Переважна більшість опікунів (63%), чиї діти чи онуки навчаються у школах, не підтримує дистанційний формат навчання під час війни.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у період з 3 по 17 липня 2023 року.
Порівняно з опитуванням, проведеним у 2021 році, коли дистанційне навчання було запроваджене у відповідь на пандемію COVID-19, ставлення до онлайн-навчання не змінилося. Таким чином, загалом негативна оцінка дистанційного навчання, схоже, не залежить від причин, через які цей формат було запроваджено.
При цьому опікуни школярів не підтримують дистанційне навчання незалежно від наявності в їхніх школах безпечного укриття.
Половині опитаних опікунів доводилося у минулому навчальному році робити «добровільні внески» на потреби школи чи класу. Близько 46% респондентів не стикалися з такою практикою. Опікуни, які на момент опитування проживали зі своїми дітьми/онуками у західних областях, частіше (65%) робили «добровільні пожертви», ніж у середньому по країні. Потенційно ця різниця може бути пов’язана з більшою часткою дітей у західних областях, які відвідували школу в очному форматі.
Опікуни, чиї діти/онуки відвідують сільські школи, частіше здавали гроші на потреби школи або класу (+9%) у минулому навчальному році, порівняно з опікунами, чиї діти/онуки відвідують школи у великих містах. Однак ця різниця також може бути пов’язана з частотою використання очного формату навчання у селах та великих містах.
Порівняно з 2021 роком частка українців, які підтримують скасування ЗНО/НМТ як основного критерію добору студентів до вищих навчальних закладів, знизилася на 6%. Водночас частка респондентів, які виступають проти скасування ЗНО/НМТ, зменшилася на 10%. Падіння підтримки обох варіантів відповідей відбулося за рахунок зростання частки респондентів, які не визначилися зі своїм ставленням до ЗНО/НМТ. Така тенденція потенційно може бути спричинена накладанням різних ставлень респондентів до ЗНО та НМТ.
Станом на липень 2023 року частка українців, які підтримують скасування ЗНО/НМТ на час війни, становить 39% і лише на 4% перевищує частку осіб, які виступають проти скасування.
Серед громадян віком до 29 років, які ще нещодавно з високою ймовірністю мали досвід складання ЗНО, спостерігається більша визначеність в оцінці ЗНО/НМТ, порівняно зі старшими за віком громадянами.
Лише серед поточного населення західних областей переважає підтримка збереження ЗНО/НМТ: 42% проти 35%, які підтримують скасування ЗНО/НМТ. У східних областях, навпаки, частка респондентів, які підтримують скасування ЗНО/НМТ, на 22% перевищує частку тих, хто виступає проти його скасування.
Попри те, що існує уявлення, що ЗНО/НМТ може забезпечити рівний доступ до вищої освіти для менш заможних громадян, серед населення, яке живе за межею бідності, найнижча частка прихильників збереження ЗНО/НМТ – 29%. Серед умовно заможних громадян збереження ЗНО/НМТ підтримує 47% опитаних.
Інший погляд на роль ЗНО/НМТ, що ґрунтується на принципах рівності – збільшення доступності університетів для учнів із сільських шкіл. Сільське населення виявилося доволі розпорошеним у своїй оцінці ЗНО/НМТ: 36% виступають за його скасування, 37% – проти і 28% – не визначилися з відповіддю. Тоді як серед населення великих міст підтримка скасування ЗНО/НМТ на 13% частіша, ніж підтримка його збереження.
Попри те, що відносна більшість населення підтримує скасування ЗНО/НМТ, 64% все ще вважає, що ЗНО/НМТ є запорукою рівного вступу до університетів. Порівняно з 2021 роком зменшилася як підтримка цього твердження, так і частка тих, хто з ним не згоден. Це відбулося за рахунок зростання на 13% частки осіб, які не визначилися зі своєю позицією. Наразі підтримка уявлення про ЗНО як джерела рівності зберігається на рівні 2016, 2015 та 2014 років.
