Ідеальна система
Немає зараз у світі збірної сильнішої за Іспанію. Після фіналу ЧС-2026 це твердження стало беззаперечним фактом, однак, якщо чесно, іспанці довели це ще до фіналу. За 7 матчів до фіналу вони пропустили всього 1 гол, а забили 13.
Стартовий склад команди від матчу до матчу фактично не змінювався. Хай як дивно нейтральним фанатам, місця в основі застопорили за собою доволі посередній за мірками «крутості» вінгер Алекс Баена, правий захисник «Тоттенгема» – команди, яка ледь не вилетіла з АПЛ за підсумками провального сезону 2025/2026, – Педро Порро і добротний форвард поза топклубами Мікель Оярсабаль. Додайте до цієї компанії якісного захисника Емеріка Ляпорта, який уже встиг на Близькому Сході пограти… З такими хлопцями у складі головний тренер команди Луїс де ла Фуенте створив машину.
Іспанці фактично не мали проблем на шляху до чемпіонства. Хіба Бельгія полоскотала нерви у чвертьфіналі (2:1), але суперзапасний Мікель Меріно допоміг пройти далі. А в півфіналі іспанці впевнено (2:0) здолали Францію у здавалося б потенційно найважчому матчі на турнірі. Тож у фінал вийшла команда, яка у семи матчах турніру довела свій високий пресинг і комбінації до ідеалу. Залишалося випробувати всі напрацювання на Аргентині – чемпіонах, які не дійшли, на жилах доповзли у фінал.
Читайте такожНе лише Мессі проти Ямаля. Фінал ЧС-2026 між Аргентиною та Іспанією як протистояння стилів
Закінчився бензин
Аргентина здійснила диво, вийшовши у фінал чемпіонату світу з футболу 2026 року. Команда суттєво постаріла з фіналу ЧС-2022 року, а тут ще й розширений формат змагань – 8 матчів замість 7, як було раніше. Здавалося б, що може змінити один поєдинок, але на найвищому рівні це суттєво.
Окрім того, від матчу до матчу збірна Аргентини втрачала сили. Не зіграли на користь і 120-хвилинні поєдинки з Кабо-Верде (3:2) і Швейцарією (3:1) в 1/16 і 1/4 фіналу відповідно. У підсумку аргентинці підійшли до головного матчу турніру виснаженими як фізично, так і морально, бо на шляху до головного матчу ще й здійснили два камбеки: проти Єгипту (3:2) і Англії (2:1) в 1/8 фіналу і півфіналі змагань. Останньою краплею стало те, що аргентинці мали на один день менше на відновлення за суперника перед фіналом. В таких умовах єдиним варіантом на порятунок був харамбол – термін, яким характеризують захисний стиль гри з великою кількістю єдиноборств і фолів. І, до честі аргентинців, майже вдалося.
Читайте такожФінал ЧС-2026. Іспанія – Аргентина (1:0). Онлайн-трансляція матчу (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Одна команда на полі. Навіть Мессі не допоміг
Тренер іспанців Луїс де ла Фуенте розумів, проти якої команди гратиме. Іспанці з перших секунд матчу почали підтискати суперника і, направду, зупинилися лише після фінального свистка. Чемпіони Європи переграли суперника в усіх компонентах гри й статистично напрацювали щонайменше на два голи. Цифри не брешуть: xG (1,94:0,17), володіння м'ячем (65:35), удари (20:2), удари в площину воріт (12:0), кутові (9:4), фоли (21:25), жовті картки (0:6), червоні картки (0:1). Іспанці були кращими в усьому як в атаці, так і в обороні.
Єдине, що так довго тримало рахунок «сухим», – феноменальна гра Еміліано Мартінеса. Аргентинський голкіпер відбивав усе, що летіло в його ворота, і встановив рекорд за кількістю сейвів у фіналах чемпіонатів світу – 11.
