ГоловнаСуспільствоВійна

Чи безпечно на Західній Україні? Питання-відповідь з Олегом Покальчуком

Ми відкриваємо нову постійну рубрику "питання-відповідь" з військовим психологом, експертом у сфері інформаційно-психологічних операцій і контррозвідувального захисту Олегом Покальчуком. Щодня він буде давати одну відповідь на одне наше питання, а ми публікуватимемо цю відповідь на сайті. 

Дуже багато людей поїхало на Західну Україну. Чи дійсно безпечно бути у Львові, Івано-Франківську і т.д.? Там теж постійно повітряні тривоги.

Ракетні удари можуть бути націлені куди завгодно. Але долітає навіть в більш тривожних місцях далеко не все,  Бомбардування і ракетні обстріли з літаків - це гірше. Проте, дуже сумніваюся, що літаки ворога здатні цілими долетіти через всю країну. Це їм не Чернігів з Харковом.

Загрозою є паніка і соціальний хаос, який вони можуть спричиняти, якщо щось таки долітає. На це й розрахунок.

Ной Харарі в передмові до відомого “Чорного лебедя” говорить про те, що його родина в Лівані була переконана, що нічого такого з ними не може статися. А через два тижні вже сиділа в іншій країні з двома чемоданами. Що випливає з такої раптовості?

Ви оцінюєте прямі загрози життю і здоров’ю там, звідки ви збираєтесь їхати. По трьох параметрах: офіційна інформація, чутки і ваша власна “чуйка”. Який з них переважає при рішенні? Звичайно, “чуйка”. Тобто ви виїжджаєте “на емоціях”.

Потім дорога, зовсім непередбачувана. Сильний стрес зміцнює ваш імунітет проти звичайних респіраторних захворювань, але побічно завдає інших ударів, у тому числі по психіці.

Наша голова рятується від цього таким чином, що ми ідеалізуємо те місце, в яке прямуємо. Наче з темряви в світло. І от ви приїжджаєте на місце, і починається.

Західні області України завдяки географічній і культурній близькості до Заходу почувалися дещо комфортніше за інших. І в певному сенсі привілейованіше.

І тут раптом у цей затишний туристичний Едем суне сила-силенна згорьованих і стривожених людей, у переважної більшості з яких не було планів взагалі мандрувати Україною. Особливо в такий спосіб.
 

Тут є дві небезпеки. Побутові конфлікти, які виникатимуть через різні звичаєві традиції, через хибні уявлення про те, хто і що кому повинен. Загалом люди скрізь однакові, і хтось вас зустріне як добрий християнин, а хтось - буде намагатися нажитися. Треба бути стриманими. Друга небезпека -  це роздування побутових конфліктів російською агентурою, в стилі “оце понаїхали і не поважають наші традиції”. Чуєте таких - дзвоніть в Службу безпеки України. До речі, така агентура буде працювати і під виглядом вимушених переселенців, власне створюючи оті хамські прецеденти.

А в цілому - українцям серед українців бути завжди безпечно.

Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка, заступниця головного редактора
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram