Агресивно пресингувати
Зайве повторювати, що у Франції виросло аномально якісне покоління гравців. Єдиний нюанс у тому, що всі ці, без перебільшення, зірки світового футболу так чи інакше заручники свого статусу. Зазвичай вони грають з позиції сили або ж другим номером на контратаках, коли самі цього захочуть.
Читайте такожПівфінал ЧС-2026. Франція — Іспанія (0:2). Онлайн-трансляція матчу (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Щоб вивести таких гравців з рівноваги, потрібно нав'язати їм свою схему, змусити помилитися. Високий пресинг у цій ситуації працює безвідмовно. Мікель Оярсабаль, Алекс Баена (погодьтеся, якісні, але ж не рівня Усману Дембеле й Кіліану Мбаппе) упродовж поєдинку не відлипали від захисників Франції Вільяма Саліби і Дайо Упамекано.
Важливий епізод стався саме внаслідок високого пресингу іспанців, коли Ламін Ямаль підчатував Лукаса Діня у штрафному французів, отримав удар по стегну і заробив пенальті. Саме так Оярсабаль відкрив рахунок на 22-й хвилині.
То як утримати результат?
Забетонувати центр поля
Зупинити збірну Франції, в активі якої 16 голів на чемпіонаті світу 2026 року, — це завдання із зірочкою. Для цього потрібно перекрити кисень Майклу Олісе. Саме він відповідає в команді Дідьє Дешама за зв'язування ліній півзахисту й нападу, за перехід м'яча із середини поля в останню третину. Хочете нейтралізувати атакувальний потенціал Франції — грайте щільно проти Олісе.
Читайте такожМбаппе проти Меріно. Хто вивів Іспанію і Францію на очне протистояння в півфіналі ЧС-2026
На щастя для іспанців, їм вистачає півзахисників, щоб реалізувати це завдання. Перший у списку Родрі з «Манчестер Сіті» — володар «Золотого м'яча 2024». Він грає ключову роль у побудові гри збірної Іспанії. А яка гра проти Франції: 87 % точних передач, 7 виграних єдиноборств з 12 на газоні й 4 з 4 під час верхової боротьби. Він став стіною, об яку й розбився Олісе. Показовим був момент, коли Майкл заїхав прямою ногою у щиколотку Родрі. Напевно, через безнадійність у протистоянні з іспанцем.
Мати в складі футболіста-мотора
Не Родрі єдиним. Ще одна грізна зброя Іспанії — Дані Ольмо. Здавалося б, цей невеличкий футболіст ідеальний для гри на позиції десятки. Натомість він відпрацьовує відмінно будь-де, грає ледь не класичний box to box (від свого штрафного майданчика до чужого. — Ред.).
Ольмо встигав усюди: і тиснув на півзахисників Франції Орельєна Чуамені й Адрієна Рабіо, і підігрував партнерам біля чужих воріт. Показовими були два епізоди, схожі на заготовку: спершу Ольмо гросмейстерськи п'ятою віддав пас на Ямаля, той на всіх парах увірвався у штрафний суперників. Якби Упамекано не встиг, атака завершилася б голом Фабіана Руїса з паса Ламіна. Не біда для іспанців, бо Ольмо створив ще один момент: отримав м'яч від Педро Порро на підступах до штрафного суперників і віддав його назад на правого захисника. Останній не схибив — подвоїв перевагу своєї команди. Що ще треба?
Вибудувати надійну лінію захисту
У матчах проти Франції навіть цього може виявитися замало. Футболісти рівня Кіліана Мбаппе вміють створити момент з нічого. Щоб протидіяти капітану суперників, головний тренер збірної Іспанії Луїс де ла Фуенте наказав грати максимально щільно в захисті. Пау Кубарсі й Емерік Ляпорт не давали Кіліану дихнути.
Вони вже довели, що ніхто краще не захищається на цьому ЧС. Один пропущений гол у 7 матчах турніру — красномовний доказ. Це сповна на собі відчули французи, зокрема Мбаппе. Його намагалися зустрічати на прийомі м'яча центральні захисники, постійно пильнували флангові футболісти нападу збірної Іспанії зі спини… Словом, нейтралізували Мбаппе повністю: 11 втрат м'яча, 0 (НУЛЬ) ударів у площину воріт суперника й ключових пасів…
Коли Мбаппе вдавалося відірватися від оборонців на дистанції, з воріт вибігав голкіпер Унай Сімон. Він чатував на Кіліана і двічі був першим на м'ячі. Єдина пам'ятна дія Кіліана в матчі — удар ліктем по голові Сімона. Такий вигляд має безпорадність.
Контролювати перебіг гри до фінального свистка
А що іспанці? Вони, як і годиться, увімкнули режим тікі-таки (стиль «Барселони», який базується на контролі м'яча. — Ред.) й довели гру до логічного завершення. На чемпіонів Європи не тиснули ні стадія змагань, ні рахунок матчу. Вони забили другий гол на 58-й хвилині, а потім зробили все, щоб французи не відігралися.
Ольмо, Руїс і Родрі впевнено контролювали м'яч, свіжі Ферран Торрес, Мікель Меріно, Педрі, Ніко Вільямс і Маркос Льоренте додали команді швидкості у пресингу, Ламін Ямаль дозволяв собі більше, ніж зазвичай, вовтузитися з м'ячем, відкусуючи по декілька секунд після кожного фолу.
Окрім того, іспанці й не тягнули час у класичному розумінні: ніхто не лежав по п'ять хвилин на газоні, не корчився від болю після зіткнень, не тримався за ноги через судоми. Іспанці перемогли Францію чисто, переконливо і красиво. Уже втретє поспіль на великих турнірах, як і заповідав Ламін Ямаль.
Читайте такожКонфлікт у роздягальні англійців проти культу Мессі аргентинців
Тепер іспанцям залишається подивитися другий півфінальний матч ЧС-2026 між Англією і Аргентиною, щоб дізнатися, з ким доведеться зіграти за Кубок світу.