Захисту фактично не було, бо іспанці не випускали м'яч, епізодично повертали його собі після втрати за 2 секунди. За такої інтенсивності лідер Аргентини Ліонель Мессі, який, як ви пам'ятаєте, у відборі участі не бере, залишився відрізаним від гри. Йому не вдавалося організувати бодай якусь атаку, бо він банально не торкався м'яча.
Коли ж це траплялося, Родрі, який упродовж турніру почав нагадувати себе до травми зразка володаря Золотого м'яча, не відлипав від аргентинця. Якщо він не давав ради Мессі, то допомагали Фабіан Руїс, Дані Ольмо, навіть Ламін Ямаль. В таких умовах єдине, на що могли сподіватися аргентинці – це серія пенальті. Будемо відвертими, майже вдалося.
Аргентинці відверто били суперників, тиснули на них морально ледь не в кожному епізоді. Шість жовтих карток і одна червона для аргентинців цьому підтвердження. Чого лише вартий момент, коли Леандро Паредес спеціально штовхнув Ольмо безпосередньо перед арбітром. Він розумів, що отримає жовту картку, але готовий був пожертвувати цим лише б вибити іспанців із колії. В одному з епізодів інший півзахисник Аргентини Енцо Фернандес перестарався і заробив другу жовту картку, збивши Пау Кубарсі за декілька хвилин до завершення основного часу матчу…
Якби не вилучення, Аргентина, ймовірно, мала б шанс протриматися до серії пенальті, але в меншості стримати іспанців, які й без того возили їх всю гру, було нереально. Гол відбувся в ненайочевиднішому моменті на 106-й хвилині, на старті другого екстратайму, коли Ферран Торрес опинився перед воротами і поклав м'яч під поперечину, фактично коронувавши свою збірну. Лише після цього аргентинці зусиллями того таки Мессі почали будувати бодай якісь атаки, але сил вже не було. Їх і під час гри не вистачало. Не від хорошого життя головний тренер Аргентини Ліонель Скалоні в основний час замінив обох центральних захисників.
У підсумку іспанці заслужено перемогли. Чи був шанс програти? Хіба якщо Аргентина дотягнула б до серії пенальті, де мала б перевагу з огляду на майстерність голкіпера Еміліано Мартінеса в цих футбольних дуелях. За інших розкладів – ні, і це чесно. Перемогла команда, яка завдала 20 ударів по воротах. Якби аргентинці зачепилися-таки за серію пенальті, то Ліонель Мессі міг би перемогти, а футбол – програти. Фінал став би прецедентом, що така гра – без атак і з десятками фолів – приносить результат.
Зустрічайте нових чемпіонів
Після фінального свистка Лео Мессі всівся на газон, дивлячись у далечінь. Про що думав – лише йому відомо. Один із лідерів Іспанії Ламін Ямаль тим часом непритаманно для себе просив операторів фільмувати інших, а не його. Можливо, він розумів, що один гол на чемпіонаті світу 2026 року – це не той виступ, який від нього чекали.
Не обійшлося й без кінематографічного завершення протистояння між Лео та Ламіном. Останній підійшов до легенди і обійняв його. Іспанці святкували, частина з них плакала. Перед офіційним святкуванням із кубком – обурювалися, бо президент США Дональд Трамп відмовився піти зі сцени й дочекався, коли Родрі, капітан Іспанії, підійме кубок над головою.
Мессі паралельно не стримався й заплакав. Маленький брат Ламіна Ямаля тим часом бігав полем, радіючи. Над ареною в Нью-Джерсі пролунав салют. На іншій частині світу свято. В Україні ж закінчується марафон нічних матчів чемпіонату світу 2026 року, а війна за незалежність триває.
Зустрінемося на ЧС-2030, який фактично прийматимуть шість країн: Іспанія, Португалія, Марокко, Аргентина, Уругвай і Парагвай. Таке свято на честь сторіччя від проведення першого чемпіонату світу з футболу.
Одне ясно: цей святковий турнір пройде без Ліонеля Мессі як активного футболіста. Наступає ера Ламіна Ямаля, Ерлінга Голанда, Кіліана Мбаппе... Уже наступила.