«Системні атаки на генерацію електроенергії почнуться в жовтні»
Пані Олено, маємо заклик влади готуватися до найважчої зими за всі роки великої війни. Чим наступна зима може відрізнятися від попередніх?
Це буде п'ята зима після чотирьох дуже складних. Уявімо людину, яка біжить марафон уже п'ятий рік: вона втомлена, у неї з’явилося багато проблем зі здоров'ям. Враховуючи, що ми втратили 70 % нашої генерації, то, умовно кажучи, 70 % легень цієї людини вже не працюють. У такому режимі нам доведеться «пробігати» п'яту зиму.
Звісно, будуть фактори, які нам допомагатимуть. Європейські метеорологи прогнозують, що зима буде м’якшою за попередню й не буде температури мінус двадцять. Цей чинник, можливо, зіграє нам на користь, але, наприклад, російські атаки зіграють на шкоду. Росіяни й надалі будуть модифікувати тактику.
Ми небагато знаємо про це, але росіяни атакували, наприклад, газовидобуток майже ціле літо. І ми ще побачимо системні атаки на генерацію електроенергії. Думаю, вони почнуться в жовтні, з початком опалювального сезону. І буде реально боляче від кожного удару. Так було торік і позаторік.
Отже, наскільки ми готові до цієї важкої зими?
Судячи з публічної інформації, в нас усе не так і погано. Маємо запаси вугілля. Нам обіцяють, що всі атомні станції до початку опалювального сезону будуть готові й працюватимуть на максимум. Навіть газ у сховищах є. Обережно скажу, що ситуація в нас трішки краща, ніж у деяких країн Європейського Союзу, які не встигли накопичити достатньо газу у сховищах, як, наприклад, Німеччина.
Рівень захисту — ще один фактор. Нагадую: маємо великі трансформаторні станції, інші об'єкти, які важко захистити. Щось можна захистити дроновою сіткою, щось накрити, але ТЕС чи атомну електростанцію не накриєш. Проте чимало критичних об’єктів Україна все ж змогла захистити.
Людський ресурс — складний фактор, тому що в енергетичному секторі, як і в будь-якому іншому, людей мобілізують. Не вистачає інженерів й енергетичних менеджерів у містах, людей, які можуть підключати децентралізовану генерацію.
Ще один фактор — наскільки ми розбудовуємо децентралізовану генерацію: когенераційні установки, сонячні станції, батареї на рівні громад, міст.
Читайте такожЧи буде опалення: Київ обіцяв оплатити будинкам встановлення власних котелень, але жоден проєкт так і не погодив
Наскільки важливим є імпорт електроенергії з ЄС і чи можемо розраховувати на нього?
Роль Європейського Союзу в проходженні зими, принаймні в частині постачання електроенергії, важлива. Раніше імпорт електроенергії вважали лише технічною допомогою. Коли потрібно було щось трішки підтягнути в аварійному режимі, ми брали електроенергію з ЄС. Зараз це комерційний імпорт, який закриває багато потреб узимку, коли в нас не вистачає своєї генерації. І ці можливості зростають з кожним роком.
Яким прогнозуєте подальше отримання фінансів від партнерів і донорів?
Я поставила б тут мінус через корупційні скандали, у які ми зайшли минулого року. Гроші давати нам не перестали. Фонд, який займається саме енергетичним сектором, величезний: там уже понад два мільярди євро. Але майже всі ці гроші вже витрачені. А щоб швидко отримати наступні й не зазнавати маси перевірок, нам починає бракувати довіри партнерів.
Допомога є, але зараз потрібно по-перше, посилювати прозорість і комунікацію з міжнародними партнерами в контексті грошей. Звітувати за все, що ми витрачаємо. По-друге, інвестувати в людей і шукати, хто ще може долучатися до допомоги саме в енергетичному секторі. Навіть для громадськості ще є дуже багато роботи.
Як перезавантаження уряду вплинуло на спроможність підготуватися до зими?
Є точки, які були послаблені після перезавантаження, але залишилися й деякі дорослі.
