ГоловнаСуспільствоВійна

Чого очікувати Україні найближчим часом? Питання-відповідь з Олегом Покальчуком

Ми відкриваємо нову постійну рубрику "питання-відповідь" з військовим психологом, експертом у сфері інформаційно-психологічних операцій і контррозвідувального захисту Олегом Покальчуком. Щодня він буде давати одну відповідь на одне наше питання, а ми публікуватимемо цю відповідь на сайті. 

Учора Росія оголосила про відновлення наступу і почала скупчувати авіацію на кордоні Білорусі. Чого українцям очікувати у зв'язку із цим?

Росія оголосила відновлення наступу ще 300 років тому, тому нічого нового в цьому немає. Важливо розуміти, що будь-які оголошення мають на меті лише психологічний тиск на людей через інформаційне середовище. Переважно з розрахунком на те, що громадяни будуть поширювати й обговорювати ці чутки, таким чином збільшуючи загальну тривожність. Усе, ніякі інформаційні дії Росії не мають прямого стосунку до конкретних військових операцій, які вона проводить. Це виключно елементи психологічної війни.

Щодо того, чого очікувати. Я вже говорив про це в попередніх відповідях. Додам лише те, що Росія, ймовірно, буде активніше захоплювати населені пункти як заручників. Це робиться з двох причин. 

Фото: EPA/UPG

Перша - наявність мирного населення в захопленому пункті сильно ускладнює роботу Збройних сил. І в цьому разі найкраще, що може зробити громадянин, - це максимально глибоко залягти на дно з запасом їжі та всього необхідного. І в жодному разі не виходити на поверхню. Інакше можна потрапити під перехресний вогонь. 

Друга причина - захоплення невеликих населених пунктів росіянами має на меті продемонструвати їхні тактичні успіхи і перевагу. Хоча з військового погляду це не перевага: ми не у ХVIII чи XIX cт., коли захоплювали фортеці і це вважалося чимось значущим.

Якщо громадяни захоплених населених пунктів виходять з підвалів на поверхню, вони, по-перше, можуть стати об’єктами насильницьких дій. Можлива демонстративна розправа над цивільними, щоб залякати решту громадян. І взагалі в контексті загальної кровожерності російських військ.

По-друге, цивільні громадяни можуть стати заручниками. Їх можуть використати як живий щит. У цьому сенсі мирні мітинги на півдні під українськими прапорами (що трохи нонсенс у воєнний час) - це може бути досить небезпечно. Треба дивитися по ситуації, наскільки доцільно проводити мітинги. Тому що зараз ми переходимо в ту фазу, коли мирні протести можуть бути розстріляні. І це теж психологічний удар по людях, які намагатимуться чинити спротив. 

Зараз найскладніша ситуація із захопленням цивільних у Бучанському районі Київщини. Багато хто не може зв’язатися з рідними і близькими. І це також елемент психологічного тиску. Якщо хтось із ваших знайомих кілька днів не виходить на зв’язок, це не означає, що він загинув. Телефони розряджаються, електрики немає, павербанків у кишені ніхто не носить. Не потрібно панікувати, треба вичекати. 

Також хочу сказати, що ваші дзвінки з окупованих територій контролюються і відстежуються підрозділами російської армії. Усе, що ви розповідаєте про свої емоції, лягає на стіл російським спеціалістам з опрацювання населення. Вони збирають загальну картину про морально-психологічний стан населення і приймають рішення про те, як ефективніше кошмарити населення далі. Ніяких етичних і моральних меж кошмарення не існує. 

Тож якщо ви виходите на зв’язок, доцільно просто сказати, що ви живі і є низка проблем, але не вдаватися в опис стану тих людей, які вас оточують. Бо це все піде в моніторинг стану населення.

На тих територіях, які не окуповано, повітряна тривога - це привід вчасно ховатися в сховок. Літаки - зараз основна проблема, тому що в Росії перевага в кількості літаків. Саме тому ми постійно на міжнародній арені говоримо про необхідність закрити небо. У мене, правда, питання, чи є в Росії кількісна перевага в пілотах, то що літак - це високоточний апарат і треба вміти ним керувати. 

Щодо живої маси противника, то в мене є сумніви, що білоруські військові приєднаються до наступу росіян. По-перше, з моральних причин. По-друге, з погляду боєздатності це не російська армія. Лише окремі підрозділи підготовані для того, щоб стріляти в мирних і взагалі стріляти в людей. Для цього підрозділ проходить спеціальну підготовку з дегуманізації. Серед білорусів таких небагато. 

Тож підіб'ємо підсумок:

- заяви Росії мають на меті лише психологічний тиск;

- спротив громадян повинен бути ефективним, і їхня активність у допомозі ЗСУ має бути максимально наближеною до потреб ЗСУ;

- основне завдання цивільних громадян - вижити. Не можна дати себе вбити, навіть з героїчних чи патріотичних міркувань. Усе це ворог записує собі в актив;

- друге завдання цивільних - мінімізувати гуманітарну катастрофу. Не дати створити із себе живий щит. Тому, як я вже казав, людям в окупованих населених пунктах треба максимально залягти на дно. Бо ці населені пункти можуть перейти з рук в руки ще не один раз. 

Ви маєте бути живими, народжувати нових громадян і захищати свою країну. Це ми вже і так успішно робимо - захищаємо.

Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram