Боротьба з «руським міром» Бабіша
Чехи визначилися з наступником Мілоша Земана, який у березні завершить свій другий п’ятирічний термін. Земан, звісно, був серед тих, хто завжди підтримував Путіна та його оточення, він був проросійським політиком. Одначе навіть Земан не пішов проти власного чеського народу, який вийшов на вулиці відразу після початку повномасштабного нападу Росії на Україну і заявив тверде «ні» агресії Москви.
Водночас показово, що через 30 років після падіння комунізму чехи, які невимовно постраждали від «червоних», обирали президента між двох кандидатів, які були членами Комуністичної партії Чехословаччини. Бабіш, висуванець від партії ANO, був зареєстрований як співробітник комуністичної Служби державної безпеки, а його конкурент Павел був учасником розвідкурсу, випускники якого були не військовими дипломатами, як зазначалося, а шпигунами. Мабуть, це виявилося чи не єдиною схожістю. У всьому іншому — суцільні відмінності.
61-річний Павел обіцяв повернути в резиденцію президента порядок і гідність. І представив кампанію як боротьбу двох світів. «У нашому: мужність, честь, гідність», — заявляв Павел, додаючи, що той інший світ сповнений брехні, страху і хаосу.
На противагу йому, 68-річний олігарх Андрей Бабіш, який є одним з найбагатших чехів, заявляв, що хоче допомагати людям.
«Моя програма полягає в тому, щоб допомагати людям, боротися за інтереси Чехії і прагнути миру», — стверджував колишній очільник уряду, обіцяючи, що як президент він буде противагою правоцентристському уряду Петра Фіали, який контролює обидві палати парламенту.
Варто зауважити, що глава Чеської Республіки має відносно невеликі повноваження. Проте відіграє важливу роль і у внутрішній, і в зовнішній політиці. Саме президент країни представляє чеський народ в очах світової громадськості, виступаючи від його імені щодо питань безпеки та оборони. Наразі це в першу чергу стосується війни Росії проти України, яка по суті є війною проти всієї Європи.
Зазначений фактор став чи не ключовою причиною, чому чехи проголосували за Павела. Адже саме воєнна тематика домінувала у фіналі виборчої кампанії, зумовивши чи не найбільші суперечки під час її перебігу.
Попри те, що чинний президент Мілош Земан, який має добрі стосунки із Андреєм Бабішем, розплющив очі і перестав підлабузнюватися до кремлівського диктатора, більшу частину свого президентства він мав слабкість до путінської Росії. Подібне можна сказати й про Бабіша, який має стратегічно пов’язаний з РФ бізнес.
Річ у тім, що флагманом бізнесу колишнього прем’єра є компанія "Lovochemie", яка виробляє промислові добрива для сільського господарства. Для їхнього виробництва значною мірою потрібен газ. Тому будь-які коливання на газовому ринку (як-от дефіцит блакитного палива) загрожують його інтересам.
Не лише від постачань газу, а й від дотацій Євросоюзу залежить створений Бабішем нафтохімічний концерн "Agrofert", на розвиток якого, за звинуваченням Брюсселя, було використано субсидії ЄС. Що неабияк підважило репутацію лідера ANO.
Однак це ще не все. На початку політичної діяльності Бабіша всі російські тролі в соцмережах були на його боці. Такі технології складають вагому складову фронту гібридної війни й часто використовуються для зміни настроїв у суспільстві. Чим охоче користувалися і Земан, і, власне, Бабіш.
Тому не дивно, що Земан оголосив про підтримку саме Бабіша на пост глави держави, явно символізуючи їхні домовленості про передачу влади. Таким чином, пославши Кремлю чіткий сигнал.
Власне, сам Бабіш, якого глузливо називають «чеським Трампом», не надто приховував уже непопулярних у Чехії поглядів, рекламуючи себе як гаранта невтягнення Чехії у війну.
«Я не втягну Чехію у війну. Я дипломат, а не військовий», — доводив Бабіш з передвиборчих плакатів. А коли його запитали, чи відправить чеських солдатів у разі нападу на Польщу чи країни Балтії на допомогу, відповів категорично: «Безумовно, ні».
Щоправда, не всі представники зовнішньополітичної служби Чехії згодні з його позиціюванням. «Андрей Бабіш не дипломат», — відповів на твердження колишнього очільника уряду міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
Натовець до мозку кісток
На противагу Андрею Бабішу генерал у відставці Петр Павел роками вказував на Росію як на головного дестабілізатора світового порядку. Тож значна частина повідомлень, поширених на різних платформах, які стосувалися Павела, містили звинувачення останнього в розпалюванні війни.
Та чехи, які добре пам’ятають, що таке російській чобіт на чеській землі, проголосували не лише за Павела, але й за Україну та проти Росії.
Вони всіляко підтримують нашу державу в боротьбі з російським агресором й мають намір надалі це робити, зокрема, шляхом постачання зброї і боєприпасів. Тому багато громадян Чехії голосували за колишнього генерала — через його знання та хороші контакти з армією.
Павел урятував життя понад 50 французьким солдатам під час війни в колишній Югославії у 1990-х роках. За що отримав нагороду, чим вагомо підняв свій авторитет у військових колах.
Майбутній президент закінчив військові курси для старших офіцерів у Великій Британії. У 2012-2015 роках був начальником Генерального штабу Чехії, а згодом — головою Військового комітету Північноатлантичного альянсу. У 2018 році закінчив службу в Брюсселі та пішов у відставку у званні генерала армії, що є найвищим у Чехії.
Слід зазначити, що Павел фінансував президентську кампанію за рахунок пожертвувань прихильників. Ба більше, він неодноразово заявляв, що не прийме жодної суми, що перевищує 3 млн крон від одного жертводавця.
Він повністю схвалює військову та гуманітарну підтримку України в її боротьбі проти РФ. І бачить майбутнє Чехії пов’язаним з членством у ЄС та НАТО. Говорячи про плани, якщо він стане президентом, він підкреслив, що важливою буде підготовка саміту Альянсу, який відбудеться в Литві у липні 2023 року.
Зазначене, вочевидь, не влаштовує Кремль. Тож не дивно, що проросійські хакери, пов’язані з групою NoName057(16), атакували деякі дотичні до президентських виборів у Чехії інтернет-портали. Зокрема, вони здійснили кібернапад на вебсайт Петра Павела.
Утім попри все, чеський народ зробив свій вибір. І поставив явно не на користь проросійського кандидата.
«Відновимо мир і порядок у Чехії» — таким було головне гасло виборчого штабу Павела.
Тепер же новому очільнику республіки, який заступає на посаду в березні, доведеться (що головне для Києва) однозначно стати на бік України. Київ же очікує, що новообраний чеський президент зробить усе для того, щоб допомогти нашій державі посилити обороноздатність і стати в подальшому членом європейської та євроатлантичної родини.
Проросійські сили та політики, як, приміром, Андрей Бабіш, нікуди не подінуться. Так само, як і певною мірою вплив Москви на політичну, економічну й бізнесову сфери Чехії.
Новообраному президенту Чехії доведеться зробити чимало кроків для того, щоб цей вплив зменшити та посилити роль ЄС і НАТО у власній державі. Одначе поки що можна сказати одне: сьогодні з обранням Павела виграли не лише чехи, а й Європа, увесь Захід. А Росія програла.