Хто відповідає за підготовку до опалювального сезону?
У червні Кабмін створив штаб підготовки до опалювального сезону 2022-2023. Його очолив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Увійшли до штабу представники Мінрегіону, Мінсоцполітики, Міненерго, Мінінфраструктури, Мінреінтеграції, МВС, Мінекономіки, Мінфіну, НАК "Нафтогаз України" та НКРЕКП, а також Асоціації міст України та Міжгалузевої Асоціації з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго".
Також створено штаби на рівні областей. Про це повідомив директор департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування при Мінрегіоні Андрій Ведмідь у коментарі LB.ua.
"Мінрегіон розробив та надіслав обласним та Київській міській військовим адміністраціям рекомендації з розроблення Плану дій при ураженні об’єктів житлового фонду та об’єктів критичної інфраструктури", – пояснив керівник департаменту.
Що включає підготовка?
Прем’єр Денис Шмигаль запевняє, що Україна готується до різних сценаріїв проходження опалювального сезону. Основні аспекти підготовки, за його словами – достатній запас газу, вугілля, забезпечення електростанцій та готовність до аварійних ситуацій.
Газу, станом на початок серпня, закачано 12,1 млрд куб.м. Ціль – 19 млрд, каже Шмигаль. Вугілля наразі є 1,8 млн тонн з 2,5 млн тонн запланованих. Якщо говорити про фінанси – розраховують на допомогу західних партнерів.
Загалом стан готовності країни до опалювального сезону уряд оцінює на 60%: житлові будинки – 56%, тепломережі – 57%, об’єкти теплопостачання – 58%.
Мінрегіон пояснює, що під час підготовки до опалювального періоду власники будівель і споруд або уповноважені ними органи повинні виконати такі заходи:
-
закрити на механічні замки вхідні двері в теплові пункти, горища та технічні підпілля;
-
забезпечити вільний доступ до проходів в теплопунктах, технічних підпіллях, на горищах та під'їзд до теплових камер, вузлів приєднання систем теплоспоживання на прибудинкових територіях;
-
перевірити стан охоронних зон зовнішніх теплових мереж та видалити з них сторонні забудови та насадження;
-
перевірити стан дренажних систем в місцях розташування теплотехнічного обладнання та трубопроводів;
-
провести дезінсекцію, дератизацію приміщень вбудованих теплових пунктів та місць прокладення трубопроводів теплотехнічних систем, розташованих у підвалах житлових будинків;
-
забезпечити вентиляцію теплового пункту тощо.
Які є пошкодження інфраструктури і які вже усунуто?
Станом на початок серпня, загалом в Україні уражено 358 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання, за даними Мінрегіону. З них – 349 котельних (337 пошкоджено та 12 зруйновано), 8 ТЕЦ (4 пошкоджено і 4 зруйновано) та 1 ТЕС.
Наразі відновлено 141 об’єкт теплопостачання (139 котельних та 2 ТЕЦ). Для цього уряд скерував гроші з резервного фонду державного бюджету Полтавській ОВА (100 млн грн для відбудови системи централізованого теплопостачання в Кременчуці), Сумській ОВА 86,5 млн грн (для відбудови Охтирської ТЕЦ), Чернігівській ОВА 99,9 млн грн (для відбудови Чернігівської ТЕЦ), пояснюють у міністерстві.
Як готуються до аварійних ситуацій?
Для цього Кабмін виділив громадам 1,4 млрд грн з резервного фонду держбюджету. На ці гроші планують придбати запас для підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення:
-
мобільні установки очищення води;
-
автоцистерни для перевезення питної води;
-
дизель- та газогенератори;
-
пересувні котельні;
-
паливно-мастильні матеріали тощо.
Крім того, в Україні створили платформу UNEEDS для підприємств теплопостачання, питного водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу електричної енергії та природного газу, підприємств з поводження з побутовими відходами, розповіли в Департаменті комунпослуг.
На цій платформі у режимі реального часу підприємства можуть повідомляти про:
-
нагальні потреби у матеріалах і обладнанні;
-
пошкодження внаслідок військових дій об’єкти;
-
плани з відновлення постачання послуг.
