Аонішікі готовий повертатися до рангу озекі
Український сумоїст Данило Явгусишин за свою коротку, але непересічну кар'єру вже вписав своє ім'я в історію цього спорту. Спочатку він аномально швидко піднявся до рангу озекі (другого в ієрархії сумоїстів), а потім – так само швидко опустився назад до секіваке. Падіння українця відбулося настільки швидко, що Асоціація сумо Японії лише в червні святкувала підвищення Аонішікі до рангу озекі, розуміючи, звісно, що в липні, перед стартом нового турніру, це звання він втратить. Чому в липні? Бо саме тоді публікують новий бонзуке – рейтинг сумоїстів за підсумками Natsu Basho – травневого гранд-турніру.
Аонішікі пропустив Natsu Basho через травму щиколотки, отримав 0:15 за підсумками сутичок (у сумо відсутність на дохйо – ринзі – зараховують як поразку. – Ред.) і втратив ранг озекі, маючи кадобан. Це – попередження для озекі, який має маке-коші – негативний баланс перемог і поразок за підсумками турніру. Аонішікі отримав кадобан після провального, як для сумоїста його рівня, виступу на Haru Basho – березневому гранд-турнірі (7:8). Склавши все докупи, можна отримати просту формулу шляху Данила: озекі – кадобан (7:8) – травма (0:15) – секіваке. Що далі?
У нього є шанс повернутися до рангу озекі. Для цього потрібно здобути двозначну кількість перемог на Nagoya Basho. Якщо ні, то все за звичною схемою – щонайменше 33 перемоги в трьох турнірах поспіль. Перед початком липневих змагань Данило заявляв, що 10 перемог для нього мало, адже він хоче знову стати чемпіоном.
Українець має шанс підтвердити слова діями, якщо не завадять травми. Першочергово йдеться про ногу, адже це ключ більшості перемог Данила. У нього немає габаритів секіваке Атаміфуджі – 200 кілограмів зі зростом майже 190 сантиметрів, але це не заважає Явгусишину. Сила українця в русі й міцній стійці.
На тренуваннях перед Nagoya Basho українець виглядав рішучим і, найголовніше, здоровим. Чекаємо від нього 10 перемог як доказ, що втрата рангу озекі була швидше збігом обставин. Він здатен на це.
Прогулянка Шіші над прірвою
А на що здатен український маегашира Шіші Масару? Мелітополець провалив Natsu Basho, зазнавши серії необов'язкових поразок. Як наслідок, Соколовський поставив себе у незручне становище на фініші турніру з 3:9 за 3 сутички до завершення змагань. Якби не вдалося здобути 3 перемоги, то Сергій уже б готувався до виступу на турнірі нижчого рангу. Шіші ж примудрився довести своє маке-коші до більш-менш пристойного показника.
Завдяки цьому Сергій розпочинатиме Nagoya Basho у статусі маегашири 14, перебуваючи за крок від пониження. Щоб залишитися в макуучі, Соколовський зобов'язаний в ідеалі здобути качі-коші – позитивний баланс перемог і поразок (8:7 і більше).
Чи зможе це зробити Сергій? Після його виступу на травневому Natsu Basho питань більше, ніж відповідей. Японські журналісти писали, що в українця проблеми з плечем. Це пояснює відсутність у травні вже звичних прийомів сумоїста на дохйо. Водночас навіть травма не виправдовує відверто посередню боротьбу Сергія на турнірі. Здається, що він зупинився у своєму розвитку і не планує покращувати окремі аспекти своєї техніки.
Очевидно, з урахуванням кількості інтриг перед стартом турніру за Сергієм не буде прикута увага японських уболівальників, зате українці триматимуть кулачки. А от за йокодзунами дивитимуться всі.
Тримати марку або прощатися й не ганьбитися
У йокодзун є два шляхи: перемагати або йти на пенсію. Будемо відвертими, в обох сучасних йокодзун із першим є суттєві проблеми. Японець Оносато взагалі пів року займається не виступом на турнірах, а своїм плечем. Травма схожа на хронічну, і це вже не дзвіночок, а барабан. Востаннє йокодзуна, і це був Оносато, ставав чемпіоном у вересні 2025 року. Занадто вже довго триває засуха, як для йокодзун.
Не кращі справи у Хошорю. Монгол травмував ногу на старті Natsu Basho, тому знявся із турніру фактично одразу. Статус йокодзуни захищає монгола від пониження в ранзі, але зобов'язує перемагати. Хошорю натомість ще жодного разу не ставав чемпіоном у найвищому ранзі.
Якщо ж обидва проваляться, то в Асоціації сумо Японії можуть серйозно, хоч і кулуарно, поставити питання легітимності королів.
Із цуноторі, але без чинного чемпіона
Ще один боєць з особливим статусом – це Кірішима. Монгол виграв Haru Basho і піднявся до статусу озекі, а вже у травні показав качі-коші (12:3), наблизившись до білого пояса йокодзуни. Наступне випробування монгола полягає в здобутті видатного результату – 14:1 або 15:0. Це фактично автоматично зробить його довічним йокодзуною.
А для чинного секіваке Вакатакакаге такий результат означав би статус озекі. Єдина проблема в тому, що він отримав травму. Участь чемпіона на Nagoya Basho під великим питанням.
Потенційно ні Кірішима, ні Вакатакакаге нічого не втратять, якщо не впораються із завданням. Думати про результат перед турніром мав би Котозакура – озекі, який отримав кадобан у травні.
Загалом кожному в макуучі варто підготуватися до турніру. Сюжетних ліній і персональних завдань у спортсменів вистачає, тому вболівальники сповна насолодяться турніром.
Старт змагань відбудеться 12 липня.