«Живий щит»
Криза на польсько-білоруському кордоні, як і на литовській і латвійській ділянках межі Євросоюзу з Білоруссю, триває від весни цього року. Однак після того, як група з-понад п’ятисот мігрантів спробувала потрапити на територію Польщі, ситуація загострилася ще більше.
На опублікованих відео видно, що біженці несли зі собою сумки, рюкзаки й інші речі. Утім найцікавіше, що групу супроводжували озброєні військовослужбовці. І це не випадковість.
За припущеннями, люди в уніформі є співробітниками ОСАМ – спеціального підрозділу прикордонних військ Білорусі, що спеціалізується на боротьбі з терористичною діяльністю. Адже саме вони, як повідомляється, брали безпосередню участь в операції «Шлюз» і переправляли людей без документів до Євросоюзу.
На записах зафіксована спроба проштовхнути групу жінок і дітей через польсько-білоруський кордон.
«Озброєні люди Лукашенка виштовхують жінок і дітей через польський прикордонний паркан і створюють живий щит, щоб завадити їм повернутися до Білорусі», – коментує білоруський опозиційний телеграм-канал Nexta.
Таке саме визначення використала й спікерка польського Сейму Ельжбета Вітек. Вона наголосила, що білоруський режим «цинічно стимулює нелегальну міграцію для досягнення власних політичних цілей і дестабілізації ситуації на східному кордоні Польщі та ЄС».
«Мігранти – це живий щит, яким безжально користується білоруська влада. Вони в інструментальний спосіб, вчиняючи погрози та шантаж, використовують чоловіків, беззахисних жінок і дітей», – заявила парламентарка.
Вітек також закликала засудити дії Мінська. І запевнила, що Лукашенко має враховувати наслідки своїх дій, адже союзники з ЄС та НАТО, за її словами, однозначно і солідарно засудили агресію та закликали до її негайного припинення.
«Ми готові до кожного сценарію», – запевнила спікерка.
Дійсно, унаслідок загострення ситуації зібрався урядовий кризовий штаб за участю прем’єра-міністра Матеуша Моравецького, віцепрем’єра Ярослава Качинського, а також міністрів внутрішніх справ і адміністрації, національної оборони та закордонних справ. Адже зрозуміло, що криза ще далека від свого завершення.
За повідомленням Reform.by, 7 листопада в Telegram з’явився чат під назвою «Білоруський збір біженців 10/11», у якому припускається, що 10/11 – це дата (10 листопада), яка може бути основним днем збору нової хвилі мігрантів. Згідно з інформацією ресурсу, також після створення чату в ньому було опубліковано повідомлення з точкою на мапі, куди мігрантів закликали прибути – локація біля прикордонного переходу «Брузгі».
І це тривожні сигнали. Ситуацію навіть почали порівнювати з вторгненням зелених чоловічків до Криму.
«На кордоні з Білоруссю ми починаємо боротися з вторгненням зелених чоловічків, як у Криму», – оцінив колишній командир спецпідрозділу GROM (військової частини Сил спеціального призначення Польщі) генерал Роман Полко.
На його думку, НАТО має зайняти позицію з цього приводу, оскільки східний кордон Польщі також є кордоном Альянсу.
Ситуацію на кордоні активно коментує й польська опозиція. Зокрема, лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск заявив, що потрібно подумати про використання ст. 4 Статуту НАТО, яка передбачає початок консультацій у разі загрози безпеці члена Альянсу.
«Можливо, настав час застосувати ст. 4 НАТО. Якщо нашому кордону безпосередньо загрожує фізичний тиск за участю білорусів – я говорю про білоруські служби, – то, на мій погляд, це безсумнівний привід для початку консультацій у рамках Північноатлантичного пакту, тому що це стосується безпеки всього східного кордону Європейського Союзу та держав НАТО, таких як Польща і Литва», – наголосив польський політик.
Усе вказане може означати, що Польща готується до виснажливої та довготривалої кризи. Адже у Варшаві не виключають, що за вчинками Лукашенка може критися помста за критику його дій після сфальсифікованих президентських виборів. А також за те, що Захід не визнав його президентом Білорусі і допомагає білоруській опозиції.
