«Колективна безпорадність»
«Я не пам’ятаю, щоб коли-небудь доводилося мати справу з такою кількістю факторів і процесів, що породжують кризу», — заявив Вольфганг Ішингер до початку Мюнхенської безпекової конференції, розповідаючи про її деталі.
Згідно з «Мюнхенським звітом з безпеки» — 180-сторінковою доповіддю «Turning the Tide – Unlearning Helplessness», опублікованою 14 лютого, — з'явилося відчуття «колективної безпорадності» перед лицем безлічі глобальних викликів. А 2021 рік визнано явно не сповненим геополітичного оптимізму.
«Майже щомісяця в новинах домінувала нова криза, яка створювало відчуття, що наростання цієї хвилі криз здатне поглинути нас», — йдеться в документі.
Звіт також містить посилання на, «здавалося б, нескінченну» пандемію, «усе більш відчутну» загрозу зміни клімату, «неприємну вразливість» взаємопов’язаного світу та зростання геополітичної напруженості серед тих викликів, які сприяють «відчуттю втрати контролю». Усе це визначило тон 58-ї сесії MSC…
«Говорити про Росію, але без Росії»
До Мюнхена було запрошено 35 глав держав і урядів та близько 100 міністрів, переважно закордонних справ і оборони. З них конференцію відвідали Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, новий канцлер ФРН Олаф Шольц (і члени його уряду), віцепрезидентка США Камала Гарріс, президент України Володимир Зеленський, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, державний секретар США Ентоні Блінкен та інші.
Було запрошено й Росію. Однак її очільник Володимир Путін не взяв участі в MSC-2022. Як і інші представники РФ, включно з главою МЗС Сергієм Лавровим.
«Російські офіційні особи в запланованому на 18–20 лютого цього року засіданні Мюнхенської безпекової конференції з різних причин участі не братимуть», — заявила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова, пояснивши, що в Москві впав інтерес до цього заходу, адже, за її словами, він втратив «інклюзивність та об’єктивність».
Варто зазначити, що в останні роки Лавров практично завжди очолював російську делегацію в Мюнхені. Винятком був 2007 рік, коли президент Путін виступив зі своєю знаменитою антизахідною промовою (якій, до речі, виповнилося рівно 15 років), а також 2016 рік, коли тодішній прем’єр-міністр Дмитро Медведєв прилетів до столиці Баварії.
Існує припущення, що однією з причин відмови від участі російської офіційної делегації в MSC стала низка висловлювань голови Вольфганга Ішингера і коментарів його наступника Крістофа Хойсгена, які в Москві вважають недипломатичними.
Йдеться про необхідність постачати озброєння Україні та відмовитися від проєкту «Північний потік-2». А також про важливість жорсткішої політики щодо Росії, аж до її стримування. Утім з огляду на ситуацію, лишається сумнівним, що причина саме в цьому.
Хай там як, російський «демарш» став першою неявкою за понад 30 років, що підкреслило, наскільки погіршилися відносини Сходу та Заходу.
Деякі ЗМІ навіть запропонували неофіційне гасло конференції: «Говорити про Росію, але без Росії». Та попри відсутність росіян, РФ та її агресивна політика були в топі обговорюваних тем на полях MSC-2022.
Часи складніші за холодну війну
Мюнхенську безпекову конференцію розпочали світові лідери, високопосадовці, політики та експерти з безпеки, які зібралися зосередити увагу на ескалації кризи, зумовленої побоюваннями, що Росія готується вторгнутися в Україну.
Конференція розпочалася промовою Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який заявив, що світ, імовірно, перебуває в більш небезпечній ситуації, ніж під час холодної війни. Він попередив, що невелика помилка або непорозуміння між великими державами можуть мати катастрофічні наслідки.
«У мене часто запитують, чи ми перебуваємо в новій холодній війні, — сказав Гутерріш у своїй вступній промові. – Моя відповідь полягає в тому, що загроза глобальній безпеці зараз є складнішою і, ймовірно, вищою, ніж у той час».
Утім генсек ООН припустив, що нарощування російських військ навколо України не призведе до військового конфлікту.
«Я закликаю всі сторони бути вкрай обережними зі своєю риторикою. Публічні заяви повинні бути спрямовані на зменшення напруженості, а не на її розпалювання», — заявив португальський дипломат.
Гутерріш наголосив на необхідності міжнародного співробітництва та дипломатії в часи наростання кризи. Він, зокрема, відзначив поточну кризу в Україні як ту, що займе центральне місце в громадських і двосторонніх дискусіях на конференції.
«Це російська криза»
У той самий час міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що росіяни втратили шанс, і зазначила, що криза безпеки в Європі — це не криза в Україні.
«Це російська криза. Ми терміново закликаємо Росію негайно вивести свої війська», — наголосила німецька дипломатка й заявила, що, попри перші сигнали в цьому напрямку, «російська загроза залишається реальною».
Також Бербок сказала, що дуже важливо, щоб Захід запровадив нищівні санкції проти Москви в разі вторгнення, навіть якщо це буде дорого коштувати Європі.
«Ми в Німеччині готові заплатити за це високу ціну», — заявила Бербок й підкреслила, що «всі варіанти є на столі, а також «Північний потік-2».
Однак попри жорстку риторику в бік Кремля, Бербок захищала рішення своєї країни не надсилати в Україну зброю задля відбиття можливого вторгнення РФ, наголосивши, що Друга світова війна показала, що слід шукати інші шляхи для забезпечення миру.
«Німеччина була найбільшим донором для України», — сказала Бербок під час дискусії зі своїм американським колегою Ентоні Блінкеном, який погодився з тим, що західні держави працюють, взаємно доповнюючи і скоординовано.
Виступаючи разом з очільницею МЗС Німеччини, Блінкен прокоментував заяви Росії про відтягування сил від кордону України як такі, що не відповідають дійсності. За його словами, «навпаки, ми бачимо, що до кордону йдуть додаткові сили, включаючи передові сили, які будуть частиною будь-якої агресії».
З ним погоджується й міністр оборони США Ллойд Остін, який у той час перебував у Польщі. За його словами, незважаючи на заяву Росії про відведення, фактично спостерігається ще більша мобілізація Путіним військ на кордоні з Україною.
«Тепер він зібрав армію на кордоні з Україною. Це реальні загрози. Для вільного світу найкраща відповідь на такі загрози — не підкорятися, а стримувати», — сказав очільник Пентагону.
Віцепрезидентка США Камала Гарріс своєю чергою заявила, що все ще є надія на деескалацію Росії, але попередила, що Вашингтон готовий накласти на Москву жорсткі санкції в разі нападу.
«Ми, звичайно, відкриті до дипломатії та прагнемо до неї... Але ми також віддані тому, щоб якщо Росія здійснить агресивні дії, гарантувати серйозні наслідки», — наголосила Гарріс.
Уже зараз Росія намагається створити провокацію на сході України. І Київ чекає, як на це насправді відреагує Захід.