Щось пішло не так
У жовтні 2022 року Латвія отримала нову владну коаліцію, куди увійшли ліберальні, консервативні та популістські сили. Такий різнобій доволі легко пояснити: усі партії-учасниці виступають проти Росії та намагаються мінімізувати проросійський вплив усередині країни, крім того, вони мають схоже бачення співпраці на рівні Євросоюзу та НАТО. Уряд тоді очолив Кріш’яніс Каріньш. Водночас більшість нової коаліції виявилася правою: з партією-переможницею, ліберальною "Новою єдністю", увійшли до спілки правоцентристи з Об’єднаного списку та права партія "Національне об’єднання".
Криза виникла під час голосування за президента. Прем'єр-міністр Каріньш несподівано висунув на цю позицію кандидатуру свого однопартійця з “Нової єдності” – на той момент міністра закордонних справ Едгарса Рінкевичса. Партнери по коаліції виступили проти такого рішення. Та сам Рінкевичс несподівано для багатьох отримав бажаний пост. Дві позаурядові політсили, “Прогресивні” та Партія зелених і селян, підтримали цю кандидатуру. Далі сам Каріньш намагався розширити коаліцію за рахунок цих двох політсил, однак цей крок призвів до відставки уряду та розпаду парламентської більшості.
Керівна партія “Нова єдність” поки що вирішує, з ким їй формувати коаліцію. Тим часом президент Рінкевичс говорить, що не проводитиме “жодних червоних, чорних, фіолетових чи інших ліній між політсилами”. Водночас він наголосив: якщо до коаліції увійдуть менше ніж 52–54 учасники, то "рано чи пізно всі старі проблеми знову виникнуть".
Якщо подивитися на рейтинги підтримки Сейму латвійцями, то лише 14% громадян вважають, що парламент працює добре. Це найгірший показник за 20 років, йдеться в дослідженні компанії SKDS.
А хто наступний?
Лунає багато імен. Одне з них – міністерки соціального забезпечення Латвії Евіки Сіліні. Вона адвокат, бере активну участь у політичних процесах Латвії з 2011 року. Сіліня обстоює проукраїнську позицію. Керівництво “Нової єдності” обрало її кандидатом на посаду прем'єра. Однак усе залежить не лише від позиції владної політсили, а й від голосів двох партій, які ще донедавна були поза управлінським процесом – від “зелених” і “прогресивних”.
Тут варто сказати, що в латвійському парламенті значно поменшало проросійських сил: партія “Злагода”, яка понад десятиріччя мала чималу підтримку серед місцевого населення, не змогла пройти до парламенту. Але голоси від неї частково перетекли до Партії селян і зелених, яка зайняла друге місце на виборах і отримала 16 місць у Сеймі. Вважається, що нею керує проросійський бізнесмен, колишній мер Венспілса Айварс Лембергс. Його звинувачували у відмиванні коштів, корупції, він отримав судовий термін і підпадав під санкції США. До 2018 року із "зеленими" було не прийнято взагалі вести діалог про формування коаліції. Однак зараз ситуація змінилася – ця політсила може увійти до складу нового уряду.
Та чи означає це, що вона займатиме антиукраїнську позицію і відстоюватиме інтереси Росії? Точно ні. Чимало членів політсили давно відійшли від риторики Лембергса. Якщо глянути на програму партії, то там можна побачити вимоги збільшити оборонний бюджет Латвії, підтримати вступ України до ЄС, енергетичну незалежність балтійської країни та посилити вплив латвійської мови.
Чи зміниться позиція Латвії?
Точно ні. Латвія залишатиметься другом України попри будь-які політичні зрушення всередині країни. Тут справи говорять самі за себе. Так, міністр оборони Артіс Пабрікс анонсував придбання для України до шести нових ракетно-артилерійських установок HIMARS. Збройні сили Латвії передали нашій державі черговий радянський вертоліт Мі-17, латвійська залізниця (LDz) говорить про допомогу в транспортуванні українського зерна.
Крім того, постало питання і про долю росіян, що опинилися на території Латвії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, окрім українців, Латвія прийняла і російських громадян. Не виключено, що кілька тисяч громадян РФ можуть найближчим часом залишити країну, якщо не зможуть пред'явити достатньо підстав для продовження свого перебування в Латвії. Про це йдеться в повідомленні Управління у справах громадянства та міграції (PMLP), яке планує із середини вересня розсилати довідки про виїзд з країни.
Тим часом не варто забувати, що на посаді президента Латвії нині справжній друг України – Едгарс Рінкевичс. Саме він 23 лютого 2022 року, за кілька годин до початку російського широкомасштабного нападу, привіз до Києва “стінгери”, які стали в нагоді нашим захисникам під час боїв за Гостомель і не тільки.
Латвія точно неухильно підтримуватиме Україну. Вона залишатиметься нашим другом за будь-якої політичної ситуації. Рано чи пізно політична криза завершиться і балтійська країна отримає новий уряд. Упевнені, він буде проукраїнським, як і позиція латвійської опозиції.
