ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Вакцини не працюють проти штаму омікрон. Чи дійсно це так?

Минулого тижня група вчених з Гонконгу зʼясувала, що, швидше за все, антитіл, які виробляються під час щеплення китайською вакциною Coronavac, недостатньо для захисту від зараження новим штамом коронавірусу омікрон. Крім того, попередні дані показують, що вакцина Johnson&Johnson також створює слабкий захист від омікрону

Попри малу кількість досліджень, багато країн уже почали переглядати свої стратегії вакцинації і додавати бустерні дози інших вакцин до попередніх. Але скрутності українському становищу додає той факт, що повний курс вакцинації в Україні пройшло лише 30% людей.

Фото: facebook.com/moz.ukr

Чи врятують вакцини від штаму омікрон?

Перш за все, слід сказати, що ефективність наявних вакцин залежить від того, наскільки сильно мутує коронавірус. Вакцини лишаються ефективними проти попередніх штамів тому, що видозмінення вірусу не такі значні, щоб сформований імунітет їх не розпізнав. 

Однак штам омікрон має досить багато мутацій — більше ніж 50, включаючи понад тридцять мутацій білка, за допомогою якого вірус «кріпиться» до клітин людини. Крім того, омікрон має 26 унікальних мутацій, що ускладнює його розпізнавання імунітетом. Для порівняння — штам дельта має лише десять.

Це усе означає, що омікрон, по-перше, більш заразний, хоча, як стверджують вчені, менш смертельний і рідше викликає важкий перебіг. По-друге, невідомо, як імунітет на нього реагуватиме. Інакше кажучи, вчені припускають, що ефективність вакцин падатиме. Науковці ще досліджують, наскільки сильно, але вже є попередні дані. Розгляньмо інформацію стосовно тих вакцин, якими щепилися люди в Україні. 

Фото: EPA/UPG

Sinovac (Coronavac) 

Дослідження гонконгівських учених показало, що щеплення двома дозами вакцини Coronavac не дає достатньо антитіл, щоб запобігти зараженню омікроном. Учені вивчали імунну відповідь вакцин на зразках крові 25 людей, що пройшли повний курс вакцинації. Вони виявили, що жоден зразок не виробив достатньо антитіл, щоб заблокувати омікрону вхід у клітини людини. Дослідження є попереднім, і поки що невідомо, чи покращить ситуація третя доза Coronavac.

AstraZeneca (Covishield)

Попри те, що вакцина Covishield показувала високу ефективність від штаму дельта, попередні дані, як і у випадку з Coronavac, свідчать, що двох доз недостатньо для вироблення антитіл, які захистять від омікрону. 

Аналіз Національної служби здоровʼя Великобританії показав, що люди, які отримали другу дозу вакцини AstraZeneca понад 25 тижнів тому, мають набагато нижчий захист від штаму омікрон порівняно з дельтою. Оскільки кількість проаналізованих випадків хворих на омікрон невелика, а вакциною AstraZeneca вакциновані у Великобританії люди з груп ризику з великою кількість супутніх хвороб, говорити про конкретні показники ефективності поки що рано.

Фото: EPA/UPG

Також індійський виробник вакцин Covishield, двома дозами якої щеплені 1,8 мільйона людей в Україні, заявив, що наразі тривають дослідження ефективності вакцини. Крім того, виробник перевіряє, чи третя, бустерна доза Covishield виробляє достатню кількість антитіл.

Pfizer/BioNTech (Comirnaty)

У вже згаданому звіті Національної служби здоровʼя Великобританії вказується, що дві дози вакцини Pfizer/BioNTech не забезпечують достатньої кількості антитіл проти омікрону. Хоча ситуація і не настільки погана, як у випадку з вакциною AstraZeneca. Плюс у звіті зазначається, що бустерна доза Comirnaty підвищує ефективність вакцинації до 75%. 

Водночас дослідження в Південній Африці, де найбільше поширений омікрон, показало, що навіть дві дози Pfizer/BioNTech запобігають госпіталізаціям з важкими станами у 70% випадків. 

