Ярослав Железняк — перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп фракції «Голос»:
Чи повернуть військовим 30 тис.? – Ні!
Історія питання дуже проста – усі виплати військовим зараз встановлює Кабмін. У листопаді він своїм рішенням вирішив скасувати доплату 30 тисяч. І оскільки рішення було, мʼяко кажучи, непопулярним, разом з Офісом Президента через різні медійні ресурси почав розганяти, що це Верховна Рада скасувала виплати.
Розігналися до того, що навесні під час розгляду законопроєкту №8412 (який зовсім про інше — об'єкти критичної інфраструктури) була підтримана правка №48 (Дмитра Разумкова), яка повністю повертає виплати.
Вартість цієї правки для бюджету склала б 152 млрд грн, що, звичайно, було не передбачено та викликало шквал критики з обох сторін.
Після довгої дискусії і навіть напрацювань робочої групи (до її складу увійшли депутати з усіх груп і фракцій) був напрацьований новий законопроєкт про виплати військовим – №9342.
Чи повертає він виплати? Ні. Для цього можна навіть не відкривати текст: його вартість для бюджету — близько 4 млрд грн, тобто майже в 40 разів менше, ніж перша версії правки «про 30 К».
А якщо відкрити проєкт закону, то зрозуміємо, що він передбачає виплати строковикам і доплати пораненим у розмірі 6000 грн/місяць.
Для курсантів — 2350 грн/місяць.
І додаткову винагороду інструкторам. Щодо виплат 30 тисяч, то в законопроєкті №9342 банально залишили статус-кво «на визначення Кабміну», тобто для краси додали текст, який нічого не змінює. Що і пояснює різницю в розрахунках у 40 разів. До другого читання теж нічого не додалось до закону в цій частині. Нагадаю, що законопроєкт подавали і підписали всі політичні сили.
А тепер про гроші
Чи можна знайти 4 млрд грн на рік для цих виплат (як передбачає закон №9342)?
Це максимально легка задача, яка не потребує навіть зусиль від Мінфіну. Найпростіший спосіб – це збільшити на цю суму внутрішні запозичення (військові ОВДП), складніше – за рахунок економії на інших видатках. При запланованих видатках більш ніж 2,5 трлн грн ці 4 млрд по року — це крапля в морі.
Але уявімо, що нам треба все ж таки знайти більше грошей і покрити видатки на умовну суму 71 млрд грн (вартість початкової правки №48).
Нагадаю, це військові видатки, покривати їх ми можемо виключно своїми ресурсами. Це — податки, мита, приватизація та внутрішні борги.
Будь-які використання іноземної допомоги, навіть креативні, категорично заборонені. Узагалі треба памʼятати, що, на відміну від багатьох українських можновладців, іноземці не дурні і за лічені хвилини знайдуть зловживання своїми грошима. І тоді не буде ані виплат, ані міжнародної допомоги.
Що треба робити, якщо наша задача – знайти на внутрішніх ресурсах 71 млрд грн до кінця року?
Знову ж, найпростіший спосіб. У бюджеті 2023 року є гроші на «фонд ліквідації наслідків війни», у ньому саме 72 млрд грн. Нещодавно були прийняті зміни, де є моя правка. Вона передбачає, що в разі екстреної необхідності гроші із цього фонду можна брати на військові потреби. Ось ця необхідність і настала.
Трішки ускладнюємо задачу: шукаємо 71 млрд без цього фонду. Тоді нагадаю, що в нас є 50+ млрд (насправді більше) у Дорожньому фонді. Доріг не побудуємо (але тут якраз можна просити міжнародну допомогу), а на виплати майже вистачить.
І найскладніший варіант — це боротьба з тіньовими потоками та корупцією. Тут є гарний приклад — робота нашої ТСК з грального бізнесу. Після розслідування тільки у травні 2023-го він заплатив більше, ніж за весь 2022-й, і в 4 рази більше, ніж у 2021 році.
У цілому потенціал від закриття всіх схем грального бізнесу – +20 млрд грн на рік. Ось, у комбінації з Дорожнім фондом ми вже знайшли 70+ млрд на виплати.
Де ще можна взяти гроші?
Тіньовий ринок цигарок. За оцінкою міжнародної компанії "KANTARA", це втрати до +20 млрд грн. Тіньовий ринок алкоголю та палива – десь +10 млрд грн. Нарешті АРМА, яка управляє активами на понад 10 млрд грн, а в бюджет принесла аж 34 млн грн. Або вже відома схема продажу атомної електроенергії, коли втрачається 5–10 млрд грн.