Важливо, щоб у новому уряді була максимальна комунікація між ключовими стейкхолдерами, залученими в підготовку до зими. У нас бюрократи люблять ставити щось на паузу, уточнювати, а потім три місяці воно виконується. Зараз усі ці бар'єри треба зняти.
Мені шкода, що з уряду пішли люди, які мали практичний досвід розбудови децентралізованої генерації. Колишній голова Агентства з відновлення Сергій Сухомлин фокусувався саме на предметних речах. Його не вистачатиме в новому уряді.
Те, що колишній прем'єр Денис Шмигаль зараз на посаді міністра енергетики, я вважаю, добре. Людина бачила значно ширший контекст, тому зараз буде легше працювати саме в енергетиці. У нього добрі стосунки з донорами й міжнародними партнерами. Це шанс повернути довіру.
Читайте такожПрограма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових
«Просто спустити згори план стійкості не завжди вдала ідея»
Як уряд і місцева влада готуються до зими? Станом на кінець літа – початок осені плани стійкості громад були виконані в середньому на 47–50 %...
Плани стійкості — це такий собі світлофор для уряду, який сигналізує, що відбувається на рівні кожної громади в контексті чотирьох елементів: децентралізації електроенергії, теплопостачання, захисту і резервної генерації. Це чотири критерії, за якими оцінюють кожну громаду: наскільки вона здатна почуватися спокійно, якщо відключать централізоване електро- чи теплопостачання.
Чомусь вважають, що ці документи мають розв’язати всі проблеми. Наскільки я розумію, добре виконують план громади, які мають гроші й уміють працювати з донорами, щоб залучити додаткове фінансування і кредити, мають людей, здатних будувати проєкт. Тобто спроможні громади.
Не виконують планів стійкості громади, поки що не здатні швидко мобілізувати людські й фінансові ресурси, щоб знайти обладнання, встановити його і захистити.
Серед гарних прикладів я назвала б Житомир і Хмельницький — про них уже чотири роки говорять. Вони вміють працювати з міжнародними партнерами й мобілізувати власні кошти. Знають, як брати кредити, і повертають їх. Львів, Вінниця й інші великі міста можуть створювати проєкти децентралізованої генерації.
Меншим громадам складно. Їм потрібно допомагати: саме сідати і допомагати. Мабуть, просто спустити згори план стійкості не завжди вдала ідея. Попри це, передусім необхідно впроваджувати децентралізовану генерацію.
Водночас на рівні країни в нас усе одно ще довго буде велика генерація. Атомні станції — це іноді до 60 % нашого споживання. Я не думаю, що Україна має відмовлятися від атомної генерації в майбутньому. Разом з децентралізованою вона має залишатися частиною нашого енергетичного балансу.
Як держава фінансує виконання місцевих планів стійкості?
Для виконання планів стійкості створили окремий інструмент. Громада, коли їй потрібно закупити якесь обладнання й організувати процес у межах плану стійкості, 20 % фінансує сама, а 80 % може залучити через цей інструмент. Станом на березень, коли ми чули про цей інструмент, усе було більш-менш зрозуміло. Станом на серпень, як я бачу — принаймні з того, що кажуть мери, — динаміка залучення цих грошей була низькою. Чи тому, що держава виділяє їх менше, чи документів треба багато подавати, чи гроші дають постфактум — незрозуміло.
Чи готові представники українського й іноземного бізнесу інвестувати в розбудову енергетичної системи, а не лише передавати обладнання для відновлення?
Мені здається, що бізнес уже готовий інвестувати в такі системи. Усі розуміють, що після війни нам доведеться відбудовувати мережі. І що нам, на жаль, нікуди не дітися від підвищення вартості електроенергії. Але для бізнесу це гарний знак, що він може пробувати робити нові проєкти.
Від іноземних компаній, які готові заходити, ми чуємо, шо вони хочуть міжнародних або державних гарантій: страхування на випадок, якщо щось прилетить.
