У Європі зараз надто багато думають про те, що станеться з Росією, якщо Путін остаточно програє. Макрон, який говорить, що не хоче краху РФ і не вірить у швидке падіння російського режиму – гарна ілюстрація дискусій, які відбуваються поза інформаційним простором.
Одні західні лідери бояться, що Росія ще більше радикалізується, інші – що вона розвалиться і не буде спроможна контролювати ядерне озброєння. І ніхто так і не зрозумів, що ключова мета Путіна – залишити після себе мілітаризовану, шовіністичну, фашистську Росію, яка протягом десятиліть залишиться загрозою для Європи.
Звідси і всі ті ідіотські пропозиції так званого половинчастого вступу України в НАТО, дискусії про її довгий шлях до ЄС. Як і перед початком повномасштабного вторгнення, деякі глави держав Євросоюзу вважають, що російський агресор може погодитися припинити бойові дії та навіть відмовитися від окупаційних планів в обмін на гарантії того, що Україна не буде частиною Альянсу.
Наївні. Путін перебуває у такій політичній ситуації, коли будь-який його програш означатиме падіння режиму, який він конструював майже чверть століття. Перемовини для нього – це теж програш. Путіну потрібна тільки війна, бо так він зможе контролювати силовий апарат і тримати в руках молодих бюрократів та олігархів – тих, хто хай на перший погляд і гіпотетично, однак усе ж має можливість створити проблеми всередині Росії.
Водночас частина західноєвропейських лідерів – з якихось дивних причин – не порушує іншого питання: а що буде, якщо Україна не вступить до НАТО? А відповідь проста: світ прийде до Третьої світової. І це не якась патетика. Якщо Захід програє – а відсутність України в НАТО і є тим програшем, то Росія рано чи пізно нападе на членів Альянсу, Китай анексує Тайвань, Іран почне кривавий конфлікт на Близькому Сході, а радикальний іслам сунітського типу вийде далеко за межі Афганістану. Усе це призведе до глобального протистояння, коли, як правильно каже президент Зеленський, Заходу прийдеться відправляти вже не зброю і не гроші, а своїх людей.
Усі ж розмови про південнокорейський сценарій для України, про творення якоїсь межі на кшталт 38 паралелі, що розділяє Південну та Північну Кореї, – це суцільний ідіотизм. Люди, які про це всерйоз дискутують на Заході, або неуки, або провокатори. 38 паралель виникла після поразки Японії у Другій світовій і розділення Корейського півострова на зони впливу США та СРСР. Після чого почалася війна 1950 – 1953 років, у якій брали участь з одного боку війська США та коаліції ООН, а з іншого – сотні тисяч китайців і радянські військово-повітряні сили. Корейська історія – то історія не успіху, а кривавого місива.
Час усім відкрити очі: для України не існує жодних альтернатив, окрім вступу в НАТО. І Захід не має іншої опції, окрім як прийняти Україну до Альянсу. Будь-які інші рішення призведуть до ще більшої трагедії світового масштабу.