Крім того, 55% населення переконані, що ЗНО/НМТ здатне зменшити рівень корупції. Не згодні з цим 24% опитаних. Порівняно з 2021 роком на 14% зросла частка тих, хто не зміг визначитися зі своєю позицією щодо цього питання. Зростання відбулося за рахунок зменшення на 4% тих, хто переконаний, що ЗНО/НМТ знижує рівень корупції, та зменшення на 10% тих, хто не вважає, що ЗНО/НМТ впливає на рівень корупції під час вступу до ВНЗ. Станом на липень 2023 року підтримка ЗНО/НМТ як засобу зменшення корупції при вступі до університетів є вищою, ніж була до 2016 року включно.
Серед респондентів віком від 18 до 29 років, які могли мати практичний досвід участі в ЗНО, частка осіб, які переконані, що ЗНО/НМТ ставить усіх у рівні умови, вища, ніж серед респондентів інших вікових груп. Однак ця тенденція не спостерігається при оцінці впливу ЗНО/НМТ на корупцію під час вступу до ВНЗ. Респонденти віком від 18 до 29 років на 12% частіше не погоджувалися з тим, що ЗНО/НМТ зменшує рівень корупції під час вступу, ніж громадяни, яким за 60 років.
Жителі Півдня та Сходу більш скептично ставляться до здатності ЗНО/НМТ збільшити рівність та знизити рівень корупції при вступі, ніж мешканці Заходу та Центру, що відображає загальну нижчу підтримку ЗНО та НМТ у цих двох макрорегіонах.
Мешканці сіл, порівняно з мешканцями великих міст, більш схильні вважати, що ЗНО/НМТ ставить всіх у рівні умови і здатне знизити рівень корупції при вступі у вищі навчальні заклади.
На противагу цьому, люди з вищими доходами частіше поділяли думку, що ЗНО/НМТ знижує рівень корупції та сприяє рівності, порівняно з громадянами, які живуть за межею бідності. Проте частка не згодних з обома твердженнями серед найбідніших верств населення була нижчою порівняно з умовно заможними. Таким чином, нижча поширеність серед вкрай бідного населення бачення ЗНО/НМТ як джерела рівності та можливості уникнути корупції при вступі може бути наслідком меншого особистого досвіду взаємодії цієї верстви населення з ЗНО чи НМТ.
Попри те, що 53% населення країни проти скасування заборони на виїзд чоловіків за кордон у воєнний час, думка українців кардинально змінюється, коли йдеться про молодих чоловіків, які виїжджають на навчання до іноземних середніх, професійних та вищих навчальних закладів.
74% українців згодні, що чоловікам віком від 16 до 25 років слід дозволити безперешкодно виїжджати за кордон, якщо вони їдуть на навчання. Не погоджуються з цією тезою 18% опитаних. Підтримка безперешкодного виїзду для молодих чоловіків, які їдуть на навчання, зберігається на одному рівні незалежно від статі респондентів.
Серед молодих респондентів віком від 18 до 29 років 80% згодні з тим, що молодим людям потрібно забезпечити безперешкодний виїзд на навчання за кордоном. Серед громадян віком 60 років і старше з цією тезою згодні 67% опитаних.
Незалежно від макрорегіону поточного проживання респондентів, більш як 70% виступають «за» безперешкодне навчання молодих чоловіків в закордонних навчальних закладах під час війни. У західних областях підтримка такого сценарію на 8% вища, ніж в інших макрорегіонах.
Нагадаємо, у травні міністр освіти та науки Оксен Лісовий розповів в інтерв’ю LB.ua, що ми знаходимось на порозі відбудови країни, тому пріоритезуємо профтехосвіту. Міністр освіти наголосив, що наразі будуть потрібні кваліфіковані робочі руки.
Також Міносвіти переглядає дисципліни, які можна скоротити і хоче осучаснити викладання праці. Оксен Лісовий каже, що треба відходити від моделі уроків праці, коли дівчатка – це швейні машинки і каструльки, а хлопчики йдуть на лобзики.