Емманюель Макрон, за ініціативи якого торік створена Європейська політична спільнота, заявив на саміті у Гранаді, що ЄС має «діяти швидше» в питанні розширення. «Я прихильник того, щоб у нас була чітка і амбітна ціль», – наполіг французький президент на підсумковій конференції, але додав, що «нині занадто рано говорити про ухвалення рішення».
У підсумковому комюніке Єврокомісії також фігурував пункт про стратегію розширення, що є новим орієнтиром ЄС. Однак від країн-кандидатів досі очікують реформ: «Розширення ЄС – це геостратегічна інвестиція в мир, безпеку, стабільність і процвітання. Це рушійна сила для поліпшення економічних і соціальних умов життя європейських громадян і зменшення нерівності між країнами. Це має сприяти поширенню цінностей, на яких ґрунтується ЄС. (...) Країни, які прагнуть членства, повинні активізувати свої зусилля з реформування, зокрема у сфері верховенства права. У той самий час ЄС повинен провести необхідну підготовчу роботу і реформи своїх інституцій». Словом, розширення буде, але пізніше.
Незважаючи на мляві обговорення вступу, європейські партнери все ж надали Україні чіткі сигнали підтримки перед потенційними російськими атаками на інфраструктуру цієї зими. Іспанія, що виступила організатором зустрічі країн Європейської політичної спільноти, передасть шість пускових установок до зенітно-ракетних комплексів "Hawk". Крім того, Володимир Зеленський, який провів двосторонню зустріч з іспанським прем’єром Педро Санчесом, заявив про намір Мадрида надати Україні енергетичне обладнання, артилерію та антидронові снаряди.
Двостороння зустріч з німецьким канцлером Олафом Шольцом теж пройшла результативно: Берлін готує для Києва додатковий комплекс протиповітряної оборони "Patriot". Натомість про постачання далекобійних крилатих ракет "Taurus" поки що не йдеться.
Порожні крісла Алієва та Ердогана
Великим розчаруванням для організаторів саміту стала відсутність Реджепа Ердогана (який проігнорував і попередній саміт у Кишиневі). Європейська політична спільнота, до якої входить і Туреччина, планувалась Емманюелем Макроном, поміж іншого, як важливий майданчик впливу на турецького лідера. Офіційною причиною скасування участі в Анкарі назвали погане самопочуття Ердогана.
Не приїхав до Гранади і президент Азербайджану Ільхам Алієв, який поскаржився на «антиазербайджанські» настрої серед європейців у контексті подій у Нагірному Карабасі. Алієв мав узяти участь у п’ятисторонніх переговорах з Вірменією, Францією, Німеччиною та головою Євроради Шарлем Мішелем, але наполіг на участі Туреччини. Коли йому відмовили, скасував свій візит. Щоправда, пізніше в Баку таки погодилися провести перемовини з Вірменією «під егідою ЄС» до кінця жовтня.
Третім провалом саміту стала неможливість провести медіацію між представниками Косова і Сербії.
ЄС розраховує на США в допомозі Україні
Однією з ключових тем кулуарних дискусій у Гранаді стала бюджетна криза у США. Країні вдалося уникнути шатдауну й ухвалити тимчасовий кошторис, щоправда, без нового пакету допомоги Україні. Хоча Байден досі має можливість виділити найближчим часом до 5,4 мільярда доларів, що вивільнились завдяки бухгалтерській помилці в розрахунку попередньої допомоги, пакет на 24 мільярди євро, про які просив у Конгресу американський президент, поки що залишається на розгляді.
Ситуація ускладнюється й усуненням голови Палати представників Конгресу Кевіна Маккарті протягом безпрецедентного голосування. Хто стане новим спікером і яка буде його чи її позиція щодо України, нині невідомо.
Криза у Вашингтоні добряче б’є по нервах лідерів ЄС. «ЄС не зможе замінити США для України», – однозначно заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель. «Ми впевнені, що США дотримаються своїх обіцянок», – зазначила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Разом з президентом Мішелем вона візьме участь у саміті США – ЄС у Вашингтоні 20 жовтня, де планують обговорити і допомогу Україні на наступний рік – до президентських виборів у США 2024 року.
Уважно в Брюсселі стежать і за виборами у країнах Центральної Європи. Проросійський лідер популістів Роберт Фіцо, чия партія перемогла на позачергових парламентських виборах у Словаччині, вже пригрозив згорнути всю військову допомогу Україні. Вибори в Польщі відбудуться 15 жовтня, і хоча відверто антиукраїнських кандидатів поміж фаворитів немає, зернова криза показала, що україно-польські відносини теж не безхмарні.
