На першому місці за рівнем довіри до інститутів суспільства є Збройні Сили - їм довіряють 73% опитаних українців.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке проводив Центр Разумкова.
Далі у рейтингу:
- добровольчі загони (85%),
- волонтерські організації (84%),
- ДСНС (83%),
- Нацгвардія (81%),
- Держприкордонслужба (76,5%),
- Президент України (72%),
- Міністерство оборони (71%),
- СБУ (66%),
- громадські організації (60,5%),
- Церква (59%),
- Національна поліція (57%),
- очільник населеного пункту, де живе опитаний (54%).
Також частіше українці висловлювали довіру, ніж недовіру, до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 49% і 41%), до ЗМІ України (відповідно 47% і 43%), до Національного банку України (відповідно 46% і 42%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 44% і 31%).
Більшість опитаних висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 74%), державному апарату (чиновникам) (72%), судам (судовій системі загалом) (70%), Верховній Раді України (64%), прокуратурі (61%), уряду України (60%), комерційним банкам (59%), Національному антикорупційному бюро (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (52%).
Також частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, профспілкам (не довіряють їм 46%, тоді як довіряють — 25%).
Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку українців, може з’явитися із середовища військових (так вважають 52% опитаних).
30% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з волонтерського середовища (що на 5% більше, ніж у липні 2023р.), 25% — з кола гуманітарної або технічної інтелігенції (на 7% більше, ніж у липні 2023р.), 23% — з уже існуючих політичних партій (що на 3% менше, ніж у липні), 19% — з організацій громадянського суспільства, 8% — з бізнес-середовища.
62% опитаних зазначили, що політична сила, які можна довірити владу у повоєнній державі, є серед існуючих партій. 50% респондентів також вважають, що така політична сила може з’явитися із середовища військових.
Щодо довіри до політиків, посадовців та громадських діячів, то ситуація у рейтингу така:
- довіра до Володимира Зеленського (75%),
- голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма (64%),
- очільника однойменного фонду Сергія Притули (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до Михайла Подоляка (відповідно 45% і 30%), Віталія Кличка (відповідно 44% і 39,5%), Олексія Данілова (відповідно 42% і 35,5%), Василя Малюка (відповідно 34% і 21%), Юрія Бутусова (відповідно 31% і 25%), Сергія Стерненка (відповідно 28,5% і 26%), Ігоря Клименка (відповідно 26% і 22%), Рустема Умєрова (відповідно 25% і 21%),
Більшість опитаних не довіряють Юрієві Бойку (82%), Юлії Тимошенко (82%), Петрові Порошенку (73%), Олексієві Арестовичу (71%), Дмитру Гордону (58%), Давидові Арахамії (54%), Андрієві Єрмаку (53%).
Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Руслана Стефанчука (не довіряють йому 46%, довіряють 25%), Дениса Шмигаля (відповідно 44% і 36%), Данила Гетманцева (відповідно 29% і 18%).
Нагадаємо, станом на початок липня 78% опитаних українців вважали, що Президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях. Незгодні з цим твердженням 18% опитаних.
В суспільстві почали фіксувати більш песимістичні оцінки щодо ставлення до ветеранів та їхнього повернення до цивільного життя. Про це свідчили дані вересневого загальнонаціонального опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві», що було презентоване Українським ветеранським фондом Мінветеранів та соціологічною групою “Рейтинг”.