Трохи передісторії
З початком повномасштабного вторгнення уряд ухвалив постанову № 168. У ній йшлося про те, що на період воєнного стану всі військовослужбовці ЗСУ, працівники СБУ, розвідки, Нацгвардії, прикордонники, працівники Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держспецтранспорту, рятувальники, спецслужби НАБУ та поліцейські щомісячно додатково до зарплати отримуватимуть премію в 30 000 грн.
Тим, хто безпосередньо бере участь у бойових діях чи служить у районі ведення бойових дій, нараховували 100 000 грн бойових.
З лютого 2023 року "тридцятку всім" скасували. Відтак всі премії стали рахувати згідно з бойовими розпорядженнями: 100 000 – тим, хто воює в зоні бойових дій і лікарям, 30 000 – тим, хто підвозить боєприпаси, несе бойове чергування, і силам протиповітряної оборони за дні, коли в небі є ворожі ракети чи дрони.
Питання про "тридцятку всім" стало досить суперечливим, особливо коли у квітні Рада ухвалила законопроєкт №8312. Там була прописана правка про повернення премій. Але він не дійшов до підпису президента, бо був заблокований постановою одного з нардепів.
Якщо коротко – історія з цим документом зіштовхнулася з питанням, а де ж брати гроші на всі ці виплати. Детальніше про питання фінансування виплат військовим можете почитати в "батлі" нардепів Железняка і Гончаренка "Де взяти гроші для додаткових виплат військовим".
Також йшлося про мотивацію, мовляв, так військові охочіше йдуть працювати в зоні бойових дій, а не сидіти в тилу.
"Деякі керівники силових відомств казали, що після того, як вони внормували систему оплати, у їхніх підрозділах зʼявилося більше мотивації реально воювати, а не сидіти в тилу. Мотивацію потрібно шукати саме в цьому, адже не кожен з мільйонної армії перебуває на передовій, як багато хто думає", – пояснював міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю "Forbes".
(Оскільки міністр не перебуває в армії, він, вочевидь, не знає, що більшість військових позбавлені можливості вибирати, де вони будуть – на передовій чи в тилу. – LB.ua).
І поки той законопроєкт висить без підпису, Рада 28 червня ухвалює новий – №9342. Довкола нього було чимало маніпуляцій, буцімто він поверне 30 000 усім, але в самому документі про це не йшлося. ВР вирішує – виплати будуть нараховувати згідно з постановою Кабміну. Тобто як і було. Те саме стосується і 50 000 грн, і 100 000 грн.
Що ж нового ухвалила Рада в червні
Цим законопроєктом підвищили доплати іншим категоріям військовослужбовців. А саме:
- курсантам, які після скасування "тридцятки всім" залишилися лише зі стипендією в 500 грн. Змінили на 2 350 грн.
"Чому так вирішили? Бо це розмір стипендії в Київському політехнічному університеті. І ця зміна стосується курсантів тільки вищих військових навчальних закладів", – пояснює Гончаренко;
- строковикам, які з лютого 2023-го залишилися із зарплатою 450 грн на місяць. Їм додали виплати ще 6 000 грн. Щоб у підсумку вийшла мінімалка;
- обмежено придатним військовослужбовцям, які внаслідок поранення виведені за штат. Після скасування 30 000 вони залишалися з виплатами 700–800 грн на місяць. Призначили 20 100.
"Вони втратили здоров’я, і їх не можуть і списати, і часто не можуть надати небойову посаду. Так людина зависає, бо не може просто взяти і піти. І так поза штатом вона починає отримувати 700–800 грн на місяць за звання і вислугу років", – пояснює Гончаренко;
- інструкторам з навчальних центрів. Їм до щомісячної зарплати 20 100 додали виплати від 15 000 грн до 30 000 грн. Щоправда, ще незрозуміло, як саме вирішуватимуть, кому скільки платитимуть.
Крім того, законопроєкт збільшив тривалість відпустки військовослужбовців з 10 днів на рік до 30.
Що каже постанова Кабміну
Відтоді, як своє слово сказали депутати ВР, минуло більш ніж місяць. І от на позачерговому засіданні урядовці унормовують виплати військовим і не тільки.
І згідно з постановою, не схоже, що "тридцятку всім" повертають.
У документі сказано: "військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань".
"У постанові написано "пропорційно до виконання до бойових (спеціальних) завдань". Тож це нічого не міняє. І виплати будуть виключно для тих, хто знаходиться або в бойових розпорядженнях, або в районах бойових дій. Це, в принципі, те саме, що і було до цього: військовослужбовець має отримати бойове розпорядження за бойовим наказом, і якщо він виконував його, умовно, 10 днів, то відповідно за ці 10 днів будуть виплати – 10 000 грн", – пояснює Роман Костенко, секретар Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Що ж змінює постанова у виплатах
По суті все те саме, що прописано і в законопроєкті №9342, ухваленому в червні.
Що стосується тридцятки для ДСНС, поліцейських і управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро, вони зазначені в окремому пункті – їм "виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Ключовий момент тут у частині "до 30 000 грн", бо це може бути як нуль, так і 30 000, зазначає Олексій Гончаренко. А як їх нараховуватимуть і за яких умов, постанова не уточнює. Можливо, ця роль належить Міністерству внутрішніх справ – прописати правила отримання додаткових виплат працівникам, що перебувають у тилу.
LB.ua намагався зв'язатися із пресслужбою Кабінету Міністрів, щоб з'ясувати цей момент, проте відповіді ми не отримали. Докладнішого пояснення не було ні на сайті уряду, ні в соцмережах. А єдиним повідомленням досі залишається допис Дениса Шмигаля.
У теорії рішення Кабміну пов'язане з червневим законопроєктом, ухваленим у Верховній Раді, але уряд цілком може приймати таку постанову і без депутатів, бо саме його постановою були призначені виплати на початку повномасштабного вторгнення, вважає Ярослав Железняк.
Чи може Верховна Рада повернути "тридцятку всім" – може, каже нардеп.
"Але тут небагато варіантів: або ми повертаємо законом, але на це потрібно 152 млрд грн. Є стільки? Немає. А знайти їх складно. А якщо немає – то треба вийти і сказати чесно, що немає. А Рада, як на мене, зробила тупу історію – проголосувала за те, що не працюватиме і залишила статус-кво за Кабміном", – додає Железняк.