Чи безпечні бустерні дози вакцин?
Так, безпечні. Ще до того, як країни Європи та США дозволили бустери для всіх громадян, отримати ще одну дозу вакцини можна було людям з груп ризику та людям похилого віку. Через зростання кількості випадків захворювання на ковід країни ухвалили рішення розширити можливість бустеру для всіх людей віком від 18 років. Центр контролю та профілактики інфекційних захворювань США дозволив змішані схеми ревакцинації.
Попередні дослідження демонстрували, що введення бустерної дози мРНК-вакцини після двох доз будь-якої іншої вакцини безпечне, а побічні реакції, які можуть виникати, нічим не відрізняються: легка температура, біль у місці уколу тощо. Але навіть вони переносяться легше, ніж після перших двох доз.
В Україні ще раніше бустерну дозу вакцини могли отримати люди зі слабким імунітетом і супутніми захворюваннями. Крім того, були випадки, коли люди могли помилково отримати першу дозу вакцини від ковіду від одного виробника, а другу – від іншого. Тож виникало питання — чи слід вважати таку схему вакцинації повноцінною? Чи достатньо цього для захисту? Чи це безпечно?
— Перш ніж дати дозвіл на використання змішаних схем вакцинації, ми отримуємо результати наукових досліджень, — говорить Федір Лапій. — Виробник спершу сам вивчає різні схеми вакцинації, визначає, яка з них буде найбільш ефективною, і дає гарантію, як на побутовий прилад, за яких умов вакцина працюватиме найкраще. Звісно ж, виробники першочергово оцінюють схеми для своїх вакцин. Зараз вже є дослідження щодо змішаних схем. Але навіть без цих досліджень є певні основи вакцинології, імунології загалом, на яких ґрунтуються експерти. Наприклад, у нас є досвід використання вакцин різних виробників під час вакцинації проти дифтерії, кашлюка, правця. Наприкінці грудня ВООЗ оприлюднила рекомендації Стратегічної консультативної групи експертів з імунізації, у яких йшлося, що змішані схеми вакцинації можна вважати повноцінними. Для бустеру це працює так само.
Чи ефективні бустерні дози?
Наприкінці грудня 2021 року The Lancet опублікувало дослідження, у якому науковці порівнювали ефективність і безпечність введення бустерної дози для пацієнтів, що вже отримали дві дози вакцини виробників Oxford-AstraZeneca і Pfizer-BioNTech. Учені досліджували і змішані схеми ревакцинації (тобто коли використовується третя доза від іншого виробника), і гомологічні схеми (тобто коли використовуються та сама вакцина, що і для перших двох доз). В обох схемах учені спостерігали посилену імунну відповідь через 28 днів після третьої дози.
Для багатьох країн третя доза вакцини — це вже рутинна справа. Наприклад, Німеччина виключила Україну з переліку країн з підвищеним ризиком захворіти на ковід – і українці можуть вʼїжджати до Німеччини з двома дозами або негативним ПЛР-тестом. Але для того, щоб відвідувати заклади громадського харчування, треба вже бустер або негативний тест на ковід.
У США введення універсальної ревакцинації для всіх, а не лише людей з груп ризику, викликало дискусії серед експертів. Головна причина дискусія — необхідність бустеру для всіх. Так, дійсно, з часом кількість антитіл, які виробляються після двох доз вакцини, знижується та є менш активною в нейтралізації нових варіантів вірусу. Можна сказати, що імунітет втрачає першу лінію оборони проти ковіду. Однак залишається друга лінія — клітинний імунітет, тобто Т-клітини, які утворюються в організмі надовго і здатні знищувати інфіковані клітини самостійно. Саме Т-клітини забезпечують захист від важкого перебігу ковіду і госпіталізації, і саме це, на думку багатьох експертів, має стати основною причиною вакцинуватися. У дослідженні, що опублікувало The Lancet, учені також вивчали реакцію клітинного імунітету на бустерну дозу, але більше даних буде через три місяці.
— Багато країн ухвалило ревакцинацію для людей різних вікових груп, у тому числі для дітей, — говорить Федір Лапій. — Але у ВООЗ є сумніви щодо необхідності універсальної ревакцинації. Це не означає, що немає підстав рекомендувати певним категоріям населення додаткову або ревакцинальну дозу, щоб забезпечити вищу ефективність від тяжкого перебігу ковіду і смерті. ВООЗ говорить про те, що є дані про захист від тяжкого перебігу протягом шести місяців, і саме цей захист забезпечує клітинний імунітет. Більше рекомендацій про ревакцинацію з'явиться після 19 січня, коли відбудеться чергове засідання Стратегічної консультативної групи експертів з імунізації (SAGE).
