Ініціатива виключити з мобілізаційного законопроєкту норму про демобілізацію походила від головнокомандувача Олександра Сирського і міністра оборони Рустема Умєрова. Голова парламентського комітету з питань оборони Олександр Завітневич у інтерв'ю BBC Україна сказав, що "коли законопроект розроблявся в 2023 році – тоді була одна ситуація на фронті. Коли вже був час його прийняття – вже зовсім інша ситуація".
Парламент дослухався до головкома і міністра оборони. Завітневич заявив, що під час поїздок на фронт вони з колегами бачили: що воювати понад два роки – "це дуже-дуже тяжко".
"Але, якби ми це прийняли, то в деяких підрозділах досвідчені військові пішли б з армії в один момент – уявіть, що б це було, якщо в цих підрозділах немає досвідчених, на кого тоді спиратися? Тому ризики були величезні", – прокоментував нардеп.
За його словами, окремий законопроєкт про демобілізацію зараз розробляють міноборони і Генштаб. Парламент у цьому не задіяний.
"Але потрібно постійно бути у контакті з ними і подивитися на результати мобілізації, які будуть через 2-3 місяці. І тоді вже можна буде говорити про терміни демобілізації. Це дійсно потрібно", – сказав він.
- 9 квітня з'ясувалося, що з тексту мобілізаційного законопроєкту виключили питання демобілізації і ротації – для цього хочуть створити окремий проєкт закону. Пропозицію винести підстави для звільнення з військової служби і ротації в окремий законопроєкт висловив головком Сирський. Він написав відповідного листа міністру оборони Рустему Умєрову.
- Пропозиції щодо демобілізації в тексті законопроєкту змінювали декілька разів. Раніше йшлося про можливість демобілізації після 36 місяців служби за рішення Ставки, потім – про звільнення тих, хто був безпосередньо на передовій.