​Уже подано 200 тисяч заяв, а очікуються мільйони. Що встигли зробити за півтора року роботи Реєстру збитків для України

Російська агресія позбавила мільйони українців домівок, бізнесу та можливості повернутися додому. Багато людей також втратили на війні рідних і близьких. Для відшкодування завданої шкоди після початку повномасштабного вторгнення створили міжнародний Реєстр збитків для України — перший етап компенсаційного механізму. У майбутньому компенсації планують виплачувати коштом Російської Федерації. Станом на сьогодні до Реєстру вже подали понад 200 тисяч заяв.

Про те, для чого потрібен Реєстр збитків, хто може подати заяви, які документи потрібно зібрати, а також про труднощі, з якими стикаються заявники, та очікування щодо початку виплат — читайте у матеріалі.

Тетяна оглядає свою зруйновану квартиру після атаки безпілотника на житловий будинок в Солом'янському районі Києва, 22 грудня
2023 р.
Фото: EPA/UPG
Тетяна оглядає свою зруйновану квартиру після атаки безпілотника на житловий будинок в Солом'янському районі Києва, 22 грудня 2023 р.

Що таке Реєстр збитків

Реєстр збитків, завданих російською агресією, — перша складова міжнародного компенсаційного механізму, покликаного відшкодувати українцям завдані війною збитки. Ідею його створення підтримала Генеральна асамблея ООН, коли проголосувала за відповідну резолюцію ще у листопаді 2022 року. У травні 2023-го Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про встановлення розширеної часткової угоди про цей Реєстр. 

Прийом заяв розпочався у квітні 2024 року з категорії, що стосується пошкодження або знищення житла. Згодом відкривалися нові категорії для фізичних осіб, бізнесу та держави. Останніми, у вересні цього року, стали доступними три категорії заяв від держави Україна: «Інші втрати майна», «Екологічна шкода» та «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».

Реклама

У Реєстрі є 43 категорії заяв: 21 для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб та 11 — для держави Україна та її органів. Вони охоплюють різні наслідки російської агресії: від вимушеного переміщення, смерті або зникнення безвісти близьких, катувань і шкоди здоров’ю до втрати майна, збитків бізнесу, пошкодження інфраструктури, культурних цінностей і шкоди довкіллю.

Пошкодженні приміщення Інституту травматології і ортопедії під час удару 13 листопада 2026 року.
Фото: LB.ua
Пошкодженні приміщення Інституту травматології і ортопедії під час удару 13 листопада 2026 року.

Проте Реєстр є лише першим елементом компенсаційного механізму. Його завдання – збір інформації про завдану шкоду. Другим етапом стане початок роботи компенсаційної комісії. Виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський пояснює: серед обовʼязків комісії буде оцінка розміру шкоди і визначення сум компенсації. Конвенцію про створення комісії підписали 40 держав та ЄС, і вже 10 із них ратифікували. Втім, для її створення необхідні 25 ратифікацій. 

Третім етапом усього механізму буде створення та початок роботи компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуть виплати.

Читайте такожПитання справедливості: запрацював Реєстр збитків для України

Хто може подати заяву 

Наразі заяви можуть подавати усі громадяни України, які постраждали внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Мандат Реєстру збитків, відповідно до статуту, обмежений датою початку повномасштабного вторгнення. Основна причина — те, що саме 24 лютого міжнародне співтовариство, зокрема Генасамблея ООН, визнало агресією РФ проти України в юридичному сенсі. 

«Хоча з точки зору того, що переживають люди, то наслідки війни — це завжди наслідки війни. І держави це розуміють. Тому у Конвенції прямо передбачено можливість в майбутньому розширення мандату комісії для того, аби охопити і наслідки подій з 2014 року», — наголосив Маркіян Ключковський. 

Водночас власники майна на територіях, окупованих ще у 2014 році, також можуть подати заяву, якщо це майно пошкоджене або знищене після 24 лютого 2022-го. 

Реклама

Євгенія Холодна
Фото: facebook/Євгенія Холодна
Євгенія Холодна

«Те саме стосується людей, які стали внутрішньо переміщеними особами ще у 2014 році, а нових втрат зазнали вже під час повномасштабного вторгнення», — зазначає Євгенія Холодна, юристка, координаторка чат-бота «Юридичний порадник для ВПО» БФ «Право на захист».

Одна людина може подати декілька заяв за різними категоріями шкоди. Кількість заяв залежить від обставин, а правила окремих категорій можуть передбачати обмеження. 

Рідні військових, які зникли безвісти на війні, можуть подавати документи до категорії А2.2 «Зникнення безвісти близького члена сімʼї». Йдеться про випадки: 

  • Якщо близький член сімʼї вважається зниклим безвісти або ж мав такий статус в минулому;
  • Зникнення відбулося внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, починаючи з 24 лютого 2022 року; 
  • Зникнення сталося в межах міжнародно-визнаних кордонів України, включаючи тимчасово окуповані території та територіальні води.

