Про ступінь захищеності українських енергооб’єктів в інтерв’ю LB.ua розповів голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко. За його словами, минулої зими більшість критично важливого обладнання підстанцій – автотрансформаторів – були в захисті другого рівня (залізобетонні споруди), а решта — в першому (габіони, сітчасті конструкції). Габіони захищали обладнання лише від уламків і були ефективні лише в перші роки повномасштабної війни, коли росіяни атакували ракетами, що падали десь на території підстанції і могли пошкодити обладнання лише уламками.
«Але потім почалися обстріли дронами, які влучали в трансформатори, а ті загораються миттєво — в них олива. Тому потрібен захист другого рівня — це бетонний саркофаг, який зберігає все обладнання. У нас є підстанція-рекордсмен, яка витримала більш ніж 20 ударів дронами по такому укриттю», - повідомив Зайченко.
Хоча наразі ще не всі об’єкти захищені надійними саркофагами, мінімальна програма захисту виконана, стверджує він.
«Скажімо так: тієї трансформаторної потужності Укренерго, яка має другий рівень захисту, майже по всіх регіонах вже достатньо, щоб передати необхідний обсяг електроенергії від електростанцій та з Європи у мережі операторів систем розподілу (ОСР). Будівництво захисних споруд триває», - пояснив керівник «Укренерго».
Реалізовувати третій рівень захисту деяких енергооб’єктів почали ще у 2023 році, але коштів на завершення програми не вистачило.
«Він дуже-дуже дорогий. Надскладно велику підстанцію, весь розподільчий пристрій, автотрансформатор закопати під землю. Тож проєкт не завершений — забракло державного фінансування. Об’єкти тепер на різному етапі готовності — до 80 % максимум (це робило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури)», - розповів Зайченко.
Паралельно відбувається будівництво захисту будівель релейних панелей, які також часто стають цілями російських атак, один проєкт підземного захисту такої будівлі вже» завершений.
«Росіяни ж б’ють ще й по мізках підстанцій — релейних панелях, що розташовані в окремих будівлях. Якщо релейний захист уразити — підстанція нежива. Тож ми на одній підстанції закопали це все під землю, і туди зараз ракетою вже не пробитися (якщо це не «Кинджал»). Поступово масштабуємо це рішення на інші об’єкти, щоб релейка була захищена», - зазначив голова правління компанії.
За його словами, в «Укренерго» добре підготувалися минулого року до російських обстрілів з допомогою європейських партнерів, що надали фінансування, і облаштували досить великий склад запчастин, обладнання для відновлення енергосистеми. Саме ним користувалися взимку, щоб швидко відновлювати енергосистему і її можливість передавати електроенергію до споживачів.
«Зараз теж розуміємо, як діяти далі: вважаємо, що минулої зими ворог завдавав ударів, мабуть, на максимально можливому рівні. Тож орієнтуємося на свій досвід витрат, перерахували їх і спланували склад обладнання, необхідного на наступну зиму. Включили його в плани енергетичної стійкості регіонів, затверджені РНБО, і сподіваємося наповнити склад з допомогою партнерів», - розповів Віталій Зайченко.