«Виняткові» темпи роботи Саліхова й Бурлакова, їхній тандем під час розгляду скарг на суддів
За рік роботи Сергій Бурлаков розглянув 817 дисциплінарних скарг. Утім за його ініціативою відкрито лише шість — це менш як 1 % від усіх справ. У результаті ВРП притягнула до відповідальності чотирьох суддів, з яких двоє отримали попередження і двоє мають догани з позбавленням доплат до посадового окладу.
У Віталія Саліхова ситуація схожа. З 906 «розглянутих» справ більшість він або повернув, або підготував висновок з відмовою відкрити справу. Дисциплінарна палата на підставі висновків Саліхова відкрила лише 19 справ (трохи більше ніж 2 %) й притягнула до відповідальності сімох суддів — два попередження та пʼять звільнень.
Відтак з понад тисячі суддів Бурлаков і Саліхов знайшли підстави накласти стягнення лише на 11.
Попри те, що Вища рада правосуддя задекларувала пріоритетно розглядати справи із суспільним інтересом, Бурлаков і Саліхов мають проблему зі швидкістю розгляду, особливо скандальних кейсів.
Прикладом такої справи є дисциплінарна щодо ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого викрили на ймовірному хабарі 2,7 млн доларів. Скаргу Фундації DEJURE за цим фактом Сергій Бурлаков розглядав понад рік, створюючи видимість роботи. Так тривало, аж доки Князєва не звільнили за іншою скаргою — щодо квартири на Печерську, за оренду якої той начебто платив одну тисячу гривень. Після чого Бурлаков хотів якомога швидше закрити дисциплінарну справу про одержання хабаря, але такої позиції не підтримали в Дисциплінарній палаті.
Іншою пріоритетною справою для ВРП є скарга на суддів Київського апеляційного суду, які, за версією слідства, передавали багатотисячні хабарі один одному в пакованнях від кави та в рекламних брошурах інтернет-провайдера. У цій справі Саліхов готував висновок понад дев'ять місяців.
Крім того, Сергій Бурлаков так і не запропонував відкрити справу за скаргою на суддю Майдану Олександра Луценка, який позбавляв протестувальників прав водія й уникав кваліфікаційного оцінювання, хоча на підставі цієї скарги ВРП зупиняла розгляд відставки судді ще в липні цього року. У листопаді 2024 року Вища кваліфікаційна комісія таки рекомендувала звільнити цього суддю.
Понад рік Бурлаков не розглядає резонансної справи судді Куксова, який очікував захоплення України росіянами, виправдовував звірства окупантів, зневажливо говорив про українських захисників і підбурював знайомих до співпраці з ворогом. Обвинувальний акт щодо нього вже в суді.
З нещодавнього: Віталій Саліхов намагається відмовити відкривати справу на іншого скандального суддю, фігуранта розслідування Bihus.info Ігоря Дашутіна, який зовсім не володіє нерухомістю, якщо зважати на його декларації. Чого не скажеш про матір і тещу судді — у тих є елітне майно.
Крім затягування розгляду справ, тандем Саліхов — Бурлаков відзначився синхронним голосуванням і підтримкою пропозицій. Взаємна підтримка створила більшість голосів у Дисциплінарній палаті. Так вони змогли паралізувати роботу Дисциплінарної палати, саботувати і відкриття справ на суддів, і притягнення їх до відповідальності.
Наведемо лише декілька ситуацій:
1. Безкарність для суддів, які звільняють від покарання нетверезих водіїв
Завдяки Саліхову і Бурлакову судді Світлана Ченцова і Оксана Криворот змогли уникнути відповідальності. Ці судді відпустили без покарання понад два десятки водіїв, які керували авто в стані алкогольного сп’яніння або відмовлялися пройти огляд. Ченцова закривала справи за спливом строків, а Криворот — за малозначністю діяння. Попри те, що КУпАП це прямо забороняє.
Незважаючи на висновки доповідача притягнути суддів, Саліхов запропонував закрити справи й відмовити у притягненні до відповідальності. Він не бачить у діях суддів ознак дисциплінарного проступку. Пропозиції Саліхова підтримав Бурлаков, і це створило більшість голосів у Дисциплінарній палаті. За також самою схемою уникла відповідальності суддя Світлана Смик.
