Великою перевагою для України є те, що вже рік Ліз Трасс тримає руку на пульсі міжнародної політики – саме стільки часу вона провела у кріслі міністра закордонних справ. Це може значно спростити і прискорити всі подальші рішення про збільшення військової допомоги нашій державі. У липні політик заявила, що Британія “зробить усе, аби Україна перемогла у війні, а потім допоможе країні відбудуватися”, додавши, що ця підтримка має бути розрахована на “довготривалу перспективу”.
Утім є одне “але”. На відміну від Бориса Джонсона, від Ліз Трасс чекають швидких і ефективних дій у внутрішній політиці. Річ у тім, що королівство переживає одну з найбільших економічних криз за свою історію: інфляція сягнула безпрецедентного рівня у 10%, а ВВП країни скорочується вже третій місяць поспіль. Минулого тижня Британію охопили масштабні страйки, протестний рух не збирається згасати. Трасс уже пообіцяла “сміливий план” для підтримки економіки. Внутрішня британська криза напряму пов’язана з міжнародними подіями, зокрема і з війною Росії проти України. Тобто на Ліз Трасс лежатиме подвійна відповідальність.
Як рахунки британців пов’язані з війною
Зрозуміти масштаби британської енергетичної кризи можна на ось якому прикладі: нині кожна родина платить у середньому тисячу фунтів на рік за енергію (світло і опалення). За прогнозами, цього року ця цифра ризикує підстрибнути вдвічі і сягнути трьох тисяч фунтів, а якщо держава не вдасться до жодних заходів – до п’яти тисяч фунтів на рік, а це вже п’ята частина доходів середньостатистичного британця.
Чому такий шалений стрибок? Дві третини британських будинків опалюють газом. Половину блакитного палива для власних потреб країна видобуває самотужки в Північному морі, половину імпортує з Норвегії, Нідерландів, Бельгії, а до недавнього часу 4% – з Росії. Залежність Британії від Москви в цьому плані невелика, однак залежність від глобальних цін на газ на міжнародному ринку, зокрема цін у ЄС, до якого королівство приєднане газопроводом, – надзвичайна. А ці ціни за рік зросли на 400%, при цьому лише за минулий тиждень – на 30%, одразу після заяви Газпрому про припинення постачання “Північним потоком”.
Зрозуміло, чому в першу чергу увага Трасс буде спрямована на внутрішні проблеми. На тлі такої масштабної кризи від прем’єра очікують замороження цін, а для британських консерваторів це доволі нетиповий крок. Перше випробування для Трасс буде внутрішньобританським.
Британія залишиться союзником України
Другим випробуванням для нової господарки Даунінг-стріт стане її міжнародна політика. Перед обранням Ліз Трасс запевнила, що у Володимира Зеленського “не буде сильнішого союзника в ці темні часи”, ніж Британія. Упродовж своєї роботи на посаді міністра закордонних справ Трасс не втомлювалася повторювати, що жодних поступок Путіну робити не можна. Коли влітку на пресконференції її запитали про Крим, вона впевнено відповіла, що вважає “реалістичним” сценарій, за яким півострів повернеться Україні.
За прем’єрства Бориса Джонсона Британія надала Україні військової й економічної допомоги на 3,8 мільярда фунтів стерлінгів, останній пакет на мільярд був узгоджений наприкінці червня. Це найбільші після США масштаби підтримки, надані Україні. Ліз Трасс має намір продовжувати лінію Джонсона.
Пріоритетом для Трасс є й безпека самої Британії. На останньому великому саміті НАТО, що відбувся цього літа в Мадриді, політик закликала країни-члени збільшити свої внески до 2% від ВВП і висловила підтримку Фінляндії і Швеції в їхньому намірі доєднатися до Альянсу, який “стримує агресорів” у цьому дедалі більш напруженому світі.
Здавалося б, перспективи для України з новим британським лідерством чудові. Єдиний (невеликий) привід для сумніву спливає з біографії Ліз Трасс, якій притаманна деяка… мінливість. До 2016 року вона була одним з найбільш проєвропейських політиків королівства, називаючи Брекзит “потрійною трагедією” для країни. Після того як британці проголосували за вихід з ЄС, Трасс перетворилася на затятого євроскептика і змогла зробити кар’єру в лавах Консервативної партії, дійшовши до найважливішого крісла. Залишається сподіватися, що в питанні російської агресії нова лідерка Британії продемонструє більшу послідовність.
