ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Аптечна лихоманка: як коронавірусна хвороба вплинула на вживання антибіотиків

Пневмонія при коронавірусній хворобі має вірусне походження. Це означає, що антибіотики не допоможуть під час лікування ковіду. Однак із серпня по жовтень 2020 року частка продажу антибіотиків в Україні зросла із 7 до 14%. Одна з причин — неконтрольоване споживання.

Для того щоб зрозуміти, як коронавірусна хвороба вплинула на вживання антибіотиків, LB.ua проаналізував дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research», опубліковані на сайті Аптека.ua. Також ми попросили прокоментувати ситуацію лікарку-фтизіатра Оксану Молоду. 

Фото: EPA/UPG

Антибіотики

До протоколу лікування коронавірусної хвороби дійсно включені кілька видів антибіотиків, зокрема: азитроміцин, цефтріаксон, левофлоксацин і моксифлокацин. Ці ліки використовують лише в разі підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції: перед тим, як призначати їх, лікарі мають провести відповідні аналізи.

— Уже весь світ знає, що природа змін у легенях при ковіді має васкулярні причини, як, наприклад, при червоному вовчаку, — пояснює Оксана Молода. — Тобто це не класичне запалення, а атипове, яке ні в якому разі не лікують антибіотиками. Дійсно, буває ще й бактеріальна інфекція, але це можна визначити тільки шляхом призначення відповідних аналізів. Це ніяк не означає, що рутинно лікарі мають призначати антибіотики, адже таких людей не так і багато — близько 10% від усіх хворих. 

Однак пацієнти можуть купувати антибіотики самовільно, а не за призначенням лікаря.

— Люди перелякані, бачать статистику, бачать абсолютну неспроможність МОЗу ухвалювати рішення, — каже Оксана Молода. — Захворювання на ковід, навіть якщо немає виражених проявів, сприймається як смерть.

— Пацієнти панікують, і стає досить важко відрізнити середньотяжкий перебіг від легкого. Відповідно, людина атакує свого сімейного лікаря. Якщо лікар адекватний, він пояснить, що це звичайна вірусна інфекція, лікування симптоматичне. Бо доказові лікарі — це не порожні слова, а медики, які керуються міжнародними протоколами, які складаються на основі відповідних досліджень, —продовжує лікарка. — На жаль, більшість українських лікарів працюють за стандартами пострадянської школи — без протоколів, але за якимись індивідуальними підходами і методиками. На жаль, це має негативний вплив на здоров’я пацієнта. Але людина може не чути навіть доказового лікаря, панікувати, говорити, вимагати серйозніших дій. Під цим тиском лікарі призначають «типу лікування».

Фото: EPA/UPG

Тож які антибіотики стали купувати більше?

Азитроміцин— антибіотик, який, за протоколом лікування COVID-19, призначається симптоматично при підозрі на супутню інфекцію. Для легкого перебігу — перорально в таблетках, для тяжкого — внутрішньовенно. Попит на препарат зростає поступово з квітня 2020 року. З липня по жовтень попит зріс на 350%. Станом на 4 листопада прогнозувалося, що залишків азитроміцину в аптеках вистачить приблизно на 15 днів. Наразі в Києві є незначний дефіцит порошку для розчину для ін’єкцій — очікуються постачання (тут і далі — за даними сервісу Tabletki.ua станом на 9.11.2020). 

— Азитроміцин — це дуже класний антибіотик, але нині це мій біль, — каже Оксана Молода. — У доковідну епоху він чудово спрацьовував на внутрішньоклітинні організми — мікоплазми і пневмоцити, які часто викликають пневмонію. Він має невелику побічну дію і добре переноситься пацієнтами. Але наразі, через безконтрольний прийом у скажених дозуваннях, ми, можна сказати, втратили його для пульмонології на найближчі десять років. Більшість мікроорганізмів будуть до нього стійкими, на жаль. 

Цефтріаксон — антибіотик, який протоколом лікування COVID-19 передбачено при середньотяжкій і тяжкій госпітальній пневмонії внутрішньовенно. Був різкий стрибок попиту на цефтріаксон на початку жовтня. З квітня обсяги споживання цефтріаксону зросли на 200%. Станом на 4 листопада прогнозувалося, що залишків в аптеках вистачить трохи більше ніж на 15 днів, але наразі розчин доступний у 398 аптеках Києва. 

Левофлоксацин — антибіотик, який показаний при тяжкому або середньотяжкому госпітальному перебігу хвороби. У жовтні 2020 попит на нього зріс на 450%, але в листопаді зменшився до 200%. 4 листопада прогнозована кількість залишків була на 15 днів. Зараз розчин для ін’єкцій є в 198 аптеках Києва.

