До лав ЗСУ виявили бажання приєднатися тисячі громадян України, які мають судимість. Серед них є ті, хто відбуває довічне ув’язнення за вчинення злочинів.
Про це заявив в ефірі Радіо Свобода міністр юстиції України Денис Малюська.
“Такі громадяни, як це не дивно, чомусь не підлягають військовому обліку. І йдеться про десятки тисяч, щонайменше 50 тисяч громадян, які якимось чином уникають мобілізації, не підпадають під радари ТЦК, через те, що вони колись там вчинили злочин. На перших етапах війни відбулося помилування більше ніж 300 засуджених, які приєдналися до лав Збройних сил, із різним результатом”, – сказав Малюська.
Він запевнив, що ризики, які несуть засуджені у випадку їхньої мобілізації, передбачаються. Міністерство юстиції готове проводити аналіз і ділитися його результатом з ТЦК і судом. Втім, для мобілізації осіб із судимістю і тих, хто досі відбуває покарання, необхідні зміни у законодавстві.
“Стосовно тих, хто перебуває у в’язниці – ми передбачаємо, просимо депутатів підтримати ініціативу, щоб це був складніший механізм, де був би задіяний і суд, і прокурор, і ми дали оцінку, чи можна таку людину відпустити на вимогу ТЦК, щоб вона йшла воювати”, – заявив Малюська.
На думку міністра, особи із судимістю можуть бути залучені не лише до бойових дій, а і до іншої необхідної в ЗСУ роботи, в залежності від того, за якою статтею засуджена людина.
“Є безліч категорій тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі, з огляду не на те, що вони можуть когось вбити чи поранити, а з інших міркувань. Наприклад, ті, хто порушив правила дорожнього руху, що спричинило якісь тяжкі наслідки. Чому така людина не може захищати і бути в лавах Збройних сил України?”, – сказав міністр.
Що відбувається з законом про мобілізацію
-
7 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про мобілізацію. За проголосували 243 парламентарі. "Слуги народу" дали лише 178 голосів. До законопроєкту ще подаватимуть правки до другого читання. Раніше Арахамія прогнозував, що друге читання може відбутися також у лютому.
-
Законопроєкт про мобілізацію Генштаб, Міноборони і депутати напрацьовували декілька місяців. Перша редакція документу пропонувала скасувати строкову служби, зобов'язати ставати на облік всіх громадян України, а отже й жінок, знизити мобілізаційний вік з 27 до 25.
-
Профільний парламентський комітет почав розгляд нового законопроєкту щодо мобілізації ще 4 січня. Для доповіді тоді приїхали Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник Генерального штабу Сергій Шаптала та міністр оборони Рустем Умєров. На засіданні комітету вирішили прибрати норму, що дозволяла би відправляти повістки електронною поштою. Також було питання щодо призову людей із інвалідністю – Рада хоче, щоб, як і раніше, усі групи таких осіб не підлягали мобілізації.
-
Нарешті 11 січня засідала погоджувальна рада, опісля Арахамія повідомив, що законопроєкт про мобілізацію повернули на доопрацювання Кабміну.
-
Нову редакцію уряд надав лише 30 січня. Документ передбачив підставу для звільнення з військової служби через 36 місяців після мобілізації, але це лише підстава, а згоду на звільнення має давати Ставка верховного головнокомандувача. Строкову службу вирішили скасувати, але хочуть запровадити обов'язкову військову підготовку. Більше про це – у матеріалі LB.ua "Законопроєкт про мобілізацію. Дубль 2".
- Малоймовірно, що Верховна Рада зможе ухвалити у другому читанні законопроєкт про мобілізацію до кінця лютого, сказав нардеп від "Слуги народу", член комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.