Бійці 38-ї окремої бригади морської піхоти поділилися подробицями операції в Кринках в 2023-2024 роках. Утримання островів біля Херсону викликало багато суперечок. Але морпіхи бачать сенс операції, хоч з нею і пов’язано багато важких спогадів. Про це йдеться в новому відео проєкту "Український свідок".
Журналісти поспілкувалися з морпіхами 38-ї ОБрМП біля Покровську. На позиції бригади зараз заїхати вже неможливо через безпекову ситуацію, туди навіть БК складно завозити. Тримають напрямок не тільки піхотинці, а й артилеристи.
Командир підрозділу артилерії Василь "Лісник", говорить: "Покровський напрямок зараз гарячий, і гармати 155-го калібру дуже ефективні... Порівняно з Херсоном тут є, де сховатись, і є де працювати... Там степи, піски і відкрита місцевість. Ми закопувалися під землю. Дуже багато було фізичної праці. Тут теж закопуємось, але є можливість працювати з виїзних позицій. Природне маскування на нашої стороні".
Артилерист Юрій "Скорпіон" каже: "Я не можу сказати, де важче - на Херсонщині чи біля Покровську. На війні скрізь важко. Ми насипаємо, нам насипають. Головне - добре замаскувати гармату".
Молодший сержант Олексій "Лексус", 26-річний командир відділення, поділився історією свого перебування у Кринках. Він у строю з 3 березня 2022 року, зазнав поранення під Новодонецьком ще до боїв на Херсонщині.
"Сама задача була кепська. Ми мали штурмувати одразу три посадки. Посадки на карті є, а в житті – немає. Там тільки стволи маленькі стирчать", – розповідає Олексій. Через відсутність зв’язку не було відомо, що сусіди покинули свої позиції і тим самим відкрили фланг підрозділа Олексія. Тоді йому вдалося евакуюватися самому, витягнути тіло загиблого командира та евакуювати пораненого з суміжної бригади.
"Про Кринки можна фільм знімати, чесно. Саме головне – це зайти на позицію і вийти з неї. На самій позиції перебувати складно, але сам захід і вихід – набагато складніший. Ти на відкритій ділянці. Ми приходили на переправу на Дніпрі, і там були наші «качечки» – надувні човни. 5-6 людей з човняром сідають туди, по Дніпру хвилин 20 пливеш і розумієш, що нижче човна ти не пригнешся. Я розстібав РПСку, знімав рюкзак, розстібав каску, автомат, щоб у випадку чого міг це все скинути з себе й виплисти на берег", - розповідає військовий.
Переправа постійно прострілюється ворожою артилерією. І коли відбувається ротація, то починається справжній хаос. "Хтось йде з човна, хтось на човен, і все це на болоті. Ми називали це Гонконг. Коли всі пересуваються, починається масовка (масований обстріл), лупить артилерія, хтось 300, хтось 200 – ось така там двіжуха несеться".
Морпіх розповів, із якими труднощами довелося зіткнутися його підрозділу - це і логістика, і евакуація поранених, а також про те, як військові медики рятували бійців в підвалі - і все це під постійними обстрілами.
"Тих Кринок – 200 на 200 метрів. За ніч може по них КАБів 10 упасти, 20 – за добу. Вони все розносять. Ти виходиш із підвалу, а ландшафт змінюється кожну годину", - каже "Лексус".
Свою розповідь Олексій завершив порівнянням сучасної війни з тою, що була на початку повномасштабного вторгнення.
"Зараз війна дронів, технологій та артилерії. Піхоті дуже складно. Набагато складніше, ніж в 22 році. Але ми тримаємось і віримо", - зазначив військовий.
Що відбувалося в Кринках
- У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, селище окупували російські війська.
- Влітку 2023 - року внаслідок підриву окупантами дамби Каховської ГЕС Кринки були затоплені.
- В кінці жовтня 2023 року бійці морської піхоти висадилися та захопили плацдарм у Кринках. У лютому 2024 року ЗСУ підняли там прапор України, однак у населеному пункті продовжувалися бої.
- Наприкінці червня 2024 року Сили оборони вийшли з селища, але бої тривали на островах поруч. Повідомлялося, що Кринки практично знищені, однак підрозділи ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання в цьому районі.
Докладніше про ситуацію на лівобережжі Херсонщини та запеклі бої ЗСУ за Кринки читайте у матеріалі LB.ua "Кринки. Ніхто не хотів відступати".