Попри це, за прикладом інших країн і побоюючись стрімкого поширення омікрону, українське Міністерство охорони здоровʼя ухвалило рішення про бустер. Тут слід розуміти дві речі — по-перше, це безпечно, по-друге, це дійсно підвищить рівень антитіл і вбереже від зараження на певний час.
— Ще раніше групи ризику в Україні могли зробити бустер. Коли НТГЕІ розглядала питання ревакцинації для всіх, йшлося перш за все про те, щоб зробити саме для цих груп, особливо громадян старших за 60 років, більш доступною. Тобто ми все одно акцентуємо увагу на тому, що передусім слід охопити вакцинацією якомога більше людей похилого віку. При цьому в нас є пункти щеплень, є вакцини в достатній кількості, є ресурси і суспільний запит на ревакцинацію серед молоді, що не хоче хворіти навіть з легким перебігом. Плюс слід брати до уваги важливість європейського вектора України. У нас багато людей мають їздити за кордон на роботу, навчання, у бізнес-інтересах і для туризму. Зараз ЄС розглядає введення обмежень для вʼїзду за відсутності ревакцинації. Ми це також враховуємо і тому зробили доступною ревакцинацію для всіх за умови, що це не шкодить вакцинальній кампанії, направленій на людей з груп ризику.
Що далі?
— Я не знаю, якою буде ситуація у 2022 році. Не знаю також, чи знадобиться нам і ще ревакцинація, і ще ревакцинація, і ще, — говорить Федір Лапій. — Є підстави вважати, що ні. Але так само, як неочікувано коронавірус зʼявився, так само невідомо, як він далі буде мутувати. Однак ми маємо реагувати і все одно боротися за життя. А що, як раптом доведеться проводити вакцинацію щороку? Ви двічі на день чистите зуби, ще частіше ви миєте руки. Для чого? Щоб у вас були здорові зуби і щоб не хворіти на інфекційні захворювання відповідно. Набагато простіше щороку проходити ревакцинацію, ніж потім важко хворіти.
Через брак результатів досліджень щодо довгостроковості імунітету після вакцинації поки що важко сказати, що буде далі. Тому поки що стратегії боротьби з ковідом залежать більше від політичних рішень урядів різних країн, ніж від науковців. Зараз в Ізраїлі схвалили другу бустерну дозу для громадян з груп ризику. Але в інших країнах, наприклад, у Великобританії, вважають, що навряд чи це необхідно.
Є різні варіанти того, якими стануть вакцини. Наприклад, учені розглядають ймовірність створення вакцин, які будуть націлені на конкретні штами ковіду. Або ж навпаки — тривають дослідження так званих панкоронавірусних вакцин, які зможуть захистити людство від будь-яких варіантів збудника COVID-19.
Експерти прогнозують, що ковід може набути сезонного характеру, як грип. У такому разі щеплення знадобиться щороку перед початком сезону хвороб, тобто лише раз на рік. Щось схоже відбувається зараз — бустерну дозу уряди схвалюють, щоб убезпечити громадян від омікрону.
Слід також памʼятати, що вірус мутує не сам собою, а потрапляючи в організм людини. Передачу вірусу можна знизити, вакцинувавшись навіть лише двома дозами. Колективний імунітет заважає вірусу знаходити нові шляхи для еволюції. Якщо вірус мутуватиме далі, то, відповідно, доведеться змінювати і підходи до вакцинальної кампанії.
Водночас через брак наукової інформації залишається важливою комунікація урядів стосовно введення бустерних доз. Наприклад, у США, де двома дозами вакциновано більше ніж 70% населення, лише третина з них отримала ревакцинацію. З погляду формування колективного імунітету це не є ефективною стратегією.
У ситуації, коли головним ворогом вакцинації в Україні залишається рівень довіри населення до вакцин, МОЗ слід чітко аргументувати, чому раніше потрібно було лише дві дози вакцини, а нині необхідно три і для кого передусім. Відсутність такої комунікації не сприяє підвищенню довіри до вакцинації загалом.
