Нідерланди і Німеччина були найбільш скептично налаштованими стосовно надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.
Водночас найбільші скептики ніколи не пропонували Україні напіврішень замість надання статусу кандидатки, повідомив в інтервʼю LB.ua міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Тому я точно не скажу вам, хто пропонував оці альтернативні напіврішення, бо це були більш-менш прихильні до нас країни. Вони просто казали по дружньому: «Дивіться, ну не буде (статусу кандидата, – LB.ua), бо он є скептики, ви їхню думку не зміните». Тому я можу абсолютно спокійно сказати, хто належав до табору скептиків, але їх якраз не доводилося в цьому плані переламувати, тому що вони були проти. Вони вважали, що Україні треба щось дати, але не пов’язане з юридично зафіксованою обіцянкою членства в Європейському Союзі. Це були Нідерланди, це була Німеччина", – зазначив він.
За словами Кулеби, президент Франції зіграв важливу роль у тому, щоб знайти правильний підхід у спілкуванні з канцлером Німеччини. Важливу роль зіграв і премʼєр-міністр Італії Маріо Драгі.
"Я нагадаю, що місяць тому, вийшовши із засідання Європейської ради, Драгі дав коментар, що він був єдиним лідером великої європейської держави, яка прямо підтримала статус кандидата для України. Тоді це в новинах булькнуло і зникло, але це правда. Тобто було засідання Європейської ради, всі сиділи мовчали, Драгі взяв на себе відповідальність і сказав: «Я підтримую, я за». Він хотів показати, що підтримка кандидатства – це не лише історія наших традиційних найкращих друзів – поляків, балтійців та інших країн, – а що є велика країна, яку традиційно вважали такою більш прихильною до Росії, і яка ухвалила для себе стратегічне рішення. Роль цих людей насправді не можна применшити", – підкреслив український міністр.
Нагадаємо, 23 червня Україна отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. Це рішення було ухвалено всіма 27 державами-членами ЄС. Для набуття повноцінного членства в Союзі Україна має відповідати Копенгагенським нормам (політичним, економічним і членським) і виконати низку вимог. Серед них: посилення боротьби з корупцією, призначення лідерів САП і НАБУ, запуск у роботу антиолігархічного закону, приведення у відповідність до європейських стандартів законодавства про ЗМІ.