Як не сирени, то відсутність світла
Столична школа, де навчається син Олени, працює очно в тих випадках, коли уроки починаються до того, як лунає повітряна тривога. Але за минулі тижні дітям доводилося майже весь час перебувати в укритті. Одного разу учні там провели п’ять годин, каже жінка.
У дні, коли повітряну тривогу вмикають до початку уроків, у дітей дистанційка. Але тут перешкодою стає відключення світла. У будинку Олени світло вимикали часто. Найдовше це тривало шість годин. Відключення були і в години уроків.
Але не всі учні з класу залишалися без доступу до інтернету. Для таких дітей заняття все ж проводять, каже жінка. Не буде уроку, тільки якщо вимкнуть світло у вчителя або ж коли лунає тривога.
"Було таке, що до кінця уроку 20 хвилин залишалося, то вчителька сказала, хто має йти в укриття, хай іде, хто не йтиме - можете залишатися. І таки провела урок до кінця", - розповідає Олена.
Тим, хто не має змоги долучитися до занять, учителька надсилає матеріали для самоопрацювання. Завдання робити із сином встигає, каже жінка. Рятує те, що це третій клас і уроків не так багато: українська мова, математика та англійська.
"Також я сиджу вдома, і коли треба щось перезавантажити чи перезайти кудись - я сину допомагаю. А якщо людина на роботі і дитина залишається сама? Не уявляю, як цим сім’ям. Для батьків це стрес", - міркує Олена.
31 числа їхня школа йде на тижневі канікули. Як буде далі - поки що незрозуміло, каже жінка. Учителі ніяких графіків не складають, працюють за ситуацією. Як буде з програмою, якщо не встигатимуть надолужити - теж. Але, зазначає, вже з’являється інформація, що навчальний рік може тривати довше і літні канікули розпочнуть у липні.
"Незручно, звісно, з цими відключеннями, бо не розумієш, коли і на скільки. Але виручає те, що в нас третій клас і я можу сама щось пояснити, підказати сину. Маємо пристосовуватись", - додає жінка.
"Ловимо моменти"
Анна Мельникович працює в Охтирській школі, за 40 км від кордону з Росією. Варіанта працювати очно у них немає, щоб не наражати дітей на небезпеку.
По Сумській області прилітає часто, відповідно, світло відключають теж часто і без попереджень. Учителям доводиться відштовхуватися від того, що є.
"Ми з дітьми працюємо в програмі Google Meet і за умов відключення світла ловимо моменти - буває, що з одними учнями займаються вдень, з іншими - ввечері", - розповідає пані Анна.
З уроками і домашнім не всі діти встигають, каже вчителька. Тому їй доводиться диференціювати завдання - враховувати можливості кожного учня.
"Якщо є зв'язок - спілкуємося по телефону, вчимо прислів'я, віршики, повторюємо таблицю множення. Згадуємо те, що нас вразило, обговорюємо, що нам заважає стати кращими. Діти безпосередні й інколи дають слушні поради", - ділиться пані Анна.
Домашні роботи, каже, перевіряє, коли з’являється світло й інтернет.
"Діти малі, і треба пропрацювати помилки, щоб не повторювали. Є таке прислів'я: "Чого Іванко не навчився, того Іван не наздожене", - додає вчителька.
Встигнути дати найважливіше
Людмила Рєзнікова викладає математику та фізику для 5-7 класів у школі Одеси. Уроки в них проходять дистанційно, та вчителька в основному працює зі школи, там світло під час уроків не вимикали.
"Але коли працювала вдома, то через відсутність електроенергії не змогла провести чотири уроки. Цього тижня на уроки не змогла приєднатися значна кількість дітей", - розповідає пані Людмила.
Якщо світло вимикають у неї - старається працювати через мобільний інтернет: починає урок, оголошує тему та дає настанови щодо самостійного опрацювання.
"Та інколи і мобільний інтернет відсутній, то я дітей вчу, що вони можуть самостійно опрацьовувати урок, адже всі матеріали (тему уроку, презентацію до уроку, завдання, сторінки підручника) я заздалегідь публікую в гугл-класі. Так робили і раніше, бо інколи урок не відбувається через тривогу", - пояснює пані Людмила.
Головна задача на уроках - дати дітям найважливіше, те, що їм складно буде опрацювати самостійно.
"Пояснюю більше практичного застосування. У 5 класі на математиці це зробити легко, у нас за програмою декілька уроків на одну тему. А ось з фізикою вже є проблеми, за місяць в одному класі через тривогу я не змогла провести три уроки, а це нові теми, і дітям важко опановувати самостійно матеріал", - пояснює вчителька.