"Це дозволить пришвидшити фінансування відновлення та реконструкції об’єктів", – пояснили у відомстві.
В областях, які часто обстрілюють росіяни, готуються до важкої зими. Міський голова Харкова Ігор Терехов зазначає, що окупанти навмисно цілять по котельнях, трансформаторних підстанціях, ТЕЦ та інших об\'єктах критичної інфраструктури.
"Ми робимо склади з теплим одягом, щоб у разі потреби розгорнути пункти обігріву та видавати його людям. Але все ж таки ми націлені на те, щоб цей опалювальний сезон пройшов централізовано", – пояснював Терехов в ефірі телемарафону.
На Донеччині у кожній громаді планують облаштувати теплові пункти та котельні на альтернативному паливі, також хочуть закупити печі та конвертери, для цього чекають на допомогу держави, повідомляв керівник області Павло Кириленко.
Паралельно працюють над евакуацією.
"В області має залишитися якнайменше людей", – наголосив Кириленко.
LB.ua намагався уточнити в Мінрегіону, як відрізняється підготовка в різних областях, втім, відповіді досі не отримав. Як тільки уточнення нададуть – ми його опублікуємо.
Чи буде в квартирах холодніше, ніж у попередні сезони?
У департаменті комунпослуг при Мінрегіоні запевняють, що цього опалювального сезону, попри труднощі, допустиму температуру в домівках з централізованим опаленням не знижуватимуть.
"Температура в квартирах протягом осінньо-зимового періоду 2022/23 року знижуватись не буде. Діючими стандартами та правилами визначено, що температура повітря в житлових приміщеннях повинна бути не нижче +18°С, а у наріжних кімнатах +20°С", – пояснив керівник департаменту в коментарі LB.ua.
При нижчій за допустиму температурі користувач має право вимагати знижку за опалення, кажуть у департаменті.
"У разі ненадання послуг або надання не в повному обсязі чи зниження їх якості, якщо фактична температура в приміщеннях нижча +18°С (у наріжних кімнатах +20°С), споживач має право вимагати зменшення плати за надання послуг на 5% за кожний градус відхилення", – пояснюють у відомстві.
Якщо температура в житлових приміщеннях нижче +12°С (у наріжних кімнатах нижче +14°С) плата за централізоване опалення не справляється, додають у департаменті. (Що, звісно, мало втішить тих, у кого взимку вдома буде холодніше за +12°С, – LB.ua).
Керівник Києва Віталій Кличко просить містян підготувати теплий одяг і ковдри, оскільки температура в квартирах цієї зими може бути нижчою, ніж зазвичай.
"Ми закупили генератори, паливо для цих генераторів. У першу чергу, вони підуть на лікарні, на садки і школи. Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на декілька градусів нижчою за норму. Норма – 21 градус, а може бути 19 чи 18", – пояснив міський голова в інтерв’ю "Бабелю".
Також він зазначив, що місто має генератори на випадок, якщо зникне електропостачання, і запаси мазуту – якщо не буде газу чи опалення. Втім, це на досить короткий проміжок часу, поки вирішуватимуть проблему.
Як планують економити?
В минулому році українці спожили 26 млрд кубів газу, за даними Оператора ГТС України. Чи вистачить цього року 19 млрд? Влада запевняє – буде непросто, але країна цей опалювальний сезон пройде. Судячи з заяви президента Володимира Зеленського, перекривати нестачу планують тим же вугіллям та електроенергією.
Мінрегіон і органи місцевого самоврядування наразі думають над можливістю переведення котелень зі спалювання природного газу на альтернативні види палива (пелети, дрова, щепа, солома, торф) з використанням пересувних твердопаливних котелень, повідомили в Департаменті комунпослуг.
"Зокрема, обласним військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування рекомендовано оперативно підготувати регіональні плани заміщення природного газу паливом з альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Це дозволить замінити природний газ місцевими видами палива у найбільш критичний час опалювального періоду. Наприклад, під час перебоїв постачання природного газу", – йдеться у відповіді LB.ua.
