На долю її величності випало багато складних і прекрасних моментів: розпад Британської імперії, Холодна війна, перша мандрівка людини в космос і поява інтернету, а пізніше й соціальних мереж, входження, а насамкінець вихід Великобританії зі складу ЄС, війни в багатьох точках Земної кулі, пандемія і втрата близьких. Усе це вона пережила разом зі своїм народом – так, як і обіцяла ще за часів панування її батька – Георга VI. Вона, ще зовсім юною дівчиною, яка вже знала, що таке велика війна, дала слово британцям, що ніколи їх не залишить, як би довго не правила.
І вона їх не залишила до останнього подиху, встигнувши прийняти відставку нового британського Черчилля, Бориса Джонсона, і поставивши на його місце нинішню главу офісу – Ліз Трасс.
Єлизавета II пройшла Другу світову війну – стала першою жінкою з королівської родини, яка служила у британському війську, ще й отримала звання лейтенанта. Вона разом з мамою та сестрою залишалася у Віндзорському палаці, що біля Лондона, не покинувши короля навіть попри бомбардування британської столиці. Однак її правління припало все ж на післявоєнну відбудову, на той період, коли Великобританія переосмислювала своє імперське та колоніальне минуле, коли вона входила у зовсім новий світ.
Символічно, що першим прем’єр-міністром, з яким королеві довелося працювати, став саме Вінстон Черчилль. Тоді ж, у перший рік з моменту коронації (лютий 1952 року), Європа та весь Захід переживали два складні процеси – післявоєнну відбудову та виклики Холодної війни. Уже за місяць Йосип Сталін намагатиметься «об’єднати» Німеччину на власний лад, запропонувавши канцлеру Аденауеру знайому нам нині «нейтральність», відмову від курсу до НАТО та від руху в бік Заходу. Того самого року американці вперше випробують водневу бомбу, британці оголосять про створення власного атомного озброєння, а ще за рік перші водневі випробування проведуть у Радянському Союзі.
Світ тоді кардинально змінювався, на це мала якось реагувати Великобританія, яка довго переживала непрості часи – період, коли жителі Королівства намагалися зрозуміти, що буде далі після імперії. Цей період триває досі – навіть після Брекзиту.
Показово, що Єлизавета II завершила своє панування в момент, коли будь-які сподівання на нормальне функціонування звиклого нам світового ладу були нівельовані війною, що її розв’язала Росія проти України та й загалом проти всього Заходу, останнім бастіоном якого довгий час називали саме королеву. Зараз Британія, певно, є лідером процесів зі стримування агресора. Вона знову стає лідером Європи.
Зі смертю королеви Британія і загалом Захід входять у доволі непрості часи. Тепер новому королю та майбутнім британським прем’єрам потрібно буде заново перемагати, відновлювати, створювати нові правила гри, формувати альянси та проходити через складні випробування. Зміниться сама Великобританія та весь Захід.
Епоха Єлизавети II добігла логічного кінця, за нею починається новий етап, однак це вже зовсім інша історія. «Коли я дивлюся в майбутнє, у мене немає жодних сумнівів у тому, що є дещо певне – це зміни, і темпи цих змін тільки наростатимуть… Здається, що сама швидкість змін змітає так багато знайомого та втішного. Але я не думаю, що нам слід хвилюватися з цього приводу. Ми зможемо зрозуміти майбутнє, якщо ми зрозуміємо уроки минулого». (Єлизавета II. З послання британському народу. 1999 рік).