Труднощів додає і ситуація з навчальними матеріалами - у різних класів вона різна: для одних вистачає, і вчителька навіть має записи своїх уроків, які учні можуть переглянути, коли є доступ до інтернету.
"А ось для 5 класу, вони вже за програмою НУШ, є лише електронні підручники. Дітям важко з ними працювати. А додатковий матеріал є лише за минулою програмою", - розповідає пані Людмила.
Рекомендацій від Міносвіти, як організовувати освітній процес у теперішніх умовах, немає, каже вчителька. Пробувала шукати рішення з досвіду колег, для себе таки знайшла вихід.
"Записувати урок і надсилати відео дітям. Але це займає велику кількість часу, та й не всі колеги так можуть. До того ж відео не дає можливості зрозуміти, які зараз емоції в дитини", - ділиться пані Людмила.
Пошук рішення в офлайні
Син Сергія вчиться в четвертому класі в одній зі шкіл громади на Київщині. З початку навчального року працювали на дистанційці, розповідає чоловік.
Минулий тиждень діти були на канікулах, тож перебої зі світлом не створювали проблем. Хоча в селищі його вимикають часто: електрику вмикали тільки на три години до обіду і три години після.
Але вже з наступного тижня дітей переведуть на змішану форму - частина днів у школі, частина вдома.
У їхній школі навчається понад 1 000 дітей, бо вона єдина на дві громади, каже Сергій. Утім будівля стара, без підземного укриття, тож безпечну зону вирішили обладнати в частині, де є дві стіни.
"Не знаю точно, як воно буде. Цей формат обговорювали ще до історії зі світлом, бо багато батьків хочуть, щоб діти ходили до школи. Але діти вже звикли до дистанційки, навіщо ця плутанина - незрозуміло", - ділиться Сергій.
Син Сергія навчається за проєктом "Інтелект України". Програма включає значну частину інтерактивних електронних ресурсів, для роботи з якими потрібне світло.
У школі вирішили, що коли електрику вимикатимуть, учні, які вчаться очно, продовжуватимуть уроки, якщо дозволятиме безпекова ситуація.
"Для тих учнів, які вчитимуться онлайн, в разі відновлення електропостачання обов’язково мають проводити 2-3 уроки в ZOOM (з основних предметів), попередньо узгодивши час. Просто будемо всі підлаштовуватися: і батьки, і діти, і вчителі", - каже Сергій.
Очне навчання не панацея
Офлайн-робота не завжди рятує від проблем через удари по критичній інфраструктурі. У Шепетівці на Хмельниччині через ворожі атаки декілька днів не було світла та води. Через це всіх учнів міста в ті дні перевели на дистанційку.
Але навіть коли уроки очно все ж проходять, є діти, які підключаються онлайн: ті, хто виїхав за кордон або ж хто через хворобу залишився вдома. Саме така ситуація у класі Наталії Уткіної.
"Збираємося з дітьми, які вчаться очно, у школі на урок, також даю доступ до відеокамери, презентацій тим, хто підключається онлайн. Вони бачать, що пишу на дошці, опитую їх так само, і вони працюють", - розповідає вчителька.
Якщо дитина вийшла з уроку, батьки повідомляють пані Наталі, що трапилося. Якщо проблема зі світлом (коли електрику вмикають), батьки і діти мають доступ до всіх матеріалів. Учителька виставляє їх у Google Classroom заздалегідь, тож учні бачать, які сторінки потрібно розглянути, які відеоматеріали, що потрібно здати. І працюють уже під контролем батьків.
"Якщо порівняти ставлення до дистанційного навчання на початку і от зараз, то нині відповідальність учнів і батьків підвищилась. Тому практично всі діти підключаються до уроків. А щоб хтось не підключався - це одиничні випадки", - ділиться пані Наталя.
***
Умови, в яких опинилися українські школи, складні для організації якісного навчання, вважає Людмила Рєзнікова.
"Діти змушені опановувати матеріал майже самостійно, адже або немає онлайн-уроку через тривогу, або учень не може під'єднатися через відсутність світла. Це важко для всіх учасників освітнього процесу. Думаю, якщо в таких умовах ми не знайдемо кращого варіанта, то діти не будуть знати матеріал на достатньому рівні", - міркує вчителька.
Утім все одно не можна зупиняти навчання, вважає вона.
"Треба знаходити спосіб навчати памолодь, а в таких ситуаціях це можливо лише у спільній праці вчителів і батьків", - додає пані Людмила.