Директор аналітико–дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко вважає, що і держава, і споживачі могли б зекономити, якби зменшили опалювальну площу.
"Наприклад, у вас трикімнатна квартира, де живе двоє людей. Якби ви могли відключити одну кімнату від опалення, це і вам, і місту дало би економію тепла. В наших умовах, коли вертикальна розводка, це складно зробити, але можливо. Якби була спеціально розроблена нормативка, щоб людина могла зателефонувати в центр комунального сервісу і сказати, що може відключити одну кімнату від опалення. Приходить контролер, вони накидують пломбу на вентель, підписують відповідний акт і все, до побачення", – пояснює Сергієнко.
Така ж ситуація, на його думку, і з квартирами, чиї мешканці виїхали за кордон, чи переїхали в приватний будинок на зиму. Та в Мінрегіону такий варіант не розглядають.
"У разі відсутності мешканців у квартирі опалення буде здійснюватись у звичному режимі", – повідомили в міністерстві.
Що можуть зробити мешканці багатоквартирних будинків?
За можливості, Сергієнко радить утеплювати ззовні квартири, міняти вікна, щоб в будівлі краще зберігалося тепло.
Вже всередині літа в Україні був бум на продажах електрообігрівачів. Тут важливо подбати також про пожежну безпеку.
"Пожежі це неминуче, бо прилади всі різні, можуть бути старі. Буває, вночі задимілося, почала проводка горіти, люди задихаються від цього диму. Тому треба страхуватися датчиками задимлення, пожежною сигналізацією", – пояснює Сергієнко.
Також важливо подбати і про електромережі як власної оселі, так і внутрішньобудинкові, каже фахівець.
"Зрозуміло, що навантаження у нас зараз не таке, як було років 30–40 тому, тому міська влада в курсі цієї проблеми. Але це ті, хто має відповідні бюджети. Хто не має – потрібно, щоб на рівні уряду був створений відповідний фонд, можливо, резервний фонд кабміну використати", – вважає Сергієнко.
Втім, це під силу і самим мешканцям багатоквартирних будинків, каже він – організувати із сусідами спільне звернення до відповідних органів, щоб перевірити стан мережі, або ж навіть замінити її.
"Врешті, мешканці, якщо вони спроможні, можуть скинутися і оплатити заміну внутрішньобудинкових мереж, хоча б частково. В принципі, це не дуже великі гроші. Це не заміна ліфту, який коштує приблизно мільйон. Це набагато простіше.
Що стосується квартирної проводки – це вже справа кожної людини", – пояснює Сергієнко.
Як підготувати до холодної пори року свій організм?
Людям також під силу підготувати до похолодання і свій організм.
Ірина Волошина, професорка кафедри сімейної медицини ЗДМУ, сімейна лікарка, радить зробити такі кроки:
1) займіться спортом, щоб укріпити імунітет (40+ хв на день);
2) зробіть щеплення від грипу (щорічно усім, віком понад 6 міс), COVID–19 (бустер), а також від пневмококу (1 раз усім віком понад 5 років);
3) контролюйте свій артеріальний тиск (холод може підвищувати тиск). Тиск має бути менше за 140/90, в краще – менше за 130/80.
Контролювати тиск можна вимірюванням вдома, якщо він понад норму – це привід звернутись до лікаря. Лікування гіпертензії в Україні є безоплатним за програмою Доступні ліки;
4) відмовтесь від трансжирів, нікотину та надмірного споживання солі;
5) їжте корисну їжу (зелень, овочі, рибу).
"Жирок" на зиму накопичувати не варто, бо його потім важко зігнати, а надмірна вага має тільки недоліки і жодних переваг перед нормальною вагою", – зазначає лікарка.
І додає: "Дієту варто збагатити восени сезонними овочами – гарбузом, паприкою, капустою, томатами, ягодами. Ця продукти багаті харчовими волокнами, вітамінами і антиоксидантами, що корисно для загального зміцнення організму".