З 1 січня 2022 року Франція почала шестимісячне головування у Раді Європейського Союзу.
Країна змінила у цій ролі Словенію, а після Франції Раду ЄС мала б очолити Чехія.
Девізом свого головування Франція обрала “Відновлення, сила та відчуття належності” – відновлення економіки та підтримка екологічної і цифрової трансформації, “сила” для захисту і просування своїх цінностей та інтересів, та “відчуття належності” у сенсі розвитку спільного європейського бачення, пише Європейська правда.
“Якби мені потрібно було одним реченням переказати цілі нашого президентства з 1 січня до 30 червня, я б сказав, що нам потрібно рухатися від стану Європи, яка співпрацює у рамках своїх кордонів, до Європи, яка є потужним гравцем у світі, повністю суверенним і вільним вирішувати свою долю та робити свій вибір”, – заявив раніше президент Франції Еммануель Макрон.
Макрон пообіцяв запустити реформу правил, що діють у Шенгенській зоні і виступив за створення спеціального механізму екстреної допомоги країнам-членам ЄС у разі міграційних криз на кордонах.
Виступаючи за “стратегічний суверенітет” ЄС, Макрон нагадав про концепцію автономної системи оборони 27 країн союзу, яку активно просуває Франція. Париж наполягає, що така система має бути доповненням, а не альтернативою НАТО.
Президент Франції анонсував активізацію політики щодо Західних Балкан, закликавши ЄС “прояснити перспективи європейської інтеграції” Албанії, Боснії, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії та Косово.
У майбутньому півріччі Франція також має намір досягти прогресу в переговорах щодо проєкту європейського Пакту з питань міграції та притулку.
Макрон запропонував також “переглянути бюджетні рамки” та правила Євросоюзу, створивши нову модель економічного зростання; приділити увагу регулюванню цифрової сфери та заходам Європейського зеленого курсу, зокрема, створенню механізмів, які б обмежили або зовсім виключили імпорт у ЄС продукції з високим “вуглецевим слідом”.