Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що Євросоюз уже зазнає агресії з боку Росії, яка веде гібридну війну, використовуючи інформацію, енергетику та продовольство як зброю. Він упевнений, що в цій війні Європі необхідна підтримка України.
Про це Шмигаль написав у статті виданню Politico під назвою "Європа може не вистояти без України".
"Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Росія своєю агресією проти України почала новий тип глобальної гібридної війни, у якій москва використовує інформацію, енергетику та продовольство як зброю. Але не лише це. Коли російські кораблі рвуть підводні інтернет-кабелі біля Фінляндії — це акт агресії. Коли російські ракети порушують повітряний простір Польщі чи Румунії — це акт агресії. Коли дрони кружляють над військовою базою США в Рамштайні — це акт агресії. Коли Росія штучно створює міграційну кризу на кордонах Литви та Польщі, демаркує кордон з Естонією, відкрито підтримує сепаратистські та радикальні сили в ЄС, здійснює кібератаки та інформаційні диверсії — усе це складові російської багатовимірної війни проти Європи", - наголосив Шмигаль.
Він зазначив, що мета Росії - посіяти паніку і змусити громадян сумніватися в спроможності своїх урядів їх захистити. Це саме те, чого прагне Росія, зокрема - через підтримку радикальних політичних сил у ЄС.
Шмигаль наголосив, що Україна не лише пройшла всі можливі прояви російської агресії, а й знає, як їм протидіяти.
"Саме тому вступ України до ЄС - це не лише моральний обов’язок, а й стратегічний крок, перш за все необхідний самому Євросоюзу. Це крок, який посилить його східний фланг у військовому вимірі та зміцнить геополітичні позиції в усьому світі. Європі потрібна Україна, щоб себе захистити", - сказав прем'єр.
Водночас Шмигаль подякував союзникам, без яких Україна не змогла би стримувати Росію три роки лише власними силами.
"У нас більше волі та бажання захищати свою країну, ніж ресурсів для цього. Саме тому поєднання фінансових можливостей ЄС із військовим досвідом України - це ключ до подальшої співпраці. Вступ України до ЄС означає, що Збройні Сили України можуть стати основою об’єднаної європейської армії, про яку на континенті говорять уже десятиліттями", - наголосив прем'єр.
Він також заявив, що українська армія, загартована в боях, може стати реальною альтернативою військовій присутності США в Європі.
"Сьогодні на території ЄС розміщено понад 65 000 американських військових, найбільші контингенти дислоковані в Німеччині, Італії та Іспанії. Наявність в ЄС української армії, яка має реальний бойовий досвід, посилила б європейську автономність у сфері оборони. Це також зміцнило б відносини ЄС зі США, які дедалі частіше порушують питання доцільності збереження своєї військової присутності за кордоном. Таким чином, погодившись на вступ України, країни ЄС не просто розширять свої кордони. Вони отримають надійний щит - українську армію, яка своїм унікальним бойовим досвідом не лише стримає перший удар, а й стане форпостом спільної безпеки, який захистить Європу від будь-яких загроз на східних рубежах", - додав Шмигаль.
Раніше прем'єр наголошував, що Україна має бути готовою до вступу до ЄС до кінця 2025 року. У Брюсселі вважають, що Україна має шанси вступити до ЄС до 2030 року.
Вступ України до ЄС: початок шляху
Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу в лютому 2022, коли почалася повномасштабна війна.
23 червня 2022 Україна отримала статус кандидатки в члени ЄС. Київ отримав від Брюсселя список необхідних для подальшої євроінтеграції семи реформ.
8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала почати процес переговорів про вступ України до ЄС. ЄК вважала повністю успішними чотири з семи вимог: впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору, реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Натомість над боротьбою з корупцією, законодавством про нацменшини та зменшенням впливу олігархів ще слід було працювати.
Політичне рішення про початок переговорів про вступ залежить від усіх 27 країн-членів ЄС. Основною перешкодою була Угорщина, яка виступає проти приєднання України і натомість пропонує якусь угоду про співпрацю. Проросійський прем'єр Словаччини Роберт Фіцо казав, що не вважає Україну готовою до вступу, але пообіцяв не перешкоджати початку переговорів. Наразі Угорщина обіцяла не блокувати вступу України.
Зрештою в грудні 2023 ркоу Єврорада дозволила запустити процес перемовин про вступ із Україною. Таке ж рішення ухвалили щодо Молдови, а Грузію зробили кандидаткою на вступ. Щоправда, європейські прагнення цієї країни під загрозою у зв'язку з ухваленням закону про "іноагентів".