Захистять не лише в сесійній залі
Ба більше - в кулуарах зали засідань Київради працювали військові сил тероборони столиці, які просто тут, на місці, консультували охочих і записували в резервісти. Акція мала ефект - понад десять депутатів Київради висловили таке бажання і поповнили склад київської тероборони цього дня. Плюс одна народна депутатка - лідерка партії “Голос” Кіра Рудик заходила на сесію до київських колег і заодно отримала нагоду познайомитися ближче з теробороною. До лав якої, за її словами, і вступила.
"Ми з вами ухвалюємо рішення, важливі для безпеки та оборони міста. Але також ми повинні показувати своїм прикладом, що готові всі разом, пліч-о-пліч захищати нашу столицю, якщо настане критичний момент. Закликаю всіх депутатів вступити до лав територіальної оборони Києва", - звернувся на сесії до присутніх київський міський голова Віталій Кличко.
Тема тероборони з січня стала лейтмотивом публічних виступів міської влади. Як ми писали раніше, місто затвердило цільову програму “Захисник Києва”. На заходи закладено 110 млн грн, але… це на три роки, що насправді дуже мало. До того ж гроші підуть переважно на мінімальне облаштування призовних пунктів і тренувального табору тероборони.
Форму, зброю для резервістів забезпечує держава через ЗСУ. Присутній на сесії командир 112 бригади тероборони столиці підполковник Олександр Павлій доповів депутатам, що наразі для тренувань використовується база на 23-му кілометрі Бориспільського шосе (база Мунварти) і там “не все ідеально, але ми робимо краще”.
Депутат від "СН" Юрій Федоренко, який має військовий досвід за плечима, схвально відгукнувся про перші збори: “У мене шість років досвіду в Нацгвардії, плюс участь в АТО, але на тренуваннях тероборони я дізнався багато нового для себе!” Депутат також просив чиновників КМДА створити тематичний ефір на каналі “Київ”, де б зрозуміло і стисло було пояснено суть участі в територіальній обороні і правила вступу до неї. Бо інтерес киян до цієї теми великий.
Перший рекрутинговий центр працює зараз на Хрещатику, біля КМДА. А другий обіцяють от-от відкрити на лівому березі столиці, на вулиці Ревуцького.
Тему російської загрози, але вже на іншому рівні - світовому - порушать цими днями відразу двоє представників Київради. Віталій Кличко ще вчора, просто із сесії, відбув на Мюнхенську безпекову конференцію, де в нього заплановані й особисті зустрічі з європейськими політиками. На цей форум запросили виступати й одну з наймолодших депутаток Київради, представницю “Голосу” Аліну Михайлову. Очікується, що Мюнхенська конференція може стати переломною в ситуації нинішньої кризи з Росією.
Хто керуватиме районами і до чого тут консьєрж
У всьому іншому в Київраді було все звикло - битва за владу і землю. Київський міський голова продовжує відвойовувати вплив на управління містом, який у нього почали забирати (на його думку), знімаючи голів РДА без погодження. На минулій сесії київрадівська більшість (“УДАР” і “ЄС”) ухвалила повернення райрад у столицю і переформатувала поточне управління районами - створила департаменти районів при виконавчому органі Київради.
На нинішній сесії ця більшість винесла ще один проєкт - про засади діяльності цих новоутворених департаментів районів. Цим документом районні департаменти наділяють низкою функцій, які раніше були в РДА (розробка цільових програм, надання адмінпослуг, благоустрій територій, моніторинг самовільного будівництва, контроль за зеленими насадженнями, організація ярмарків тощо). Керівників цих підрозділів призначатиме міський голова, управлінський кістяк лишиться тим самим - людей просто після певних формальностей переведуть на роботу в новостворені департаменти.
Тобто Кличко продовжує переводити управління районами повністю під свій контроль. А голови РДА, яких на свій розсуд призначатиме президент, фактично нічим не керуватимуть.
І, звісно, цей проєкт викликав нестримний спротив фракції “Слуга народу”. “Ми на минулій сесії створили робочу групу, яка визначатиме повноваження райрад! То давайте діждемося її рішень, а потім будемо створювати виконавчі органи цих рад, а не зараз!” - пропонував депутат Микола Конопелько. Лідер фракції Андрій Вітренко обурювався тим, що проєкт рішення на 190 сторінок з'явився напередодні сесії і його неможливо було вивчити досконало. Це підтвердила і голова профільної комісії з питань місцевого самоврядування Юлія Ярмоленко: “На мою комісію проєкт принесли на погодження за дві хвилини до початку засідання, "з-під карману", це неповага! Ознайомитися з ним було неможливо, тому я особисто не голосувала “за”. А представник "ОПЗЖ" Володимир Яловий навіть пропонував виділити окрему сесію під розгляд такого важливого і системного питання.
Андрій Вітренко також заявив, що він уже подав судовий позов для оскарження попередніх рішень Київради про районні департаменти. І суд може зупинити реформу Кличка.