Але обовʼязковою умовою є внесення даних про родича до реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Подати заяву можуть один з батьків зниклого безвісти, чоловік або дружина в законному шлюбі чи цивільному партнерстві, або дитина. Якщо зниклий безвісти член сімʼї — військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів — про це слід зазначити під час заповнення заяви. 

73-річна Віра Чернуха біля свого зруйнованого будинку, в якому вона досі живе в селі Дементьєвка, приблизно вісім
кілометрів від кордону з Росією, Харківська область, 18 вересня 2023 року.
Фото: EPA/UPG
73-річна Віра Чернуха біля свого зруйнованого будинку, в якому вона досі живе в селі Дементьєвка, приблизно вісім кілометрів від кордону з Росією, Харківська область, 18 вересня 2023 року.

За словами представниці Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Ольги Алтуніної, члени сім’ї можуть заявити про моральні страждання, спричинені зникненням людини, навіть якщо її доля досі не встановлена, а підтвердження загибелі — немає.

«Якщо згодом виявиться, що людина жива, це не анулює заяву, — вона охоплює моральні страждання за період зникнення. Якщо її буде оголошено померлою, родина може також розглянути подання заяви за категорією А2.1», — додала вона. 

Крім того, наразі вже є можливість подання заяв батьками від імені неповнолітніх дітей у таких категоріях:

  • А2.8 — Насильницьке переміщення або депортація дітей;
  • А3.6 — Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ;
  • А2.10 — Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни. 

Що відбувається після подання заяви 

Реклама

Реєстр не розглядає заяви по суті, не визначає вартість збитків та не присуджує виплати. Його завдання — перевірити заяви на відповідність критеріям прийнятності.

За словами Маркіяна Ключковського, після подання заява проходить кілька етапів перевірки. Спершу фахівці оцінюють її технічну відповідність: чи можна прочитати документ, чи містить він усі необхідні відомості та чи є електронний підпис дійсним. Окремо перевіряють заяву й додані до неї документи на віруси.

Потім заяву передають на розгляд секретаріату. Якщо цей етап проходить успішно, її направляють до ради Реєстру — найвищого органу, що ухвалює остаточне рішення про внесення чи відхилення. 

«Якщо рада вирішує, що заява відповідає усім необхідним критеріям, її вносять до Реєстру і з цього моменту вона очікує на розгляд по суті комісією. Рада Реєстру може й відхилити заяву. Якщо, наприклад, замало доказів, то заяву відхиляють з можливістю переподати. Якщо ж заява не виконує один із критеріїв допустимості, передбачених в статуті, то її відхиляють остаточно», — зазначає Ключковський. 

Маркіян Ключковський
Фото: uacrisis.org
Маркіян Ключковський

Підставами відхилення можуть бути невідповідність заявника встановленим вимогам або відсутність зв’язку між шкодою та протиправними діями РФ.

Читайте такожДенис Маслов: «Заморожених грошей РФ не вистачить на компенсації українцям»

Ніхто, окрім співробітників, що працюють із заявами, не має доступу до бази даних, в якій зберігається вся інформація, заяви та персональні дані. Треті особи, держави чи організації не мають доступу до заяв. 

Перелік необхідних для заяви доказів залежить від категорії, пояснює Ольга Алтуніна. Це можуть бути документи, що посвідчують особу, підтверджують право власності, факт переміщення, пошкодження майна, отримання поранення чи втрату роботи. А також фотографії, відео, медичні документи, акти обстеження, судові рішення чи матеріали правоохоронців. 

Вона підкреслює: якщо певні документи отримати неможливо, то необхідно детально описати обставини й пояснити причини. Заявникам також рекомендують зберігати оригінали поданих доказів та інших матеріалів, які можуть знадобитися в майбутньому.

Реклама

За її словами, фіксують певні прояви недовіри українців до механізму. Це пов’язано, продовжує Алтуніна, із відсутністю чітких строків виплат, складністю процедури, технічними проблемами та недостатнім розумінням того, як працюватиме компенсаційний механізм.

Мешканці оглядають наслідки обстрілу , Подільський район, 6 липня 2026
Фото: Зоряна Стельмах
Мешканці оглядають наслідки обстрілу , Подільський район, 6 липня 2026

«Люди переживають, чи не стане подання заяви черговою формальністю, чи буде вона розглянута, чи не втратяться внесені дані та чи отримають вони зрештою компенсацію», — підкреслює Алтуніна. 

Чи враховуватимуть нематеріальну шкоду

В Україні існують механізми обліку пошкодженого та знищеного майна, вимушеного переміщення, а також даних про загиблих і зниклих безвісти. Разом з тим, потребують обліку й такі види шкоди, як втрата доступу до освіти й медичної допомоги, руйнування сімейних зв’язків, психологічні травми, моральні страждання, втрата звичного способу життя, пояснює Алтуніна.

