але за політичну відданість доводиться платити”, − сказав Легге.
Проте вторгнення Росії в Україну виявило ризики швейцарського нейтралітету для деяких підприємств. Швейцарія не дозволяє покупцям відправляти зброю місцевого виробництва до зон конфліктів у межах своїх давніх правил нейтралітету. На відміну від порушень під час Другої світової війни, країна блокує постачання зброї з Німеччини, Іспанії та Данії до України, що викликає міжнародну критику. Це ставить під загрозу життєздатність невеликої, але символічно важливої збройової промисловості Швейцарії, яка була наріжним каменем так званого збройного нейтралітету країни.
Нагадаємо, майже п'ята частина російських шпигунів у Європі перебуває у Швейцарії. Розвідувальні служби підрахували, що мова йде про близько 80 осіб.