Очільник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що провів нараду в режимі відеоконференції з послами та главами дипломатичних представництв щодо стану виконання домовленостей про надання Україні безпекових гарантій на основі Спільної декларації лідерів «Групи семи» та України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня.
У ній взяли участь представники дипломатичних установ США, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії, Албанії, Бельгії, Люксембургу, Болгарії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Кіпру, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Північної Македонії, Португалії, Румунії, Словенії, Фінляндії, Чехії, Чорногорії, Швеції, Польщі, Словаччини, Туреччини та Європейського Союзу.
Також долучилися заступники керівника Офісу Президента Ігор Жовква та Роман Машовець, міністр оборони Рустем Умєров, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, голова Служби безпеки Василь Малюк, голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко, заступник міністра закордонних справ Микола Точицький, мої радники Дарія Зарівна та Олександр Бевз.
До Спільної декларації приєдналася 31 держава. Зокрема, з усіма країнами «Групи семи», Нідерландами та Європейським Союзом розпочато двосторонні консультації щодо угод про надання Україні безпекових гарантій.
Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія передали проєкти відповідних угод.
15 держав висловили готовність розпочати консультації щодо укладення двосторонніх угод про надання Україні безпекових гарантій.
Україна готова переходити від консультацій до двосторонніх переговорів із країнами щодо укладення угод про безпекові гарантії.
Важливою частиною двосторонніх угод будуть положення щодо спільного оборонного виробництва.
Безпекові гарантії для України
- У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
- 12 липня країни G7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Ця декларація є рамковим загальним документом. Наступний крок після неї – укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Гарантії безпеки не стануть альтернативою членства в Альянсі, вони просто будуть подушкою безпеки для України, транзитним етапом, який допоможе посилити та розвинути нашу державу до моменту входження в НАТО. Докладно про це – в матеріалі від редактора рубрики "Світ" Олександра Демченка "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
- Відтоді триває робота над залученням країн, які могли би підписати з Україною двосторонні угоди. Переговори про гарантії безпеки Київ веде, зокрема, з Німеччиною, США та іншими партнерами.
- 4 грудня за дорученням Президента України та керівника Офісу Глави держави заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква розпочав перший раунд консультацій із заступником Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Шарлем Фрізом щодо колективних безпекових гарантій ЄС.
- 5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили 9 пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.