В якийсь момент терпіння дипломатичного секретаря Київради, схоже, луснуло - і він озвучив зовсім не дипломатичну алегорію: “Таке враження, що консьєрж мого будинку починає вказувати мені, який стілець купувати і де правильно його ставити”. Мова тут йшла про втручання центральних органів влади в управління Києвом. Робить це, як відомо, президент. І тому не дуже зрозуміло, кого ж саме секретар Київради так сміливо порівняв з консьєржем…
Але всі словесні баталії лишилися словесними баталіями, а сам проєкт внесли на розгляд сесії як невідкладний і досить легко прийняли звичною більшістю. Перебудова київського самоврядування рухається далі.
Хто в чому винний, кого покарають, і чому це не забудовники
Минулого тижня НАБУ і САП викрили під час отримання хабаря депутата Київради від “СН” Владислава Трубіцина і кількох представників міських комунальних підприємств. Усім оголошено про підозру, і суд обрав їм запобіжні заходи. Трубіцину призначили найбільшу суму застави як альтернативу позбавленню волі на час суду - майже 15 млн грн. І от буквально напередодні сесії депутат вніс цю заставу, вийшов з-під варти і, звісно ж, пообіцяв довести хибність звинувачень. На сесію Трубіцин теж прийшов. Виступів, правда, не було. Але в очі колегам дивився сміливо.
Делікатний момент згадав у своєму вступному слові Кличко: “Ця ганебна історія не красить усю владу столиці, такі дії недопустимі. Зі свого боку даю доручення провести окремий терміновий фінансовий аудит роботи департаменту промисловості і розвитку підприємництва КМДА” (саме комісію цього профілю очолює Трубіцин у Київраді, і підприємства цього департаменту фігурують у справі про хабар).
Тему розслідувань трохи несподівано підтримали і депутати: на сесії були створені тимчасові контрольні комісії з питань діяльності Київського інвестиційного агентства (структура, яка обирає інвесторів для спільних проєктів з КМДА), а також з питань роботи сміттєспалювального заводу “Енергія” КП “Київтеплоенерго” (досліджуватимуть вартість і ефективність модернізації заводу).
Такий упевнений початок роботи над помилками міг би гармонійно продовжитися ще одним рішенням - стосовно землі під садибою Уткіна, яку без дозволів зруйнували торік. Депутатка від “СН” Ксенія Семенова подала проєкт рішення про розірвання в судовому порядку договірних відносин з нинішнім орендарем ділянки.
Річ у тому, що ТОВ “Приват” отримало землю в оренду саме під обслуговування тодішньої садиби за адресою: вулиця Петлюри, 29. У квітні 2021 року орендар зніс цю будівлю через начебто її аварійний стан, “для реконструкції”. Тобто для будівництва готельного комплексу на 20 поверхів. Тоді через увагу активістів зчинився великий скандал, виявилося, що дозволів на знесення історичного будинку ніхто з уповноважених органів не давав, а Кличко обіцяв покарати всіх винних. Цього, звісно, не сталося. І хоч будинку не повернеш, депутатка запропонувала принаймні розірвати договірні відносини з недоброчесним орендарем комунального майна. Але зробити це можна лише в судовому порядку (що є звичною практикою для таких ситуацій).
Але… депутатський корпус дав за таке рішення лише 17 голосів. І навіть рідна фракція не підтримала Семенову і громаду (з усіх за нього проголосувала лише Євгенія Кулеба). Забирати землю - це не так зручно, як роздавати.
З важливих земельних рішень були ще такі: депутати вкотре не змогли визначитися з орендою землі для ТОВ “РИНОК-1” (ринок "Троєщина"), де планується реконструкція розв'язки, і перенесли розгляд на потім; зате узгодили продаж земельної ділянки на пр. Героїв Дніпра, 41 для ТОВ “Ринок Оболонь”; дозволили будувати платний паркінг біля Олександрівської лікарні.
І нелегко, але змогли дати в оренду фірмі з орбіти Столара землю на Печерську за адресою: вулиця Брановицького, 3. Район не має ДПТ, а частина ділянки перебуває в 50-метровій зоні охорони пам’ятки архітектури національного значення «Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці», тому має бути суворе обмеження поверховості нового будинку. Питання майже рік ходить по комісіях Київради, була спеціальна робоча група, яка працювала на місці з громадою. І на вчорашньому засіданні говорилося про те, що спочатку потрібно отримати відповідні погодження від департаменту охорони архітектурної спадщини і Мінкульту, а потім вже, маючи конкретні обмеження, віддавати землю. Голосування було складним, з купою правок, у яких, врешті, заплутався і сам диригент процесу, секретар Київради. Але підсумок - оренда надана.
"Ми сьогодні нарешті плідно попрацювали на 250 мільйонів, - задоволено резюмувала сесійне засідання депутатка від "СН" Лілія Пашинна. - Ці кошти від оренди і продажу землі, які ми узгодили, можуть піти на тероборону, кібербезпеку й інші гострі потреби бюджету!"