Плюс головна діра бюджету – митниця. За минулий рік митниця тільки офіційно втратила через неефективність і корупцію більше ніж 120 млрд грн.
Наша парламентська ТСК проводить розслідування, і ми закриваємо ці схеми там, де це можливо законами.
Але взагалі-то це має робити Бюро економічної безпеки. Яке залишається під політичним контролем і змінило вже третього «смотрящего» від влади після створення. На інших правоохоронців (окрім НАБУ) надії теж немає.
Але чи можна знайти +70 млрд грн? Можна. Чи вірю, що зроблять? Ні.
Тому поки що виглядає, що подали законопроєкт №9342, який не передбачає повернення виплат. І з яким чомусь усі фракції погодилися.
Олексій Гончаренко — член Комітету ВРУ з питань бюджету, нардеп фракції «Європейська солідарність»:
30 тисяч військовим: де взяти гроші і чому вони є?
Де взяти гроші для виплат військовим? А що з бюджетом? Ці два питання я чую чи не кожного дня. Під час повномасштабного вторгнення вся країна працює переважно на армію та її забезпечення. Звісно, є такі категорії і сфери, які неможливо не фінансувати з бюджету, наприклад, медицину, соціальні виплати. Але просто зараз ми у стані війни.
І єдиною ціллю нашої країни має бути перемога. Не будівництво доріг, не підвищення зарплат і пенсій, не побудова нових медичних закладів. А перемога. Від цього залежать і зарплати, і пенсії, і медицина, і культура. І на все це ми маємо витрачати і будемо. У мирний час. Тому необхідно максимально перенаправляти кошти на фінансування війська та всіх служб, які допомагають у захисті країні. Цього року ми робили неймовірні перерозподіли бюджету. Але виявилося недостатньо. І не вистачило не просто на якісь дрібниці. Без грошей залишилися військовослужбовці.
Куди ділися 30 тисяч?
З лютого змінили порядок нарахування грошового забезпечення військовим, скасувавши доплату 30 тисяч гривень тим, хто не перебуває на передовій. Це рішення зібрало шквал обурень, які можна зрозуміти. У тому числі я подав петицію на сайті Президента України про термінове надання уряду розпоряджень щодо повернення цих коштів. Петиція набрала більш ніж 26 тисяч підписів.
У квітні у Верховній Раді проголосували за повернення виплат. Але ситуація зайшла в глухий кут. Виявилося, що народний депутат від “Голосу” Володимир Цабаль фактично заблокував дію цього законопроєкту. Уже після голосування повідомили, що насправді грошей у бюджеті не вистачає, тому і знімають додаткові виплати військовим.
Найголовніша причина, через яку все стопориться – «відсутність грошей в бюджеті». Так чи дійсно немає грошей?
Коли повернуть виплати військовим?
Опустимо політичну складову питання. Та перейдемо до економічної. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що додаткові виплати військовим у розмірі 30 тисяч неможливо профінансувати. За його словами, ціна питання – 170 млрд гривень на рік. А для цього треба збільшити ПДВ на 4% і військовий збір у три рази. Чому саме ці категорії виокремив Марченко – незрозуміло. Тож невже нічого не можна зробити і грошей дійсно немає? Це неправда.
Але почну з іншого. Зараз уже червень. Якщо повернути доплати з 1 липня, то якщо довіряти цифрі, озвученій міністром фінансів, то на виплати на друге півріччя знадобиться 85 млрд грн, або близько 2 млрд євро. І тому перше – це спробувати знайти ці гроші в наших партнерів. Так, є певні обмеження на використання західної фінансової допомоги на військові цілі. Але чому не проявити креативність? Я особисто на нараді керівництва Верховної Ради з очільниками ЗСУ, Нацполу, Мінфіну та Міноборони пропонував оформити ці виплати як соціальну допомогу родинам військовослужбовців. І тоді жодні обмеження не поширюватимуться на це. Чи можна пояснити нашим партнерам, що важливо зберегти виплати 750 євро родинам тих, хто зупиняє російську орду на кордонах вільного світу? Я розумію, що все не так просто, але як мінімум спробувати варто.
Тепер до внутрішньоукраїнських джерел. Тут важливо розставити пріоритети.