Місцеві бізнеси, з якими спілкуємося, сміливіші. Вони навіть готові залучати додаткові гроші й пробувати робити такі проєкти. Мені здається, багато що на низькому старті і цей ринок після проходження зими буде добре розвиватися.
Деякі великі підприємства формують власні стратегії енергонезалежності й намагаються побудувати власну генерацію, що також стимулюватиме їх бути більш енергоефективними. Наш бізнес учитиметься бути менш залежним від зовнішніх факторів в енергетичному секторі.
Читайте такожПорти на замку, зерно в рукавах. Якими будуть економічні наслідки війни на виснаження
Потребуючи технічних засобів для ремонту й відновлення, Україна може стати виробником енергетичного обладнання для себе і Європи?
Наша організація пропагує це в Європейському Союзі. Я хотіла б, щоб наша держава приєдналася до цієї адвокації. Щоб уряд склав певне бачення того, як він це хоче втілити.
Європейський Союз ухвалив Net-Zero Industry Act — документ, який засвідчує прагнення Європи в умовах залежності від імпорту, зокрема з Китаю, виробляти обладнання для декарбонізації, озеленення своєї економіки. Щоб бути енергонезалежним на власній території. ЄС визначив перелік обладнання: сонячні панелі, вітряки, теплові насоси — і намагається стимулювати створення виробництв на своїй території. Наш меседж для Європейського Союзу й українського уряду, якщо він захоче приєднатися: Україна як майбутній член ЄС може бути майданчиком для таких виробництв.
Якщо будемо виробляти такі технології на своїй території, то й відбудова буде для нас дешевшою. Ми будемо використовувати їх після війни й заодно продавати іншим країнам-членам ЄС. В Україні є виробництва, які теоретично можуть розвинутися в потужніші центри net zero технологій. Але в них потрібно інвестувати, підвищувати їхні стандарти і просувати їх у Євросоюз.
У Чехії було виробництво телевізорів, і Panasonic прийшов туди, але виробляти не телевізори, а теплові насоси. Це приклад впровадження таких технологій, щоб забезпечити енергонезалежність. Вони збільшили виробництво вчетверо за останні кілька років, бо почав зростати попит.
У Данії фермери з бізнесом створюють систему виробництва біогазу, який використовують у біогазових установках. Україна як аграрна країна може запозичити такий механізм і запустити його і для себе, і для Європейського Союзу. Є багато можливостей.
«Росію можна обмежити в багатьох програмах МАГАТЕ»
Чи працюватимуть усі блоки АЕС цієї зими?
Ще в березні ми почули, що атомні станції починають готувати до наступної зими. Як правило, вони починають підготовку десь у травні. Цього року вирішили швидше почати, щоб швидше закінчити. Зараз, за словами уряду, атомні станції мають бути готові до початку опалювального сезону.
Я переживала, що влітку через спеку й ремонт атомних станцій у нас будуть відключення внаслідок додаткових потреб у споживанні. Добре, що ми гарно пройшли це літо.
Але є ризик атак. Росіяни знають, що їм не можна атакувати атомну станцію напряму, але вони атакують підстанції навколо атомних станцій, аби змусити персонал знизити генерацію і вивести атомну станцію з нормального режиму. Це погано і для самої станції, і для енергосистеми.
Ми сподівалися, що, може, не військову, але хоча б якусь охорону атомних станцій візьме на себе МАГАТЕ. Міністерство енергетики пропонувало, щоб МАГАТЕ фізично була присутня на всіх об'єктах. Чи є вона на всіх атомних станціях? Принаймні ми нічого про це не знаємо. Якщо щось летить в інфраструктуру навколо атомної станції, про це має знати весь світ, і МАГАТЕ повинна дати цьому оцінку.
Я не бачу, щоб наш уряд конфліктував з нею, але я, як представниця громадськості, дозволяю собі критикувати її. Я думаю, що МАГАТЕ робить недостатньо, щоб покарати Росію за її дії в атомному секторі.
