За перші вісім місяців року в український полон потрапило на 858 російських військовослужбовців більше, ніж українців – у російський. У середньому – на 107 осіб щомісяця, пише Координаційний штаб із питань поводження із військовополоненими.
Там нагадали, що у 2023 році російська пропаганда поширювала фейки про «понад 20 000 українських військових» у російському полоні. У січні 2024 року Путін заявляв, що співвідношення російських та українських полонених нібито становить «один до десяти».
Насправді з середини 2023 року Україна почала брати в полон більше російських військових, ніж Росія – українських. У 2024 та 2025 роках український обмінний фонд зростав швидше за російський. У 2026 році ця різниця ще збільшилася.
У Коорштабі зазначають, що це вдається передусім завдяки українським військовим, які ризикують життям, щоб брати противника живим. Додаткову роль відіграє системна інформаційна робота: російським військовим показують, що здача в полон – це можливість зберегти життя, а а їх життя в полоні продовжується в нормальних умовах.
Проєкт «Хочу жить» із вересня 2022 року пояснює російським військовим, як безпечно здатися в полон і що на них чекає після цього. За цей час сайт проєкту відвідали понад 50 мільйонів людей, переважно з Росії. Інтерв’ю з полоненими та інформація про умови їхнього утримання широко поширюються серед російської аудиторії.
Україна також стимулює військовослужбовців брати противника живим – за це передбачені премії.
Таким чином працює ціла система: українські військові мають додаткову мотивацію брати росіян у полон, російські військовополонені утримуються в нормальних умовах, а інформація про це доходить до російських військових.
- Центр протидії дезінформації проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел та визначив чотири основні деструктивні наративи, які Росія поширює щодо військовополонених, обмінів та зниклих безвісти.