2. Безкарний суддя Рибак і справа на 1,7 млрд гривень
Через таку кооперацію уник відповідальності і суддя Київського апеляційного суду Іван Рибак.
Підприємство «Танос Технолоджи» отримало 1,7 млрд грн на закупівлю критично важливої продукції для ЗСУ, але, за версією слідства, кошти вивели за кордон, а амуніція так і не дійшла до бійців. Підозрюваний виїхав за кордон, його оголосили в міжнародний розшук. Пізніше суді задовольнили клопотання слідчих про арешт. Але Рибак скасував його. Помічник Рибака повідомив журналістам і прокуратурі, що розгляд справи відклали, хоча суддя таки розглянув її і задовольнив скаргу адвоката підозрюваного.
На думку Сергія Бурлакова, суддя Рибак не вчинив проступку. Тому член ВРП запропонував припинити розгляд справи, а Саліхов підтримав це.
3. Потурання схемам уникнення мобілізації
З початком повномасштабного вторгнення зʼявилося чимало нових викликів, зокрема, схем уникнути мобілізації. Серед підстав отримати відстрочку від призову під час мобілізації є самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років. Сірі схеми реалізують за допомогою суду й без урахування прав та інтересів дитини.
Наприклад, суддя Інгулецького райсуду міста Кривого Рогу В’ячеслав Мазуренко, імовірно, допомагав чоловікові уникнути мобілізації, визначивши місце проживання дитини з батьком, при цьому матір навіть не знала про такий позов і на той час перебувала разом з дитиною за кордоном. А як дізналась, успішно оскаржила таке рішення в апеляції та звернулася до ВРП зі скаргою.
А Руслан Хмель із Бершадського районного суду Вінницької області задовольняв позови про розірвання шлюбу, позбавляв матір батьківських прав і визнавав місце проживання дитини з батьком.
В обох цих випадках, члени ВРП Бурлаков і Саліхов ставали на сторону суддів: пропонували відмовити у притягненні суддів до відповідальності й закрити справи. Та оскільки інші члени ВРП були проти таких пропозицій, розгляд справ відкладали.
Порятунок суддів, яких підозрюють в отриманні хабаря
Члени ВРП Саліхов і Бурлаков заблокували пропозицію звільнити суддю Сергія Бурхана, якого підозрюють в отриманні хабаря на $2,5 тисячі.
Після розгляду справи Бурлаков попросив зупинити дисциплінарну скаргу до надходження обвинувального акта. За виступив Саліхов, але цієї пропозиції не погодили через нестачу голосів. Потім обидва члени також заблокували рекомендацію доповідача звільнити суддю. Наразі засідання відклали. Нагадаємо, що це члени ВРП, які проти використання матеріалів досудового розслідування, зокрема НСРД, у дисциплінарних провадженнях. Це вже не вперше вони озвучують таку позицію (раніше через це Бурлаков зволікав з підготовкою справи Князєва до розгляду в Дисциплінарній палаті).
Більше про їхній тандем під час розгляду дисциплінарних скарг можна почитати в аналітиці Фундації DEJURE.
Відзначилися члени ВРП і підтримкою недоброчесних кандидатів на посаду судді.
Спроба зберегти посаду скандальній судді Отрош
Члени ВРП Віталій Саліхов, Сергій Бурлаков та Інна Плахтій були єдиними, хто голосував проти звільнення одіозної Інни Отрош-молодшої. І хоча суддю позбавили мантії рішенням більшості, така позиція трьох членів ВРП є показовою.
Донька Отрош-старшої, впливової представниці влади Януковича, заявляла, що в Криму не було бойових дій, держава не протидіяла російській окупації, а тому вона, як «звичайний громадянин», може їздити туди відпочивати.
Окрім того, що, ймовірно, мама посприяла переведенню Інни Отрош-молодшої до столичного суду, вона ще й подарувала дочці велику кількість майна: від люксових машин до квартир у центрі Києва.
Після початку збройної агресії Росії 2014 року регулярно відвідувала територію т.о. Криму, а також двічі територію Російської Федерації, зокрема Санкт-Петербург.
На щастя, Інна Отрош втратила статус судді. Утім жодної заслуги членів ВРП Бурлакова й Саліхова в цьому нема.
