З 1 січня 2022 року заклади охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу, почали вести облік загального споживання антимікробних препаратів – усього 29 лікарських засобів.
У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що це дасть змогу побачити, скільки антибіотиків (і яких саме) призначають лікарі пацієнтам в стаціонарних відділеннях, і оцінити виправданість таких призначень, забезпечити контроль за внутрішньолікарняними інфекціями та зменшити термін перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні.
Також у МОЗ нагадали, що з квітня 2022 року антибіотики продаватимуть винятково за електронним рецептом.
У відомстві наголосили, що неправильне і надлишкове вживання протимікробних препаратів (зокрема антибіотиків) призводить до розвитку широкої резистентності – механізму, що знижує їхню ефективність. Бактерії стають стійкими до деяких ліків, і це поступово ускладнює або унеможливлює протидію інфекціям.
"Скільки антимікробних препаратів споживають українці, точно невідомо, проте є аналіз трендів. Відповідно до нього у 2020 році загальний обсяг усіх продажів і закупівель таких препаратів перевищив 6,4 млрд грн. Це на 40% більше ніж у 2018 році. Зросли й об’єми продажів таких препаратів в аптеках: із 3,26 млрд грн у 2018 році до 4,36 млрд грн – у 2020", – повідомили у міністерстві.
Щодо антибіотиків "групи резерву" (лікарських засобів «останньої надії», які використовують для лікування вкрай тяжких бактеріальних інфекцій, коли інші антибіотики не спрацювали), ситуація також невтішна. За даними МОЗ, об'єм цсіх продажів і закупівель зріс більш ніж утричі: зі 110,89 млн грн у 2018 році до 416,45 млн грн – у 2020 році.
Всесвітня організація охорони здоров’я назвала проблему резистентності однією з 10 глобальних загроз здоров'ю населення, що стоять перед людством.
За оцінками експертів, до 2050 року кожні три секунди помиратиме людина, смерть якої пов'язана зі стійкістю до протимікробних препаратів.