«Проблема не лише у відсутності окремих даних, а у відсутності системи, яка дозволяла б узагальнювати інформацію та використовувати для формування державної політики й майбутніх компенсаційних процедур. Слід прискорити створення національної системи обліку немайнової шкоди. Для цього потрібні законодавче врегулювання, визначення відповідального органу, джерел даних і механізму їх взаємодії», — додає вона.

Питання нематеріальної шкоди, за словами Ключковського, буде одним з непростих завдань майбутньої компенсаційної комісії. Саме вона визначатиме підходи до розрахунку суми такої шкоди.

Читайте такожДруга спроба. Уряд змінив підходи до допомоги цивільним, які пережили полон. Що наразі з того виходить

«Ми багато аналізували ці моменти і дійшли висновку, що у заявників не варто питати про грошовий еквівалент такої шкоди. Адже немає жодного об'єктивного способу оцінити втрачене життя чи страждання від тих чи інших наслідків війни», — наголосив він. 

Фото: EPA/UPG

Остаточний розмір компенсації за моральну шкоду визначатиметься вже на етапі роботи майбутнього компенсаційного механізму. 

Понад 200 тисяч заяв: що показує статистика

Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошує: на цей час подано близько 200 тисяч заяв, із яких понад 65 тисяч — опрацьовані та внесені до Реєстру. 

Реклама

«Отриманими є ті заяви, що подані через «Дію». А внесеними — опрацьовані та щодо яких рада Реєстру прийняла рішення про відповідність встановленим критеріям. Станом на 30 червня 2026 року було 167 606 отриманих заяв і 57 941 внесених. Загальний орієнтовний розмір компенсації, зазначений заявниками в майнових категоріях, становив 6,357 млрд євро, а за заявами, уже внесеними до Реєстру, – 729,8 млн євро», — зазначила Алтуніна. 

Однак сума у 6,357 млрд євро не є загальною оцінкою шкоди, тому що у категоріях, пов’язаних зі смертю, зникненням безвісти, катуваннями, переміщенням та іншою немайновою шкодою, заявники не визначають розмір компенсації. 

Найбільше заяв подали у такі категорії:

  • Вимушене внутрішнє переміщення – 55 297,
  • Пошкодження або знищення житла – 48 827,
  • Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ – 20 739,
  • Втрата житла або місця проживання – 10 723,
  • Зникнення безвісти близького члена сім’ї – 9 693,
  • Смерть близького члена сім’ї – 7 048,
  • Вимушене переміщення за межі України – 6 501.

Тоді як у цих категоріях подали значно менше заяв: 

  • Серйозні тілесні ушкодження — 2 315,
  • Позбавлення свободи — 1 120, 
  • Катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження — 1 113,
  • Сексуальне насильство — 234, 
  • Насильницьке переміщення або депортація дітей — 39. 

«Потрібно враховувати, що Реєстр очікує на мільйони заяв, а кількість поданих є значно меншою за потенційне коло постраждалих. Основні причини: недостатнє інформування людей, складність цифрової процедури, технічні збої, відсутність необхідних документів, а також нерозуміння того, що саме можна заявити», — звертає увагу Алтуніна. 

Ольга Алтуніна
Фото: facebook/Ольга Алтуніна
Ольга Алтуніна

Вона продовжує: працівники офісу уповноваженого допомагають постраждалим подавати заяви. У 2025-2026 роках спільно з Офісом Ради Європи в Україні та київським офісом Реєстру провели й 14 вебінарів для внутрішньо переміщених громадян та українців за кордоном. Також розробили кілька відеоінструкцій.

«Коли ми чуємо, що подано так мало заяв, як на мене, це зневага для тих, хто знайшов в собі сили пережити своє страждання ще раз та зафіксувати його», — зазначала голова київського офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова під час форуму «Збереження та відновлення людського капіталу в умовах війни». 

Які труднощі виникають у заявників

Наразі подати заяву до Реєстру можна лише через вебпортал «Дія», хоча правилами передбачена також можливість звернення через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Втім, для цього необхідні нормативні зміни, технічне доопрацювання «Дії», фінансування та підготовка адміністраторів у ЦНАП. 

Євгенія Холодна пояснює: перевага «Дії» у можливості подати заяву дистанційно, а частина необхідних даних автоматично завантажується з державних реєстрів. Водночас заявники час від часу стикаються з технічними проблемами, зокрема, через нестабільне інтернет-зʼєднання або затримки на етапі підписання за допомогою електронного підпису чи «Дія.Підпису». 