Moderna (SpikeVax)

Попередні дослідження показують, що двох доз вакцини компанії Moderna також буде недостатньо для вироблення достатньої кількості антитіл проти штаму омікрон. Оскільки, як і Comirnaty, вакцина компанії Moderna — це мРНК-вакцина, то раніше обидві компанії повідомляли, що готові змінити формулу задля підвищення ефективності. Однак це потребує часу — від двох місяців на створення нової формули плюс час для клінічних досліджень.

Фото: EPA/UPG

Водночас уже є дослідження, яке засвідчило підвищення ефективності SpikeVax після бустерної дози. У зразках крові тих людей, які отримали три дози вакцини, було достатньо антитіл, щоб нейтралізувати омікрон.

Чи допоможе бустерна доза?

Тривалий час багато країн, зокрема США, не поспішали вводити бустерну дозу для вакцинації людей. Чітких доказів того, що бустерна доза вакцини покращує захист від ковіду, не було. 

Згодом почали зʼявлятися дослідження, які показували збільшення кількості антитіл після введення бустерної дози вакцини. Країни почали використовувати бустери для імунізації людей, чия імунна система ослаблена через інші хвороби. Наприклад, люди після пересадок органів мають вживати імуносупресори — відповідно, їхній організм не так активно виробляє антитіла для нейтралізації коронавірусу. Відтак бустерні дози почали використовувати багато де — спершу для пацієнтів з груп ризику, а згодом для всіх.

Водночас на фоні тривожних звісток про омікрон країни почали наполегливіше рекомендувати бустерну дозу громадянам. Наприклад, про це говорив доктор Ентоні Фаучі, головний медичний радник президента США. Також у Бразилії, де більшість людей вакциновані китайським Coronavac та індійським Covishield, радять третю дозу однією з двох мРНК-вакцин, тобто Moderna або Pfizer/BioNTech. 

Однак чимало країн, зокрема Україна, все ще мають низький рівень вакцинації двома дозами. Рівень вакцинації в Україні поки що недостатній для формування колективного імунітету від ковіду. Відповідно, виникає питання, чи дійсно резонно зосереджуватися на бустерах, якщо більша частина дорослого населення досі не вакцинована взагалі? 

Зараз в Україні бустерну дозу можуть отримати тільки люди із супутніми захворюваннями та імуносупресією, і це нормально. Бо в погоні за бустерами і вимірюванням рівня антитіл ми забуваємо про ще одну важливу складову — клітинний імунітет.

Фото: EPA/UPG

Нині лише починають зʼявлятися дані, в яких враховується роль клітинного імунітету в боротьбі з ковідом. Наприклад, 18 грудня журнал The Lancet опублікував дослідження, в якому йдеться про те, що бустерна доза підвищує клітинну реакцію, але більше даних буде пізніше. 

По-перше, слід памʼятати, що невелика кількість антитіл геть не означає, що вакцина неефективна. LB.ua неодноразово публікував тексти, у яких пояснював — значно важливішими у формуванні імунної відповіді є T-клітини. Вони роками можуть «памʼятати» збудника і забезпечувати захист, зокрема, виробляючи антитіла. Є дослідження, які показують, що T-клітини ефективно борються з коронавірусом навіть через багато місяців після вакцинації чи хвороби. Оскільки вірус SARS-CoV-2 відносно молодий, учені не можуть прослідкувати, наскільки довго зберігаються T-клітини. Однак видання "Куншт" пише, що люди, які перехворіли на попередника ковіду SARS-CoV у 2003 році, досі мають Т-клітини, які здатні знешкодити цей вірус.

По-друге, клітинний імунітет можна отримати завдяки вакцинації, причому будь-якою вакциною. Навіть якщо ви впевнені, що перехворієте легко, не слід чекати на «природний імунітет». Адже саме завдяки тому, що вірус заражає все більше людей, зʼявляються нові й нові штами. Тому що менше людей вакциновано, то більша ймовірність збільшення літер у ковідній абетці. 

По-третє, не панікуйте. T-клітини забезпечують захист від важкого перебігу ковіду навіть у разі зараження штамом омікрон. Такі дані були опубліковані минулого тижня під час конференції ВООЗ. Тобто якщо ви вакцинувалися, причому будь-якою з наявних вакцин, це з великою вірогідністю убезпечить вас від госпіталізації та смерті.

Фото: EPA/UPG

Настя ІванцівНастя Іванців, кореспондентка відділу "Суспільство"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram