Яка ситуація зараз і чому вона склалась
Бюджет не має коштів на зарплати військових навіть на два місяці наперед, говорив у середині вересня в етері каналу «Новини.live» народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко. «У нас немає двох місяців заробітних плат, навіть до 20 тисяч, взагалі. У нас катастрофа з бюджетом. Зараз ми витрачаємо гроші, які були заплановані на останні місяці року», — розповів політик.
Київ вже звернувся до партнерів у ЄС із проханням прискорити виплату частини коштів із кредитного пакету блоку на суму 90 мільярдів євро, передбаченого на наступний рік. Але ЄС відхилив прохання України прискорити виплату частини кредиту із загального пакета на 90 мільярдів євро: тільки за графіком, повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
І це погана новина. «Зміни до бюджету і партнерська допомога потрібні, щоб хоча б закрити діру. Я вже не кажу про підвищення», — говорив Івченко.
Базове щомісячне грошове забезпечення командира взводу — 26 259 гривень, командира роти — 31 224 гривень, командира батальйону — 36 481 гривень. Зарплата чорнороба на виробництві меблів — 60–100 тисяч гривень із бронюванням. Що обере чоловік у тилу, якщо він досі не мобілізувався, і де тут «справедливі виплати»?
Розуміючи, що зміни необхідні, у 2026 році уряд пішов шляхом точкових доплат. Зокрема збільшили окремі бойові й тилові винагороди та запровадили стимули для нових контрактників. Із червня для небойових і тилових посад передбачили додаткові 10 тисяч гривень із мінімальною загальною виплатою 30 тисяч. При цьому самі посадові оклади та оклади за званнями не змінилися.
Але грошей бракувало навіть на стару систему виплат. У травні—червні уряд оцінював дефіцит приблизно у 150 мільярдів, а ще понад 100 мільярдів потребувала нова система доплат. Міноборони змогло знайти близько 60 мільярдів завдяки аудиту та скороченню витрат, але цього вистачило лише на перший етап реформи.
Водночас уряд розпоряджався грішми так вільно, що запропонував, наприклад, забрати 40 мільярдів із програми Міноборони на озброєння та передати їх до резервного фонду. Паралельно держава витрачала значні суми на «зимову тисячу», кешбеки, виплати по 1500 гривень, телемарафон та інші програми. Ще у березні народний депутат Ярослав Железняк оцінював сукупну вартість шести урядових програм у 59 мільярдів, з яких 18 мільярдів пішло на «зимову тисячу» і ще 20 на виплату по півтори тисячі.
А вже на початку вересня на сайті Кабміну повідомили, що уряд спрямовує 33,6 мільярди гривень на виплати військовим та членам їхніх сімей. Кошти взяли з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоб своєчасно забезпечити необхідні виплати у вересні, пояснював Сергій Корецький. 25,9 мільярдів гривень із них — на щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців у вересні.
У першому півріччі видатки державного бюджету становили 2 трильйони 832 мільярдів гривень, з них 670,7 мільярдів — видатки на виплати військовим. За оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 265 мільярдів вища за запланований обсяг на 2026 рік.
У війську, попри спроби уряду балансувати і прикривати дірки, перебої з грішми вже відчули. «Спілкуюся з фронтом постійно і неформально отримав кілька скарг про невиплати, — розповідає Юрій Гудименко, ветеран і член Громадської антикорупційної ради при МО. — Наскільки знаю, більшість цих людей гроші згодом таки отримали». Про це ж свідчать і окремі військові, з якими поспілкувався LB.ua.
Дивно, що проблеми з додатковими виплатами взагалі були; ймовірно, вони таки точкові, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За даними статистики Нацбанку на кінець серпня на казначейському рахунку Мінфіну було 470 мільярдів гривень. «Мало б вистачати. Не було потреби не виплачувати ГЗ і бойові доплати (затримувати в очікуванні, що умовно за два тижні прийдуть гроші), але всяке може бути», — міркує економіст.
Гроші доведеться добувати
Наші фінансові спроможності справді обмежені: власними доходами бюджет покриває лише близько 40% загальної потреби, решту держава розраховує отримати через запозичення та міжнародну допомогу. Дефіцит оборонного бюджету становить 27 мільярдів доларів. Цю цифру днями озвучив Сергій Корецький. 7 мільярдів доларів уряд уже знайшов, як насмикати, за рахунок перерозподілу коштів і скорочення видатків на дороги, програми стійкості та культуру. Визначати пріоритети все ж доведеться.
Сума 27 мільярдів була озвучена без публічної деталізації, на які саме потреби МО вона необхідна, пояснює Гліб Вишлінський. Насамперед гроші потрібні для підписання договорів на постачання зброї у першому кварталі наступного року. «Щоб було чим воювати, закупівлю зброї треба профінансувати вже зараз», — каже економіст.
В оборонному бюджеті видатки на ці закупівлі і грошове забезпечення військових тісно переплетені. «Кілька років поспіль ми беремо гроші з третього-четвертого кварталу, щоб заплатити за озброєння на початку року, бо грошей хронічно не вистачає, — каже Юрій Гудименко. — Це стандартна практика і рішення такого рівня погоджуються на рівні президента і Кабміну».
Ось і на початку цього року МО купило зброю на гроші, передбачені для зарплат. Це поставило під загрозу грошове забезпечення, пояснює Вишлінський. Так чинили щороку. «Логіка була така: згодом ці закупівлі будуть покриті за рахунок позики Ukraine Support Loan і фактично ЄС дозволив це зробити, — пояснює експерт. — Проблема в тому, що фізичних грошей цієї програми не досить для покриття всіх наших потреб».
Наступного року загальна потреба на оборону становить 175 мільярдів доларів, а збройна допомога партнерів у найщедріший рік, за даними Кільського інституту світової економіки, сягала приблизно 45 мільярдів доларів (у грошовому еквіваленті). «Це дуже багато, але все воно дуже непрозоре (бо постачають саме зброю, яка відразу йде в хід, — Ред.). А коли грошей стає менше, це відразу помітно», — каже Гліб Вишлінський.
Тому станом на вересень і виник величезний розрив між витратами і можливостями. Отримали суттєво менше допомоги безпосередньо зброєю, а не грошима порівняно з попередніми роками, пояснює Гліб Вишлінський. Він посилається на дані Кільського інституту світової економіки: за перше півріччя 2026 року порівняно з першим півріччям 2025-го — на понад 7 мільярдів євро менше. Інша причина розриву: під час бюджетного планування недооцінили інтенсивність бойових дій. «Це проблема кожного року. Мінфін працює, виходячи з наявних ресурсів, а наші партнери беруть на себе зобов'язання, виходячи з “мінімального” сценарію, не бажаючи витрачати зайвого», — розповідає очільник ЦЕС. А цього року інтенсивність була така, що засобів катастрофічно бракувало (згадаймо хоча б необхідність прикривати з повітря тил). Тож оборонка була недобюджетована ще на старті. На додачу недоотримали зовнішню збройну допомогу, бо «трішки всіх розслабив той Ukraine Support Loan», каже Вишлінський. «Вирішили, що нарешті є спеціальна програма, не будемо напружуватися, шукати додаткову зброю, — пояснює він. — Плюс у нас були зміни в МО і це теж могло негативно вплинути».
В результаті попередній розрахунок покриття загальних оборонних потреб із власного бюджету та фінансування, постачання зброї зовні почав розвалюватися на очах.
«Проблема з грішми на військо, безсумнівно, є, але вона витікає з ключової: загального браку грошей», — каже Гудименко.
Обидва співрозмовники LB.ua переконані, що нинішню зарплатну кризу подолають. «Але ми воюємо винятково на гроші донорів, це факт, який треба усвідомити і зробити відповідні висновки щодо голосування у ВР пакету реформ і підтримки їх президентом та ОП», — каже Юрій Гудименко. А з цим у нас великі проблеми.
Кабмін ініціює проведення позачергового засідання Верховної Ради 12 жовтня 2026 року, щоб терміново ухвалити пакет реформ і законів, необхідних для збереження фінансової допомоги від міжнародних партнерів (ЄС та Міжнародного валютного фонду).
За міжнародними партнерами ще висять зобов’язання на 29,5 мільярдів доларів (понад 1,3 трильйона гривень) до кінця року і від голосування в парламенті залежатиме їхня доля, каже Гліб Вишлінський. Уряд вже ухвалив рішення складати подекадні і помісячні плани видатків і в гнучкому режимі різати їх відповідно до очікуваних надходжень. Ухвалять депутати потрібні рішення — умовно, дозволимо собі витрати на будівництво захисту енергооб’єктів. Ні — грошей вистачить хіба на пенсії.
