По-перше, масштаб обраної цілі. Нею став чинний високопоставлений російський воєначальник, командувач окремого роду військ з двома генеральськими зірками на погонах і зіркою «Герой труда» на мундирі. Натепер це найбільш високопоставлений російський офіцер, знищений за весь час повномасштабної війни.
Загалом на війні в Україні — але на фронті, не в тилу — загинув із десяток різних російських генералів. І хоч внесок військ РХБЗ в агресивну війну проти України незіставно менший, ніж інших родів і видів потужної ворожої армії, очевидно, що сама специфіка активності очолюваного Кириловим військового формування є, по суті, використанням забороненої зброї масового ураження. За це він і отримав заочну підозру від СБУ, яка встановила понад 4,8 тисячі випадків застосування хімічних боєприпасів. Зокрема, бойових гранат К-1, споряджених отруйними речовинами подразнюючої дії — CS і CN, які підпадають під Конвенцію про заборону розробки, виробництва, застосування хімічної зброї та про її знищення від 13.01.1993 і від отруєння якими постраждали понад дві тисячі військових Сил оборони. Включно з важкими вогнеметними системами ТОС-1А «Солнцепек». Саме Кирилов також був головним глашатаєм безглуздих російських пропагандистських кліше про розробку в Україні «брудної бомби», біологічної зброї та екзотичних засобів її доставки на кшталт бойових комарів і птахів.
По-друге, викликає щире захоплення час, місце і спосіб проведення операції. Не встигли 16 грудня висохнути чорнила під виписаною СБУ заочною підозрою генерал-лейтенантові Кирилову, як вранці 17 грудня кур'єри зі служби їхньої доставки вручили документ за адресою в Москві: Рязанський проспект, 2/1, корпус 3 — на самокаті як вибуховий пристрій в еквіваленті 300 грамів тротилу. А якщо згадати, що 16 грудня відбулася розширена колегія Міноборони РФ за участю диктатора Путіна та всієї верхівки російської воєнщини, включно зі самим Кириловим, то стиль успішної ліквідації вирізняється вже особливим бойовим цинізмом, притаманним саме диверсійним операціями Служби безпеки України.
По-третє, очевидний високий рівень планування та проведення ліквідації. Такий малопомітний мирний транспорт, як банальний електросамокат, яких нині повно в Москві та всіх світових мегаполісах і які не привертають зайвої уваги, аби доставити й розмістити вибухівку, є ознакою чіткого розрахунку. Вибух стався в центрі Москви. За якихось сім кілометрів від Кремля. І чітко задокументований камерою, спеціально залишеною в припаркованому автомобілі. Група диверсантів ретельно відпрацювала маршрути пересування цілі, спостереження за нею, способи доставки вибухівки на місце підриву й активації. При цьому операцію провели рано-вранці, о 6:11, з хірургічною точністю — ніхто з невинних цивільних не постраждав.
По-четверте, вражає системність ефективної роботи Сил оборони і безпеки України, головно ГУР і СБУ, у знищенні ворожих цілей за лінією фронту, у ближньому або глибокому тилу противника. Тільки за осінь і початок зими 2024 року Воєнна розвідка і Служба безпеки України провели декілька таких успішних надскладних і ризикованих операцій:
- розстріл у Підмосков'ї заступника генерального конструктора, керівника відділу функціонального програмного забезпечення КБ «Марс» Шатського, який модернізував російські крилаті ракети X-59 до рівня Х-69 для обстрілів України й упроваджував штучний інтелект у ворожих БпЛА;
- підрив у Севастополі начальника штабу 41-ї бригади ракетних кораблів ЧФ РФ капітана першого рангу Транковського, причетного до обстрілів України ракетами «Калібр»; У Севастополі вибухнуло авто Транковського.
- підрив у Донецьку начальника Оленівської колонії Євсюкова, причетного до тортур і знищення українських військовополонених;
- знищення керівника 924-го державного центру (в/ч 20924) безпілотної авіації Міноборони РФ полковника Коломейцева в м. Коломні Московської області;
- підрив у Луганську авто, в якому перебував майор Первуха, начальник штабу зі служби військ і безпеки військової служби 273-го розвідувального центру (в/ч 53847);
- знешкодження у Брянську пілота дальньої авіації Голенкова, начальника штабу ескадрильї 52-го важкого бомбардувального авіаполку ПКС РФ (в/ч 33310), який обстрілював Україну ракетами.
Окрім них, чимало інших російських воєнних злочинців і зрадників уже пересвідчилися в невідворотності покарання за війну проти України. Перелік потенційних цілей можна знайти на порталі «Книга катів українського народу», де зібрали профайли на більшість вищих, старших і молодших офіцерів окупаційної російської армії та спецслужб, а також рядових виконавців злочинів проти людяності. Цю базу даних постійно оновлюють і поповнюють, вона стане основою для покарання російських воєнних злочинців.
Ворог, звісно, приголомшений такою активністю й ефективністю наших спецслужб на підконтрольній йому території та намагається відповідати як може. Але поки що малоуспішно. Наразі його диверсії обмежуються низькопрофесійними підпалами військових автомашин і кількома вибуховими терактами щодо випадкових військовослужбовців чи поліцейських, які здійснили останнім часом у Дніпрі, Харкові й Києві. Але, звісно, противника не можна недооцінювати. І тут ключова роль контррозвідувальних і правоохоронних органів у запобіганні ворожій диверсійній активності. Противник обов'язково спробує відігратися.
Такі точкові ліквідації високопоставлених ватажків і вищих командирів противника є неодмінним складником сучасного воєнного протиборства. Знищення військових лідерів ворога — це те, чого обов'язково треба прагнути досягти як у традиційних конвенційних війнах, які ведуть держави одна проти одної, так і в антитерористичних операціях країн проти різних партизанських і повстанських рухів. Так розривають налагоджені зв'язки між ворожими командирами і їхніми підлеглими, знижують ефективність взаємодії військових формувань, зменшують боєздатність, завдають колосального психологічного й пропагандистського удару по бойовому духу військ противника, стійкості його політичного керівництва й згуртованості суспільства.
Ізраїль тут законодавець моди. Тільки нещодавно під час операцій у Секторі Гази й у Лівані ізраїльська армія знищила практично всіх ватажків палестинського ХАМАСу та проіранської шиїтської «Хезболли». Так само США не гребують фізичними ліквідаціями ворогів по всьому світу. Найвідоміші операції — знищення у травні 2011 року в Пакистані після довгих пошуків відповідального за теракти 11 вересня у США терориста номер один Усами бін Ладена. Свіжіший приклад — ліквідація за наказом президента Трампа в січні 2020 року в Іраку командира підрозділу «Аль-Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції генерала Касема Сулеймані.
Росіяни під час чеченських воєн ліквідували багатьох ватажків ічкерійського повстанського руху: Дудаєва, Масхадова, Басаєва та інших. Україна під час першої фази війни з Росією, яку вела у форматі АТО/ООС безжально й успішно знешкоджувала провідних ватажків російських проксіформувань і самих російських командирів: Захарченка, Гіві, Моторолу й інших.
Повномасштабна військова агресія Росії поставила екзистенційне питання держави Україна та її народу. У цьому протистоянні, щоб вижити, треба вміти знешкоджувати ворожих лідерів, де б вони не були.
І в цьому українські спецслужби вже точно досягли найвищого світового рівня.