«Lex Tusk»
Наприкінці листопада 2022 року депутати від партії «Право і справедливість» подали законопроєкт про створення державної комісії з розслідування російського впливу на внутрішню безпеку Польщі у 2007–2022 роках, перше читання пройшло 13 грудня. Остаточно ухвалили акт у Сеймі 14 квітня цього року.
Йдеться про формування органу, який має досліджувати справи «державних службовців або членів вищого керівництва Польщі, які у 2007–2022 роках під впливом Росії діяли на шкоду інтересам республіки». Відповідно до положень закону, комісія, серед іншого, має аналізувати службову діяльність, створення, тиражування, передачу інформації третім особам; вплив на зміст управлінських рішень; ухвалення шкідливих рішень тощо.
Передбачається, що новий орган також отримає особливі повноваження. Зокрема, зможе скасовувати резолюції, якщо ті були винесені в результаті російського впливу, забороняти чиновникам терміном на 10 років виконувати функції, що пов’язані з розпоряджанням державними коштами, анулювати на ті самі 10 років доступ до чутливої інформації.
До органу увійдуть дев’ять людей, яких призначає та звільняє Сейм. Очолюватиме комісію голова, обраний з числа її членів. Згідно з положенням, депутатські клуби протягом двох тижнів з моменту набрання чинності мають подати на розгляд комісії кандидатури.
На переконання членів партії, яка перебуває при владі, комісія потрібна, щоб визначити, наскільки великий вплив мали росіяни на внутрішню політику Польщі.
«Безперечно, російський вплив у різних сферах був, і сьогодні в цьому немає сумнівів, і, ймовірно, залишається, тому що ці різного роду групи впливу досі діють по всій Європі», – пояснив депутат від «ПіС» Казімеж Смолінський.
Законопроєкт став об’єктом критики з боку парламентської опозиції та правників. Майбутню комісію почали звинувачувати, серед іншого, у тому, що вона одночасно виконуватиме функції спецслужб, прокуратури та суду, а її рішення не можна оскаржити в суді, що може призвести до усунення з політичного життя осіб, на яких вони поширюються.
За словами представників опозиції, закон спрямований проти політичних опонентів правлячої партії, особливо лідера «Громадянської платформи» Дональда Туска (через що документ прозвали «lex Tusk»), і порушує конституцію країни. Звинувачення включають, зокрема, порушення презумпції невинуватості, загрозу позбавлення права вибору та ризик втручання у вільні й чесні вибори.
Побоювання опозиції щодо колишнього прем’єра Туска є небезпідставними. Так, член партії – молодшої партнерки «ПіС» – «Солідарна Польща» – Януш Ковальський в одному з інтерв’ю окреслив очікування влади щодо вищезазначеної комісії. Він нагадав про газову угоду 2010 року, за яку, на його думку, повинні відповідати Дональд Туск і Вальдемар Павляк.
«Маю надію, що результатом роботи цієї комісії буде також притягнення Дональда Туска до Державного трибуналу», – заявив Ковальський.
Також опозиція побоюється, що партія влади використає комісію задля усунення політичних конкурентів із суспільного життя.
Утім опір опозиції не вплинув на рішення влади. 29 травня президент Анджей Дуда оголосив, що підписав закон. Щоправда, зазначив, що передасть його на розгляд до Конституційного трибуналу.
«Це рішення було абсолютно однозначним, і я абсолютно переконаний, що воно було правильним», – наголосив Дуда, однак повідомив, що підготував проєкт змін до закону, які покликані пом’якшити його положення.
Перше стосується скасування санкцій. Президентська поправка передбачає, що будуть скасовані всі штрафні заходи, окрім оголошення про те, що хтось під впливом Росії діяв на шкоду державі. Також поправка, запропонована Дудою, включає положення про те, що парламентарі не можуть бути членами комісії.
Однак така пропозиція не заспокоїла опозицію. Ба більше, про ухвалення і підписання президентом закону критично висловилися Державний департамент США та Європейська комісія, а в Європарламенті відбулися дебати на цю тему.
Марш 4 червня
«Ви берете участь у найбільшій події в історії демократичної Польщі. Поляки зібралися в різних місцях Польщі. Ми всюди отримуємо сигнали підтримки. Польща тут. Ви маєте право кричати це вголос. Батьківщина у кожного з нас у серці. Це найголовніше. Я подорожував по всій країні і скрізь зустрічав розлючених, злих і зневірених людей», – заявив зі сцени на Замковій площі у Варшаві Дональд Туск під час маршу, який відбувся в річницю перших частково вільних парламентських виборів після Другої світової війни у 1989 році (що доволі символічно). Туск заявив, що йде на вибори, щоб перемогти, поквитатися, загладити провину і таким чином примирити польські родини.
За даними організаторів, у мітингу взяли участь близько 500 тисяч осіб, за даними поліції – 100–150 тисяч.
Безперечно, велелюдний марш можна вважати великим успіхом і для «Платформи», і для всієї демократичної опозиції. Адже ще зовсім недавно опозиція перебувала у своєрідній апатії, відчутті того, що «нічого не можна зробити».
Ухвалення «lex Tusk» повністю змінило ситуацію. Зокрема, це стало каталізатором для об’єднання строкатої опозиції. Так, окрім Дональда Туска, на марш вийшли лідери інших опозиційних партій: Владислав Косіняк-Камиш («ПСП»), Шимон Головня («Польща 2050») і Влодзімеж Чажастий («Лівиця»). Через що демонстрація перестала асоціюватися лише з «Платформою».
Щоденна німецька газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» зазначає, що марш «надії» Туска дав крила опозиційним партіям.
«Йдеться про польську демократію», – коментує «FAZ» події в Польщі, наголошуючи на «приголомшливому масштабі демонстрацій» проти уряду «ПіС» й додаючи, що однією зі слабких сторін опозиції досі була відсутність єдності, але в умовах законодавчої атаки на найсильнішого політика опозиції вона зімкнула свої лави і водночас розширила свою соціальну базу.
Однак головним є те, що ситуація стала тригером для змін електоральних настроїв населення. Адже останній подібний досвід, тобто потужні протести, «ПіС» переживав після рішення Конституційного трибуналу щодо абортів. Тодішня ситуація змусила партію влади попрощатися з високою підтримкою, яка регулярно перевищує 40%. Не виключено, що історія може повторитися.
Проте опозиція не повинна впадати в ейфорію, а мати план, як керувати цими настроями і підтримувати їх упродовж наступних кількох місяців до парламентських виборів. Оскільки попереду літні канікули – період, коли в Польщі зазвичай спадає інтерес до політики, що може супроводжуватися спробами «ПіС» повернутися до традиційного наративу, що матиме на меті демобілізувати поміркованих виборців.
****
Конфлікт навколо «lex Tusk» ще більше поглибив конфлікт у польському суспільстві. І це вкрай небезпечна тенденція для нас, зважаючи на те, що Польща є надважливим союзником України у війні. Розділене суспільство може виявитися неабияким подарунком для Кремля. Подібні ситуації вже траплялися. І часто ціна такої поляризації була надто високою.