Де ще можна знайти гроші на 30 тис. грн доплат?
-
Використати фінансову допомогу наших іноземних партнерів.
-
Друга велика категорія – це кошти держбюджету. Є такі варіанти, де можна перерозподілити все або більшу частину:
-
Дорожній фонд. Звідти можна вивільнити 75% коштів, а це 51 млрд 136 млн грн. Тут навіть можна детально не пояснювати. Дороги – це важливо, їх потрібно будувати. Але не коли в країні йде війна. Це не нагальна потреба, від цього не залежить життя людей.
-
Єдиний марафон. Цього року видатки на нього збільшили на 1 млрд 666 млн гривень. Пропоную припинити фінансування марафону та російськомовного каналу "Freedom", а всі кошти відправити на ЗСУ. Це вийде 3,439 млрд грн.
-
Прокуратура і ДБР. Цього року збільшили фінансування на 731 млн, ДБР – на 379 млн. Ці кошти також можна вивільнити.
-
Фонд ліквідації наслідків збройної агресії становить 35,5 млрд гривень. Думаю, перед тим як ліквідовувати наслідки агресії, її треба зупинити. Бо тоді це буде боротьба з вітряками.
-
Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва – 16 млрд гривень. І знову – це важливий момент, але не коли на порозі окупаційні війська.
-
Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону 103 млн. Може, просто зробимо перерозподіл цих коштів на ЗСУ і вийдемо на кордони 1991 року?
-
Ще один цікавий пункт. Фінансове забезпечення заходів з розвитку аеродромної інфраструктури, у тому числі завершення будівництва, реконструкції аеродромної та енергетичної інфраструктури, задіяної в забезпеченні належного функціонування Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, та фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 687 млн. Невже необхідно витрачати стільки грошей на закритий аеропорт?
-
Державний фонд регіонального розвитку – 2 млрд. Тут узагалі можна спокійно перераховувати гроші на ЗСУ.
-
Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – 726 млн.
-
Надання грантів для створення або розвитку бізнесу – 2,647 млрд. Насправді такі гранти – дуже корисна річ. Але коли мова йде про виживання країни, якийсь час без них можна обійтися.
Також можна навести порядок у декількох сферах, а додатковий дохід направити на ЗСУ:
– Гральний бізнес. Знаєте, скільки становить нелегальний оборот через різні схеми з банками? 180 млрд гривень. Якщо повернути гральний бізнес у легальну площину, то держава може отримати в бюджет цього року 23 млрд 166 млн гривень.
– Тютюновий ринок. Це не секрет, що в цій сфері багато проблем і частина ринку перебуває в тіні. Якщо встановити жорсткіший контроль за цією сферою, то можна отримати на 2,5 млрд гривень податків більше.
Цими питаннями повинен займатися уряд. Необхідно, щоб він прорахував усі можливості. А виходить, що найпростіше рішення – забрати гроші в тих, хто нас захищає. Зазвичай найпростіші рішення – найбільш неправильні. І ця ситуація може слугувати великим прикладом.
Якби не військові, Державний бюджет 2023 року нам узагалі не знадобився б. Бо не було б Держави. Якби не військові, бюджет 2024 року можна навіть не починати укладати.
Насправді хочеться розповідати, як ми виділяємо гроші на освіту, медицину чи науку. Як бюджетний комітет працює над перерозподілом коштів на реконструкцію культурних обʼєктів. Але реальність зараз така, що основні видатки – на війну. І це абсолютно нормально. Коли існує екзистенційна загроза, коли основна проблема – це виживання, ми не можемо діяти по-іншому. Питання навіть не в популізмі. Пріоритети зараз – це фінансування війська. А вже після перемоги поговоримо і про додаткові гроші на дороги, і на освіту, і на культуру.
———————
Нагадаємо, що парламент планував прийняти законопроєкт №8412 у цілому ще на початку червня. Але на розгляд сесійної зали його досі не винесли. Причому остаточна версія вже напрацьована, розповів LB член робочої групи, нардеп фракції «Голос» Роман Костенко.
Він наголосив, що тридцятку військовим усе ж не повернуть. Але збільшать виплати строковикам, курсантам і інструкторам.
«Сподіваюся, що на найближчому засіданні на початку липня закон усе ж буде проголосований у цілому. У разі його швидкого підписання окремі категорії військових зможуть отримати додаткові виплати в липні-серпні», — спрогнозував він.