Фото: diia.gov.ua/

Файли, які додають до заяви, також можуть потребувати додаткової підготовки. Наприклад, для заяв щодо пошкодженого або знищеного житла існують обмеження на розмір одного файлу до 5 МБ, тому фотографії чи скановані документи іноді доводиться зменшувати.

Реклама

Для старших людей робота з електронними сервісами, підписання документів чи завантаження файлів може бути незвичною. Утім багато з них прагнуть самостійно розібратися в нюансах, додає Холодна.

Також виникають труднощі зі збором документів і доказів на підтвердження заяви. Адже часто люди не мають при собі всіх необхідних документів, потребують часу на їх пошук, сканування чи підготовку. Тому Холодна вважає корисною можливість зберегти чернетку заяви у «Дії» та повернутися до її заповнення у зручний час.

«Є й питання щодо житла у спільній власності. Якщо воно пошкоджене або знищене, кожен співвласник має подати окрему заяву про належну йому частку. Наразі можливість подання заяви одним співвласником в інтересах інших, навіть за наявності нотаріально посвідченої довіреності, через «Дію», ще не реалізована. На практиці це може створювати труднощі для людей, які не мають електронного підпису, не користуються «Дією», перебувають на ТОТ або мають обмежений доступ до цифрових сервісів», — зазначає експертка «Право на захист».

Ольга Алтуніна своєю чергою додає: складною процедура є для людей з інвалідністю, тих, хто перебуває за кордоном, не має українського номера телефону, сучасного смартфона, електронного підпису або достатніх цифрових навичок. Вона назвала низку найчастіших труднощів, з якими стикаються заявники:

• Збої під час авторизації, використання «Дія.Підпису» та КЕП,

• Помилки під час отримання інформації з державних реєстрів,

• Втрата заповнених даних і чернеток,

• Подання заяв від імені дітей,

• Неможливість завантажити або повторно долучити документи,

• Невідповідність окремих полів форм реальним життєвим обставинам.

Складнощі виникають й у ситуаціях, коли треба описати обставини у справах щодо незаконного позбавлення свободи, катування, зникнення безвісти чи втрату доступу до майна на ТОТ.

Поліція працює з місцевими мещканцячи для виявлення та фіксації воєнних злочинів на деокупованій територіях.
Фото: EPA/UPG
Поліція працює з місцевими мещканцячи для виявлення та фіксації воєнних злочинів на деокупованій територіях.

«Для подання заяви людині потрібно детально пригадати обставини пережитих подій, відтворити їхню хронологію, відшукати фотографії та документи, які фіксують руйнування, травми чи інші наслідки війни. Для частини заявників повернення до цих спогадів може бути емоційно складним і навіть спричиняти повторну травматизацію. Тому можливість заповнювати заяву поступово, робити перерви та повертатися до неї у зручний час має значення», — наголошує Холодна.

Коли очікувати на виплати

Виплатами опікуватиметься компенсаційний фонд. Він буде наповнюватися коштами Російської Федерації. Водночас поки немає остаточного рішення щодо механізму реалізації цього зобов'язання.

«Але те, що це будуть гроші Російської Федерації, тут сумнівів немає. Зобов'язання Росії сплатити репарації існує незалежно від того, погоджується з цим Російська Федерація чи ні. Згода держави-агресора на те, щоб це правило застосовувалось до неї, не потрібна», — підкреслив Ключковський. 

Алтуніна продовжує: називати конкретні строки початку виплат було б некоректно. Початок таких виплат залежатиме передусім від швидкості ратифікації Конвенції, запуску компенсаційної комісії та формування фонду. 

Читайте такожДім, мертвий дім. Як живуть люди з будинку на Лук’янівці, куди влучила ракета

«Ми не знаємо, коли почнуться виплати. Нині маємо повністю створений функціонуючий перший компонент механізму. На сьогодні також підписано Конвенцію про створення комісії, яка, як ми розраховуємо, набуде чинності на початку 2027 року. Комісія має всі шанси того ж року почати роботу. Час до виплат скоріше вимірюється роками, а не місяцями. Але ми так само сповнені оптимізму, що кількість цих років точно не 10, а набагато менше», — підкреслив Маркіян Ключковський. 

За його словами, звернення до національних програм не позбавляє можливості постраждалих подати заяву ще й до міжнародного компенсаційного механізму. Національні механізми і Реєстр збитків не суперечать одне одному. 

«В більшості випадків, з того, що ми бачимо із доступної статистики, розмір відшкодування, яку люди отримують, наприклад, за програмою Є-відновлення, — в більшості випадків не покриває всього розміру шкоди», — додав він. 

У разі, якщо людина з Ірпеня чи Бучі отримала житловий сертифікат, то вона може звернутись ще й до Реєстру збитків. 

*** Матеріал написаний за підтримки проєкту IWPR "Журналістика правосуддя”

Аліна Кондратенко, журналістка
Реклама