Читайте такожРадіація в нормі, російська пропаганда зашкалює. Що відбувається на окупованій Запорізькій АЕС?
Як зменшити вплив росіян на МАГАТЕ?
Я не знаю, чи можна викинути Росію взагалі зі структури МАГАТЕ, бо тоді виникне питання щодо юридичних механізмів перевірок атомних станцій на території Росії, але Росію можна обмежити в багатьох програмах.
Росія й надалі входить до всіх наукових програм: вивчає нові модульні реактори, нові системи; їй дають доступ до обговорення на науковому рівні чогось нового, майбутнього. Виключіть росіян із цього. Виключіть їх з процесу ухвалення рішень на рівні секретаріату. Приберіть з робочого рівня. Вони працюють з документами, готують якісь інфодовідки, поради, тези для дискусій. Є ризик, що туди будуть заходити якісь меседжі саме на підтримку Росії.
«Підготуватися до зими ще не пізно»
Чи бачите ефективний трек для підготовки Києва до зими?
Є політичний контекст: конфлікт між мером Києва і командою президента. Є бачення влади Києва, як відбудовувати зруйноване росіянами й готуватися до зими. Міська влада хоче робити ставку на ТЕЦ, на великі об'єкти теплогенерації, які були розтрощені. Муніципалітет і комунальні підприємства вивчили уроки: що і як відновлювати, де що зберігати, щоб замінити обладнання. Частково є гроші, хоча потрібно залучати ще.
Уряд каже: «Ні, ви маєте паралельно будувати додаткову децентралізовану генерацію», на що Київ відповідає: «Окей, тоді дайте нам грошей на це». Уряд відповідає: «Чекайте, а давайте ви нам покажете, що, як і де», — а Київ: «Ви зараз лізете в наші особисті плани. Ми не готові вам повністю все розказувати». Це моє спрощене розуміння публічної полеміки між сторонами. Я думаю, що настав час сідати й говорити.
Читайте такожЧи буде Київ з теплом зимою? Велика розмова з Петром Пантелеєвим про політику, гроші і технічні рішення плану стійкості
Як людям готуватися до зими? Чи не пізно ще робити це?
Не пізно. Ми пройшли стільки всього за чотири роки, що українців, мабуть, уже і вчити не треба. Можу тільки повторити, що містянам, передусім киянам, варто за можливості запастися додатковими акумуляторними батареями й павербанками. Щоб, якщо будуть відключення, мати змогу до восьми годин протриматися з додатковою електроенергією. Радіоприймач на батарейках може бути корисним у разі проблем зі зв'язком.
Також я бачила кілька хороших кейсів, коли люди в холодних квартирах у Києві взимку робили окремий куток. Вони не могли опалити квартиру або навіть цілу кімнату, але готувалися до того, щоб обігрівати хоча б куточок: накрити ковдрами, покласти спальники. Якщо готуватися до найгірших сценаріїв, про це можна подбати: мати трохи спальників, теплих ковдр, теплого одягу.
Якщо маєте можливість утеплити будинок чи квартиру разом з ОСББ, утепліть. Буде менша втрата тепла взимку, навіть за нижчих температур теплоносія буде все ще вища температура всередині.
Якщо ви живете за містом, це трішки простіше: можна встановити генератор і між відключеннями пробувати давати раду самотужки.
Читайте також«Держказначейство зупинило всі платежі». Що буде з місцевими бюджетами і підготовкою до зими
Сподіваюся, що нас врятують не куточки стійкості у квартирах, а більш комплексна диверсифікація. Але самопідготовка і самоорганізація допомагають збалансовувати ризики.
Важливо знати, що ми не самі. Ми допомагаємо одне одному, і це нормально. Згадайте, коли в Києві був мороз мінус двадцять і розтрощили ТЕЦ, у столицю приїхали допомагати комунальні служби зі всієї України. Водолази пірнали в мороз у Дніпро.
Ми не самі, нас досить багато для того, щоб пройти цю зиму. З нами також міжнародні партнери. Потрібно зібратися, сфокусуватися — і все буде добре.
