До нього вже можна подавати заяви, але поки тільки в одній категорії – стосовно пошкодженого та знищеного житла. Подаються ті збитки, які завдані після 24 лютого 2022 року на всій території України, зокрема на ТОТ. Загалом Реєстр буде налічувати 40 категорій.
Що ще має вноситися до Реєстру крім матеріальних збитків?
Категорії заяв включатимуть:
● втрату життя, катування та сексуальне насильство, а також тілесні ушкодження;
● примусове переміщення та примусове переселення осіб;
● втрату майна та доходу, інші форми економічних збитків;
● пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів;
● збитки, завдані історико-культурній спадщині;
● збитки навколишньому середовищу тощо.
Важливо підкреслити, що серед цього переліку є й шкода, завдана життю та здоров’ю постраждалих.
На міжнародному рівні це визначається як збитки економічного характеру. Це передбачає відшкодування витрат, наприклад, на поховання людини чи утримання осіб, які втратили годувальника. Також це можуть бути витрати на лікування, реабілітацію тощо.
Водночас мають бути компенсації недоотриманого людиною доходу, а також так звана компенсація за «біль та жаль» – таке поняття є в європейському законодавстві. Проте це потребує внесення змін до українського законодавства. Необхідно також розробити методологію розрахунку збитків від завданої шкоди життю та здоров’ю людини та впровадити процедуру чесної компенсації.
Не тільки фото та відео: збирання доказової бази та подання заявок
У категорії щодо зруйнованого та пошкодженого житла українці вже зараз можуть подати докази до Реєстру: фото- та відеофіксацію руйнувань, розрахункові документи, наприклад, чеки за будівельні товари, акти проведених ремонтних робіт. Також можна подавати звіти про оцінку майна, висновки експертів, акти комісійного обстеження, акти ДСНС (за наявності таких) або ж судові рішення та інші документи. Подати заявки можна через портал державних послуг «Дія».
Зазначу, що міжнародна спільнота, як і Україна, дуже ретельно та відповідально ставиться до доказової бази. Її важливо збирати як для цього Реєстру збитків, так і для покарання винних за злочини в Україні у майбутньому.
У цій сфері була створена Діалогова група з підзвітності для України, яка складається із 4-х напрямків. Офіс Омбудсмана включений до четвертого з них – “Документація громадянського суспільства”. Фокус нашої інституції – це координація дій громадських організацій у документуванні злочинів і порушень прав людини.
Окрім цього, у питанні відшкодування збитків я направив лист до Офісу Генпрокурора. Результатом стало те, що Офіс Генпрокурора виокремив у звітності, яка формується органами прокуратури, відомості про суми пред’явлених цивільних позовів, розміру моральної та матеріальної шкоди. Це встановлюється в межах досудового розслідування кримінальних проваджень за статтею 438 Кримінального Кодексу України.
Також наша інституція провела низку консультацій щодо обробки персональних даних у межах подачі заявок до Реєстру збитків.
Створення Реєстру – це лише початок
Реєстр збитків не є судом або комісією з призначення компенсацій. Сам Реєстр не розглядатиме заяви, які надходять до нього. По суті він не визначатиме суму збитків і не призначатиме жодних виплат. Він лише оцінює подані заяви та визначає їхню прийнятність.
Для розгляду прийнятих до Реєстру заяв надалі створять спеціальну комісію, а також компенсаційний фонд.
Варто зауважити, що Реєстр збитків створений на 3 роки з можливістю продовження його функціонування.
Україна працює, щоб Реєстр функціонував та робота тривала далі
Я, як Омбудсман України, створив робочу групу з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали від збройної агресії проти України.
Наразі ця група – єдиний майданчик, який об'єднує коло міжнародних і національних експертів для напрацювання бачення надання репарацій постраждалим внаслідок агресії Росії.
До участі в групі долучені народні депутати України, представники державних органів, громадськості, а також міжнародних організацій – УВКБ ООН, МОМ, Ради Європи, USAID, Норвезька та Данська ради у справах біженців.
Під час засідань робочої групи порушили низку важливих питань:
● поточного стану утворення і функціонування Реєстру збитків і міжнародного компенсаційного фонду;
● прийняття Україною нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення належної взаємодії національних органів та їх реєстрів з Реєстром збитків;
● необхідності синхронізації національного законодавства і міжнародного механізму.
І наразі ми здійснюється узагальнення всіх напрацювань робочої групи, і в результаті складемо своєрідну дорожню карту, за якою будемо планувати кроки надалі у цьому напрямку.
Завдана шкода від агресії РФ може оцінюватися мільярдами доларів
Реєстр збитків фінансується коштом щорічних внесків його учасників і добровільних внесків його асоційованих членів.
Наразі у цьому питанні важливо пришвидшити відкриття компенсаційного фонду та збільшити суми внесків до нього. Адже лише за попередніми розрахунками відшкодування потребуватимуть тільки до 8 мільйонів українців.
А крім них подавати заяви до Реєстру згодом зможуть юридичні особи та держава Україна. Ці збитки можуть оцінюватися мільярдами доларів. Але найголовніше – вони щоденно збільшуються внаслідок ворожих обстрілів та бойових дій на території України.
Питання, які варто порушувати задля справедливої компенсації
Наразі у нас залишається ще одне не закрите питання – це визначення поняття «особа, яка постраждала від збройної агресії проти України».
У грудні минулого року, як Уповноважений ВР України з прав людини, я рекомендував уряду розробити та внести на розгляд Парламенту законопроєкт щодо правового статусу людей, які постраждали від збройної агресії проти України. Зокрема й визначити вище згадане поняття, а також категоризацію таких осіб і механізм відшкодування шкоди.
Чому для України важливий цей Реєстр?
Створення Реєстру показує, що держава та міжнародні партнери мають чітку мету: відновлення справедливості та відшкодування шкоди постраждалим. Це крок до захисту прав українців, зокрема економічних.
Також відкриття Реєстру сприятиме створенню повної бази збитків й наближенню початку процедури стягнення відшкодування з РФ.
Окрім цього, потенційно, в майбутньому це може призвести до скорочення бідності.