Упереджене ставлення до кандидатів у Службу дисциплінарних інспекторів
Служба дисциплінарних інспекторів — незалежний підрозділ у складі ВРП, який має допомагати розбирати завали дисциплінарних скарг і прискорювати їхній розгляд. 12 грудня конкурс до СДІ завершився, і цікаво, що на співбесідах саме Віталій Саліхов і Сергій Бурлаков прискіпувалися до кандидатів і ставили питання на компетентність: про регламент ВРП, процесуальне законодавство. Сергій Бурлаков навіть формулював ситуативне завдання і сумнівався, що інспектори, які не мають суддівського досвіду, якісно розглянуть скарги на суддів, адже їхні знання мають бути вищими за суддівські, аби належно оцінити. Схоже, Бурлаков забув, що членами ВРП теж є не лише судді.
Примітно, що під час співбесід з кандидатами на посаду судді Саліхов і Бурлаков не були такими активними й прискіпливими, узагалі майже не ставили питань.
У будь-якім разі Службу дисциплінарних інспекторів таки сформували, її керівником обрали Тараса Кузика. Є надія, що СДІ буде незалежною, а не виконавцем волі або помічником членів ВРП.
Питання до Бурлакова й Саліхова і як вони потрапили у ВРП?
Віталій Саліхов — суддя Київського апеляційного суду, обраний Зʼїздом суддів на посаду члена Вищої ради правосуддя в березні 2021 року.
2016 року колегія за участю Саліхова заборонила вільному слухачеві знімати на відео судове засідання, чим порушила його права.
У громадськості виникали питання і до декларацій судді: Саліхов не зазначав у них матері дружини як члена сімʼї, втім у 2020 році він отримав службове житло, трикімнатну квартиру, на родину з чотирьох осіб (ось тут вона вже фігурувала як член сімʼї: здається, саме аби квартиру отримали більшої площі).
Сергій Бурлаков — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Посаду члена ВРП обіймає із січня 2023 року.
Ще на етапі конкурсу про його недоброчесність свідчила невідповідність статків доходам. Незрозуміло, як його матір з річним доходом у 2017-му 29 тис. грн змогла вже у 2018-му набути у власність квартиру площею майже 40 кв. м у Борисполі.
Окрім того, існує сумнів, що суддя вказав справжню вартість відчуження корпоративних прав. У декларації за 2017 рік він вказав у власності корпоративні права трьох підприємств вартістю 100 000 грн кожне. Після призначення на посаду судді ВС Бурлаков позбувся їх — за 500, 1000 й 5000 грн.
Відповідно до даних порталу «Судова влада України», Бурлаков Сергій Юрійович також працював адвокатом у Харкові й був представником сина ексдепутата Партії регіонів Олександра Фельдмана, який під час виборів 2004 року був довіреною особою Януковича.
Насамкінець після 2014 року Бурлаков неодноразово їздив до Росії, а його батько має громадянство РФ.
Хто забезпечив Бурлакова й Саліхова теплими кріслами?
Кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя добирали Етична рада. Вона складається з шести осіб. Трьох делегували міжнародні організації. Інших (Володимира Сіверіна, Юрія Трясуна, Лева Кишакевича) — Рада суддів України (РСУ): застарілий і корумпований орган, який допомагала створювати судова мафія на чолі з головою ОАСК Павлом Вовком. Останній забезпечив собі контроль над органом, поставивши свою людину — Богдана Моніча, який слухняно виконував вказівки голови ОАСК.
Тож суддівська частина Етичної ради, вочевидь, зіграла свою роль у доборі «подібних собі» кандидатів. Що з цим робити? Можна повернутися до моделі Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка добирала суддів Вищого антикорсуду (ВАКС). Участь цього органу в доборі громадськість відзначала як зразок ефективності й прозорості.
Останній рік роботи Вищої ради правосуддя показав системні проблеми, що підривають довіру до судової системи України. Хоча звільнення низки одіозних суддів можна розглядати як позитивний сигнал, діяльність окремих членів ВРП, зокрема Віталія Саліхова й Сергія Бурлакова, викликає серйозні запитання. Їхні рішення, спрямовані на пом’якшення покарань або закриття проваджень щодо недоброчесних суддів, створюють бар’єри для очищення судової системи.
Додатково тривогу викликає процедура добору членів Вищої ради правосуддя. Участь українських представників у ній створила сприятливі умови, аби до ВРП потрапили особи із сумнівною репутацією.