60 днів, аби уточнити персональні дані
18 травня набуде чинності закон про новий порядок мобілізації та проходження військової служби.
У його прикінцевих положеннях прописано, що всі громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані впродовж 60 днів з 18 травня уточнити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), центрах адмінпослуг чи через електронний кабінет.
Варто нагадати, що під час воєнного стану та загальної мобілізації всіх чоловіків віком 18–60 років вважають військовозобов'язаними й вони повинні перебувати на військовому обліку.
Такі громадяни повинні самостійно прибути до ТЦК та СП чи центрів адмінпослуг і надати інформацію про адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) тощо. І хоча ця норма набуде чинності з 18 травня, уже зараз у всіх містах України спостерігають черги охочих оновити персональну інформацію.
Для цього при собі треба мати:
- паспорт громадянина України;
- ідентифікаційний код;
- військово-обліковий документ;
- медичні документи;
- посвідчення водія (якщо є);
- інформацію про освіту;
- документи про склад сім’ї, дітей чи догляд за особами з інвалідністю (якщо є);
- документи, які підтверджують право на відстрочку (якщо є).
Якщо громадянин перебуває за кордоном, інформацію він оновить, надіславши її на електронну адресу або номер телефону на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку. Або через електронний кабінет, який можна буде відкрити виключно за власним бажанням.
Електронний кабінет, як обіцяють у Міноборони, буде доступний вже з 18 травня. Його можна буде завантажити через мобільний застосунок в App Store і в Google Play Market.
Санкції за відмову оновити дані
Чоловіків за кордоном, які не оновлять даних упродовж 60 днів з 18 травня, позбавлять права на консульські послуги.
Також для всіх військовозобов'язаних, які не оновлять даних, передбачена адміністративна відповідальність. У проєкті закону 1039, який парламент проголосував у першому читанні, пропонують збільшити штрафи від 17 тисяч гривень (за неоновлення даних чи першу неявку за повісткою) до 25,5 тисяч гривень (за повторне порушення). Нині такий штраф складає 1700–3400 гривень.
Депутати також хочуть установити штраф від 34 до 59,5 тисяч для посадовців і юридичних осіб за порушення законодавства про оборону й мобілізацію. Зараз санкції сягають 3400–5100 грн.
Рішення про штрафи будуть ухвалювати суди. Якщо їх не сплатити, інформацію про порушника передадуть до виконавчої служби, дані про нього внесуть до Єдиного реєстру боржників. А це передбачає арешт майна й блокування банківських карток.
Водночас член оборонного комітету ВРУ, представник фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко вважає, що вищі штрафи не вплинуть належно й не пришвидшать мобілізації.
«Враховуючи юридичний конструкт, у першу чергу юрособи оскаржуватимуть такі штрафи. І матимуть відповідний успіх. Самі штрафи нерелевантні. А бігати з батогом за керівником підприємства, щоб той заганяв свого працівника в ТЦК, неправильно. Наприклад, працівник звільниться після повістки, а підприємство отримає штраф», — сказав він LB.ua.
Додатково у проєкті закону передбачили, що військовозобов’язаний має самостійно в семиденний строк повідомити орган військового обліку, якщо змінить адресу проживання.
Як зазначив член оборонного комітету ВРУ Федір Веніславський, ТЦК та СП зможе надіслати поштою листа про обов'язок поновити персональні дані.
Порядок вручення повісток. Лише з рук в руки
У чинному законодавстві чітко не прописані вимоги до вручення повісток. Тому їх можуть видавати в будь-яких громадських закладах, на робочих місцях, на вулиці тощо. Однак виключно особисто.
«Повістка може бути вручена тільки особисто, з рук в руки. Не поштою. Бо коли представники ТЦК та СП кидають її вам у поштову скриньку та йдуть, неможливо встановити факт вручення повістки з вашим підписом про отримання», — пояснює LB.ua заслужений юрист України, колишній нардеп Леонід Ємець.
За його словами, така процедура підтверджена рішенням Верховного Суду у справі № 759/5435/16-к ще від 28 січня 2020 року. Де зазначено, що належне вручення повістки може бути тільки особисто під підпис. Інші форми оповіщення не створюють відповідальності для військовозобов'язаних.
Коли представники ТЦК та СП вручають повістку, на вимогу громадянина вони зобов’язані назвати свої ПІБ, посади, а також пред’явити службові посвідчення.
У повістці мають бути вказані:
- ПІБ і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
- найменування ТЦК та СП, що видав повістку;
- мета виклику до ТЦК та СП.
Мета виклику — це вид повістки. А їх три: для уточнення облікових даних, проходження медкомісії, мобілізаційне розпорядження.
- місце, день і час явки за викликом;
- підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
- реєстраційний номер повістки;
- роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Відмовитися від вручення повістки можна, лише якщо вона містить хибні персональні дані. Але тоді співробітник ТЦК та СП повинен скласти акт про відмову у присутності свідків.
Чи можна не з'явитися до ТЦК?
Отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, громадянин зобов’язаний з’явитися в зазначений у ній строк і в зазначене місце.
Водночас закон зазначає чотири поважні причини, коли можна не прибути за повісткою:
- смерть близького родича (рідних брата чи сестри, батьків, дружини або чоловіка, дитини, діда, баби);
- хвороба військовозобов’язаної особи;
- перешкода стихійного характеру;
- військові дії країни-агресора.
Про причини неприбуття до ТЦК та СП необхідно повідомити не пізніше за три дні від дати, зазначеної в повістці.