Моксифлоксацин — синтетичний препарат, який включений до протоколу лікування в тяжких госпітальних випадках. З квітня по жовтень 2020 року обсяги його споживання виросли більше ніж у 10 разів. Прогнозована кількість залишків станом на 4 листопада — на 30 днів. Моксифлоксацин доступний лише в 16 аптеках міста Києва, у деяких — під замовлення. 

— Моксифлоксацин — це синтетична речовина з групи фторхінолонів надширокого спектру антибактеріальної дії, — пояснює Оксана Молода. — Навіть бактеріальну пневмонію ми лікуємо, починаючи з простих антибіотиків, наприклад, захищених амінопеніцелінів. Я своїм пацієнтам це пояснюю так — до вас на кухню залетіла муха, і є два рішення: використати мухобійку або скинути ядерну бомбу. Муха, звісно, загине в обох випадках, але наслідки будуть геть інші. Тобто якщо ми призначили фторхінолон при ковіді, а він не спрацював, то якщо після цього з’явиться все ж дійсно бактеріальна інфекція, ми не матимемо чим лікувати пневмонію. Ми просто формуємо резистентність. 

Фото: EPA/UPG

Інші препарати

Лікарка каже, що схожа ситуація відбувається і з гормоном дексаметазоном та антикоагулянтами, які також входять до протоколу лікування ковіду, але мають призначатися виключно лікарем. 

— Я стикаюся з тим, що навіть молоді люди, які не мають порушень у згортанні крові, самі собі призначають антикоагулянти. А потім отримують затяжні менструації, які переростають у кровотечі, мікрокровотечі в сечі і так далі. Тобто люди самі собі на рівному місці створюють проблеми, бо 70% громадян потребують лише тактики лікування, як при звичайній вірусній інфекції. 

Еноксапарин — антикоагулянт для тромбопрофілактики. Попит на еноксапарин зріс на 400% з початком пандемії. Доступний в одній аптеці міста Києва. Прогнозований обсяг залишків в аптеках — 5 днів (станом на 4 листопада). 

Дексаметазон — глюкортикоїдний гормон, який призначають внутрішньовенно, перорально або через назогастральний зонд при госпітальній пневмонії. Обсяги продажу препарату з травня зросли більш ніж на 150%. Наразі препарат доступний у більш ніж тисячі аптек Києва. Залишків — на більш ніж 15 днів.

Фото: EPA/UPG

Вітаміни та біодобавки

Зростання продажів є і серед вітамінів і добавок, які не мають жодної доведеної ефективності в лікуванні ковіду. Проте на відміну від неконтрольованого прийому антибіотиків, гормонів і антикоагулянтів, вживання вітамінів і біодобавок зазвичай не шкодить здоров’ю. 

Вітамін D — не входить до протоколу лікування COVID-19. Дефіцит вітаміну D є майже в усіх мешканців міст, однак його прийом і дозування варто узгоджувати із сімейним лікарем. З вересня продажі вітаміну D та його аналогів у аптеках зросли більш ніж удвічі. Наразі вітамін D досить складно знайти в аптеках. На відміну від вітамінів A і E, вітамін D різних виробників можна знайти лише в обмеженій кількості аптек. 

Вітамін C — не входить до протоколу лікування COVID-19. Препарат дійсно допомагає укріплювати стінки судин, але не є лікарським засобом і не лікує коронавірусну хворобу. Попит на вітамін С із серпня зріс на 200%. Так само як вітамін D, вітамін С є в аптеках від різних виробників і в різних формах, однак в обмеженій кількості. Ціни на деякі комплекси вітамінів, у яких присутній і вітамін C, можуть сягати тисячі гривень. Однак перш ніж купувати такі дорогі препарати, варто задуматися, чи не достатньо буде простої аскорбінки?

Цинк — не входить до протоколу лікування COVID-19. Цинк загалом не шкідливий для організму, він є в м’ясі, морепродуктах, бобових. Однак вживати його у вигляді аптечної біодобавки варто все ж за призначенням лікаря, адже передозування цинком може погіршити засвоєння інших важливих речовин і препаратів. Попит на цинк з літа до жовтня зріс у 20 разів, але в листопаді почав поступово нормалізуватися. В аптеках цинк наявний.

***

Попри те, що в Україні з 2005 року діє Наказ Міністерства охорони здоров’я №360, відповідно до якого антибіотики мають продаватися виключно за рецептом, аптеки цим нехтують. У 2019 році Уряд затвердив Національний план дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, за яким планувалося посилити контроль відпуску антибіотиків в аптеках. У жовтні 2020 року МОЗ планувало внести зміни до цього наказу, чіткіше прописавши, які саме лікарські засоби потребують рецепта, додавши в перелік антибактеріальні, протигрибкові, противірусні і протипаразитарні ліки. Однак відповідальності (наприклад, позбавлення аптеки ліцензії) за невиконання цієї норми немає.

Фото: EPA/UPG

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram