Володимир Зеленський затвердив оновлений склад Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Відповідний указ №1030/2026 президент підписав 5 жовтня. Про це йдеться у дописі РНБО у Facebook.
Міжвідомча комісія є робочим органом при РНБО, який координує діяльність органів виконавчої влади у сфері державного експортного контролю та військово-технічного співробітництва. Зокрема, в рамках експорту українського озброєння на ринки партнерських країн МК ВТС розглядає заявки оборонних компаній на постачання їхньої продукції за кордон. Одним із ключових напрямів діяльності комісії також є співпраця з міжнародними партнерами в межах Drone Deal.
Комісію очолює заступник Секретаря РНБО України Давид Алоян, якого Володимир Зеленський призначив на цю посаду 15 вересня. До її складу увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ, розвідувальних та правоохоронних органів, Міністерства економіки та довкілля, Міністерства юстиції, Державної митної служби, Державної служби експортного контролю, Державного космічного агентства, Офісу Президента, Верховної Ради та АТ «Українська оборонна промисловість».
Оновлення складу Комісії дозволить продовжити її роботу та розгляд заявок українських виробників на експорт продукції військового призначення, зазначили у РНБО.
«Найближча ціль — провести засідання в оновленому складі на початку жовтня. Далі — доопрацювати 875-ту постанову, яка передбачає спрощену процедуру погодження дозволів на експорт», — зазначив Давид Алоян.
Читайте такожЩо з Drone Deal і коли запрацює фасттрек. Інтерв'ю з Давидом Алояном, головою комісії, що ухвалює рішення про експорт зброї
У РНБО додали, що наразі на розгляді Комісії перебуває близько 80 заявок. За словами Давида Алояна, що під час попередніх засідань Комісія опрацьовувала по 40–50 заявок за одне засідання.
Відновлення роботи контрольованого експорту українського озброєння розпочалося у лютому 2026 року, нагадали у РНБО. Відтоді Комісія провела близько 11 засідань та розглянула понад 400 заявок, більш як 90% із яких було погоджено. Також було видано понад 18 дозволів на продаж готової продукції, зокрема компаніям — учасницям програми Міністерства оборони США Drone Dominance.
Нагадаємо, 1 липня Кабмін ухвалив постанову, якою мала запрацювати прискорена процедура експорту озброєння. Втім, процес, станом на жовтень досі не запустився. Зброярі досі чекають від Міноборони перелік критичних засобів, які не можуть бути продані за кордон, а як працює процедура Drone Deal, яка мала встановити рамку, яким країнам можна продавати озброєння, поки що виробникам незрозуміло.
Зокрема, виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко стверджує, що станом на серпень 2026 року за час від ухвалення постанови приватний оборонний сектор уклав лише до десяти невеликих експортних контрактів. Крім того, за його словами, реально працює лише одне спільне підприємство українського виробника за кордоном. Водночас за механізмом, передбаченим постановою №875, станом на серпень не видано жодного дозволу.
У Раді зброярів також вважають, що доопрацювання потребують положення щодо плати за дозвіл на експорт, її авансової сплати ще до виконання контракту, а також умови, які створюють бар’єри для тестових поставок. За даними організації, плата за дозвіл може становити 20–30%.
Про те, що розмір ставки для українських експортерів зброї надто великий наголошувала і виконавча директорка Технологічних сил України, асоціації приватних виробників оборонних технологій, Анастасія Мішкіна у інтерв’юLB.ua.
Читайте також«Ставки для експорту зброї мають бути нульові». Виконавча директорка ТСУ про неробочий fast track і очікування від Міноборони
«20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном», — зазначила вона.
Мішкіна додала, що асоціація пропонує встановити на початку нульову ставку, а перед запровадженням будь-якої іншої ставки спочатку прорахувати можливі сценарії.