Як зазначив LB.ua нардеп оборонного комітету ВРУ Вадим Івченко, останню підставу неприбуття — про військові дії РФ — обговорювали на комітеті під час підготовки закону.
«Дійшли до того, аби включити її. Військові дії в цьому випадку будуть означати наслідки обстрілів зі шкодою здоров’ю, пошкодженнями помешкання людини чи її підприємства в день виклику до ТЦК. Тоді військовозобов'язаний у цей день може не з'явитися до ТЦК. Однак далі в законі є вимога — прийти до ТЦК протягом 10 днів від дати, що вказана в повістці», — сказав Вадим Івченко.
Його колега по комітету Соломія Бобровська визнала, що військові дії — достатньо широке поняття. Ба більше, агресія триває з 2014 року.
«Але тут мова справді про конкретні наслідки обстрілів. Прицільних», — наголосила вона у спілкуванні з LB.ua.
Тим паче, що запобіжником маніпуляцій з четвертою підставою, аби не з'явитися до ТЦК та СП, є вимога обов’язково прибути протягом 10 днів від дати в повістці.
Які додаткові повноваження матимуть поліцейські?
Під час мобілізації всі чоловіки віком від 18 до 60 років уже зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ. Вони пред’являють його на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського. А також представника Державної прикордонної служби у прикордонній смузі, на пунктах пропуску через державний кордон.
«Окремо поліцейські повісток не видаватимуть. Хоча можуть перевірити документи. Подивитися по базі даних і встановити ухилянта. А далі мають право передати його представникам ТЦК та СП. Або ж разом з ними з'явитися за адресою ухилянта, аби скласти протокол на місці», — розповів Олександр Федієнко.
Новація. Письмова вимога від ТЦК попереджатиме, що через суд можуть обмежити право керувати ТЗ
У статті 27 закону про мобілізацію перелічено заходи впливу на ухилянтів. Наприклад, неявка за повісткою передбачатиме не лише штрафи. ТЦК та СП може звернутися до поліції, щоб та здійснила адміністративне затримання й примусово доправила особу в ТЦК та СП.
Якщо керівник ТЦК та СП отримає від поліції письмову відповідь, що затримати ухилянта неможливо, то протягом п’яти днів ТЦК та СП надішле такому громадянину новий документ — вимогу в паперовій формі.
«Це новація. Але не варто плутати. Вимога не повістка. Вимога — це попередження громадянина про наміри ТЦК та СП подати на нього до суду. Із подальшим обмеженням права керувати транспортними засобами (ТЗ)», — роз’яснює юрист Леонід Ємець.
Таку вимогу відправлятимуть рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу проживання чи перебування.
Однак тут є цікава норма. Днем вручення вимоги вважатимуть не лише той, коли отримано під розписку поштою. А й проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати таку вимогу. Чи відмітки про неможливість вручити її.
Простими словами, якщо громадянина не буде за адресою, вказаною в ТЦК і він фізично не отримає вимоги, то її все одно вважатимуть врученою.
Соломія Бобровська підтвердила LB.ua, що саме так працюватиме норма про вручення вимог від ТЦК та СП. А юрист Леонід Ємець рекомендує верифікувати свої актуальні адреси, аби не потрапити в неприємну ситуацію, коли про судовий позов дізнаєшся постфактум.
Бо якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення такої вимоги не з'явився в ТЦК та СП, то ці органи звернуться до суду. Поки що аби тимчасово обмежити право керувати ТЗ — допоки громадянин не виконає вимог оновити персональні дані чи з'явитися у ТЦК та СП.
Сам судовий позов ТЦК та СП подаватиме протягом 30 днів після невиконання вимоги. Уже суд розглядатиме такий позов у письмовому провадженні також протягом 30 днів. Зауважимо, якщо громадянин не прибуде на судове засідання, це не перешкодить розгляду справи.
Утім суд не обмежить право керувати ТЗ у двох випадках:
- якщо це позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
- якщо особа використовує ТЗ у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Також закон передбачає право громадянина подати апеляцію на такі судові рішення протягом 15 днів.
Коли можлива кримінальна відповідальність
Отже, наразі мова лише про потенційні штрафи й обмеження права керувати авто для ухилянтів, що не з’являться в ТЦК та СП чи не оновлять даних.
Однак міністр юстиції Денис Малюська в ефірі марафону анонсував, що Кабмін планує запровадити додаткові обмеження на адміністративні послуги для таких чоловіків. Тож не виключено, що згодом посадовці можуть повернутися до ідеї автоматично вносити таких осіб у Єдиний реєстр боржників, навіть без рішення суду про блокування банківських карток, з неможливістю оновити документи й укладати угоди про купівлю-продаж, набути спадщину тощо. Так уряд хоче «стимулювати» тих, хто «сумнівається в необхідності виконання своїх обов’язків», попередив Малюська.
У парламентському оборонному комітеті підтвердили, що неявка за повісткою для оновлення даних чи проходження ВЛК передбачає лише адміністративну відповідальність і штраф.
А за неявку за мобілізаційним розпорядженням (третій різновид повістки, так звана бойова повістка) уже буде кримінальна. Зокрема, стаття 336 Кримінального кодексу України говорить про позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
І такі судові рішення вже є. Наприклад, ще в січні на Львівщині засудили 26-річного чоловіка до трьох років позбавлення волі після того, як він не з'явився за повісткою про негайний призов.
А нещодавно позбавили волі за ухилення від призову на три роки 43-річного чоловіка на Черкащині.
LB.ua і далі аналізуватиме основні положення мобілізаційного закону.