LB.ua звернувся до кількох парламентарів з питанням про плани і настрої на жовтень та наступний рік (у контексті оборонного бюджету і ГЗ). Всі співрозмовники (зокрема, опозиція) запевняють, що «на постійному контакті з урядом». Та Кабмін наголошує, що захищені статті бюджету до кінця року точно будуть виконані. А от як складеться наступний рік без зовнішнього фінансування, — невідомо.
Не псувати міжнародний імідж і мобілізувати свої ресурси
У бюджеті-2027 військовим обіцяють «справедливі виплати», але підвищення грошового забезпечення для них знову не передбачено. Міністр фінансів Сергій Марченко, презентуючи проєкт бюджету, заявив про 1,08 трильйона гривень на виплати — на 338 мільярдів більше, ніж раніше. Однак це збільшення ресурсу передусім має забезпечити вже чинну систему виплат і профінансувати рішення, на які торік не вистачало грошей. Забезпечення видатків бюджету на 2027 рік також вилами по воді писане.
«Зараз маємо працювати з донорами якомога активніше, — переконаний Юрій Гудименко. — А це значно легше робити, якщо демонструємо себе адекватними партнерами: голосуємо за реформи, не намагаємося атакувати НАБУ і коли наші генпрокурори не втікають за кордон». Маємо бути таким партнером, якому просто незручно не дати грошей, бо «їх нема і буде ще менше, бо росіяни знищують нам економіку», зауважує ветеран.
При цьому у 2027 бюджетному році структура видатків суттєво не змінюється. На сектор безпеки й оборони загалом закладають більше грошей, але базове грошове забезпечення військових для всіх не підвищують. Натомість зростають видатки на СБУ, Нацполіцію, Нацгвардію, ДСНС, ГУР, судову систему та інші державні структури. Базові оклади, схоже, залишаються без змін, а додаткові гроші спрямовують на окремі доплати, винагороди та стимули.
А підвищення чи принаймні перегляд ГЗ військових вже перезріло. «Дійсно, особливо на тилових посадах дуже довго не переглядалося, попри інфляцію, це базове ГЗ», — каже Вишлінський.
Народний депутат Ярослав Железняк запропонував пакет правок «+20% для армії» до проєкту держбюджету на 2027 рік, щоб кардинально переглянути фінансування Сил оборони та підвищити грошове забезпечення військовослужбовців. Виконати передбачене в документі нереально, вважає Вишлінський, якщо не залучити європейських партнерів. Їхнє фінансування слід розглядати як інвестиції у безпековий контракт для Європи. «Треба з ними домовитися про перегляд ціни цього контракту і якщо вдасться, у нас будуть ресурси платити більше ГЗ, — вважає Вишлінський.
Це було можливо теоретично, якби все не зіпсували скандали, спричинені викритими НАБУ схемами».
Але минулого тижня у Брюсселі Рада у закордонних справах за участі міністрів оборони провела обговорення військової підтримки України. Від України була присутня делегація МО та Мінфіну. Тобто перемовини щодо оборонних витрат тривають. «Але для успіху має висіти в повітрі довіра до української влади», — наголошує Вишлінський.
Зрештою партнери можуть не давати кошти прямо на ГЗ військових, але дати більше зброї. Тоді наш бюджет вивільнить внутрішні ресурси на більше фінансування зарплат.
Або ж гроші можна зекономити, змінивши принципи мобілізації та демобілізації. Наразі у війську вже чимало мобілізованих, які за станом здоров’я неспроможні виконувати бойові завдання, а демобілізація фактично неможлива. Але коштом бюджету оборони всі ці люди отримують зарплати, годуються, одягаються і лікуються. «Насправді ми цього не можемо собі дозволити і нове керівництво Генштабу мало б ухвалити свідоме рішення дозволити офіційно (чи неофіційним розпорядженням, як часто буває) списувати таких людей, — міркує Вишлінський. — Спишемо 100–200 тисяч, непотрібних для реального захисту (та й у тилових посадах перебір), і підвищуємо ГЗ тим, хто бере участь у бойових діях».