Цілком зрозуміло, що глава Білорусі хоче дискредитувати європейську демократію. І шляхом міграційного тиску воліє показати співвітчизникам, що права людини та демократичні принципи в ЄС нічого не значать.
Також досить вірогідно, що Лукашенко хоче розділити Євросоюз щодо міграційної політики, що добре вписується в геополітичні наміри російського керманича Володимира Путіна. Усе це має на меті спричинити забуття про репресії, які Лукашенко використовує проти власних громадян.
«Розширена система санкцій»?
Нинішня ситуація не могла не привернути увагу західних союзників. Так, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мала розмову з очільниками урядів Польщі, Литви і Латвії, «щоб висловити солідарність ЄС та обговорити з ними заходи, які ЄС може вжити, щоб підтримати їх у намаганні подолати цю кризу».
«Білорусь має припинити ризикувати життям людей. Інструменталізація мігрантів для політичних цілей Білоруссю є неприпустимою», – написала фон дер Ляєн у своєму Twitter, а також закликала країни-члени схвалити санкції проти Мінська.
«Закликаю держави-члени до остаточного затвердження розширеної системи санкцій проти білоруської влади, відповідальної за цю гібридну атаку», – наголосила Урсула фон дер Ляєн. Вона також заявила, що «Європейський Союз розгляне, як накласти санкції на авіакомпанії з третіх країн, які займаються контрабандним перевезенням людей».
Не залишились осторонь від проблеми й Сполучені Штати Америки. У Вашингтоні закликали Білорусь припинити «організовувати» приплив мігрантів до кордону ЄС.
«Ми стурбовані зображеннями та повідомленнями, які надходять з білорусько-польського кордону. Сполучені Штати рішуче засуджують режим Лукашенка за сприяння потокам нелегальної міграції. Закликаємо негайно припинити організацію та примус до регулярних потоків мігрантів до Європи», – заявив речник Державного департаменту Нед Прайс.
Він також підкреслив, що США підтримують усіх союзників у Європі, які постраждали від дій Білорусі. При цьому Прайс заявив, що наразі нічого не повідомляється про можливі додаткові санкції проти Лукашенка, останній раунд яких Вашингтон запровадив у серпні одночасно з Великою Британією та Канадою.
Зазначена обставина дещо контрастує із заявою глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. А тому стверджувати про запровадження нового санкційного пакету проти режиму Лукашенка поки що зарано. Як і робити прогнози щодо тривалості міграційної кризи на кордоні ЄС і НАТО.
Україна на черзі?
Спостерігаючи за ситуацією на кордоні між Євросоюзом і Білоруссю, виникає запитання: чи загрожує міграційна криза Україні?
Вочевидь, наразі говорити про можливість сильного потоку мігрантів через Україну зарано. Адже Білорусь залежить від торгово-економічних зв’язків з Україною.
Утім ситуація може змінитися. І розширення кризи ще й на українську ділянку кордону Білорусі може бути лише питанням часу. Тож Україні вже зараз потрібно посилювати свої кордони, паралельно координуючи дії з європейськими партнерами.
У Польщі, приміром, це вже зрозуміли й почали діяти. Зокрема, міністр внутрішніх справ та адміністрації Маріуш Камінський повідомив, що до середини 2022 року на кордоні з Білоруссю буде встановлено сталевий паркан заввишки 5,5 метрів.
«Паркан, який ми хочемо побудувати на кордоні з Білоруссю, насправді є символом рішучості Польської держави зупинити нелегальну міграцію до нашої країни», – заявив Камінський, додавши, що міграція «не відбувається з природних причин».
Интеграция, военная доктрина Союзного государства, Крым. Как Путин принуждает Лукашенко к покорности
У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда цими днями зателефонував лідерам України і країн Балтії задля термінових консультацій через міграційну кризу на кордоні з Білоруссю. Усі висловили свою підтримку Варшаві та засудили гібридну агресію з боку режимів Путіна та Лукашенка.
Утім залишається відкритим питання, наскільки на практиці вільний світ готовий до потужної «облоги» своїх «стін» й іншого типу провокацій.
