Рада зброярів виступила за доопрацювання окремих положень постанови Кабінету міністрів №875 (від 1 липня 2026 року), яка регулює нові правила експорту продукції оборонного призначення. Про це організація написала у Facebook.
У Раді зброярів вважають, що доопрацювання потребують положення щодо плати за дозвіл на експорт, її авансової сплати ще до виконання контракту, а також умови, які створюють бар’єри для тестових поставок. За даними організації, плата за дозвіл може становити 20–30%.
Зокрема, Рада пропонує:
- встановити нульову ставку плати за дозволи;
- не стягувати плату авансом до фактичного виконання контракту;
- передбачити повернення коштів, якщо контракт не відбувся;
- спростити умови для тестових, демонстраційних і пілотних поставок;
- зробити процедури розгляду заявок прозорими та передбачуваними.
Окремо в Раді зброярів наголошують на необхідності врегулювати механізм Build with Ukraine. За словами організації, міжнародні партнери повідомляють про понад 200 ініціатив і заявок щодо співпраці, які досі залишаються без рішення або зворотного зв’язку.
У Раді вважають, що на тлі посилення вимог до локалізації оборонного виробництва в Європі механізм Build with Ukraine може бути важливим інструментом для виходу українських технологій на європейський ринок, залучення оборонного фінансування, створення спільних підприємств і масштабування виробництва.
Про те, що розмір ставки для українських експортерів зброї надто великий наголошувала і виконавча директорка Технологічних сил України, асоціації приватних виробників оборонних технологій, Анастасія Мішкіна у інтерв’ю LB.ua.
Читайте також«Ставки для експорту зброї мають бути нульові». Виконавча директорка ТСУ про неробочий fast track і очікування від Міноборони
«20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном», — зазначила вона.
Вона додала, що асоціація пропонує встановити на початку нульову ставку, а перед запровадженням будь-якої іншої ставки спочатку прорахувати можливі сценарії.
Нагадаємо, 1 липня Кабмін ухвалив постанову, якою мала запрацювати прискорена процедура експорту озброєння. Втім, процес, станом на сьогодні досі не запустився. Зброярі досі чекають від Міноборони перелік критичних засобів, які не можуть бути продані за кордон, а як працює процедура Drone Deal, яка мала встановити рамку, яким країнам можна продавати озброєння, поки що виробникам незрозуміло.
Зазначимо, 15 вересня Рада не підтримала законопроєкт №15400 про спрямування цієї плати Міністерству оборони. Згідно з документом, 50% коштів мали йти на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, інші 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.