Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила представнику Нікопольського заводу феросплавів у повторному дослідженні доказів у справі “Роттердам+” та допиті експерта, який встановив збитки.
Це рішення сьогодні, 10 лютого, ухвалила колегія суддів у складі Віктора Панкулича, Сергія Боднаря під головуванням Ігоря Панаіда, інформує кореспондент LB.ua з зали суду.
Представник потерпілого - “Нікопольського заводу феросплавів”, адвокат Сергій Жиліч клопотав про повторне дослідження доказів, документів та обставин, встановлених під час провадження. Їх вже досліджувала суддя ВАКСу Катерина Широка, а потім погодилась із закриттям справи прокурором.
За його словами, ВАКС не надав оцінку багатьом документам потерпілих і не згадав про них у рішенні. Загалом перелік бажаних для дослідження доказів викладений на 4 аркушах, у справі - 29 томів.
“Суддя штучно звузила межі судового контролю та обмежилась лише оцінкою тих доказів, які обрав прокурор. Фактично вона тільки встановила, чи були в прокурора підстави закрити справу. Прокурор одні докази бачить, а інші не бачить і не зазначає їх в своїй постанові. Ми долучали ці докази, проте слідча суддя також їх “не побачила”, що зрозуміло з її ухвали. Ми просимо дослідити зібрані докази, які підтверджують і збитки, і зловживання”, - наголосив адвокат.
Натомість адвокати колишніх підозрюваних охрестили клопотання необґрунтованим, бо нібито немає обґрунтування порушень та ролі цих доказів для справи.
Прокурор САП Денис Демків вважає, що представник заводу просто не згодний з ухваленим рішенням та воліє затягувати розгляд.
“За понад 5 років слідство не зібрало допустимих та належних доказів, що службові особи зловживали своїм становищем. При оцінці понад 10 експертиз я дійшов переконання, що збитків нікому немає. Після повідомлення про підозру, коли мене призначили, максимальний строк розслідування вже був 12 місяців та 1 день, тобто відновити строк неможливо. Тому досліджувати все зараз безпідставно”, - вважає обвинувач.
Колегія суддів під головуванням Ігоря Панаіда постановила відмовити в дослідженні доказів заново, бо не вбачає для цього належних обґрунтованих підстав, які б свідчили, що слідчий суддя неповно або з порушеннями їх досліджував.
“Це підтверджується матеріалами, де жодних зауважень щодо неповноти й неправильного дослідження не було. Незгода з судовим рішенням - не підстава. Апеляційний суд не має права по-новому переглянути справу, ми маємо переглядати лише рішення. Якщо суд відчує якісь інші мотиви та підстави, які вказують на неповне дослідження певних доказів, то суд перевірить їх окремо”, - аргументував суддя Панаід.
Крім того, сторона потерпілих прохала допитати експерта про проведення кількох ключових експертних висновків від 2020 року на підтвердження наявності збитків.
Захисник Жиліч стверджував, що роз’ясненнями експерта можна усунути суттєві розбіжності, які є на переконання прокурора та сторони захисту. На думку адвоката, допит в суді розвінчить тезу, що збитків у справі “Роттердам+” немає та покладе край маніпуляціям.
"За результатами проведення судово-економічної експертизи судовим експертом Педь І.В. встановлено збитки споживачам електроенергії у розмірі близько 40 млрд грн за увесь період дії формули «Роттердам +», а саме із травня 2016 року по червень 2019 року. Вони виникли внаслідок завищення фактичної вартості проданої ДП «Енергоринок» електроенергії з Оптового ринку електричної енергії України. Вказані економічні наслідки визначені як різниця між фактично сплаченими коштами за спожиту електричну енергію, вартість якої враховувала неіснуючі витрати ТЕС з доставки вітчизняного вугілля з-за кордону, та її вартістю, що враховує витрати з доставки вугілля із-за кордону виключно на обсяги імпортованого вугілля", - прокоментував адвокат.
Але сторона захисту та прокурор заперечили проти допиту фахівця. Вони запевняють, що експертиза не мала впливу на скаргу щодо закриття провадження, висновок спеціаліста не передбачений в КПК, а висновок експерта взагалі отримано у позапроцесуальний спосіб - після закриття провадження. Насамкінець стверджують: експертні висновки - припущення, а не стійкі відповіді.
Як наслідок, судді відмовились викликати експерта. І додали, що у майбутньому можуть його допитати за власною ініціативою.
Судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги на закриття справи “Роттердам+” поновлять 2 березня.
Нагадаємо, 13 жовтня 2021 року суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка закрила справу НАБУ про так звану формулу "Роттердам+".
До того 21 травня 2021 року Новий керівник групи прокурорів у справі "Роттердам+" Денис Демків 20 травня також вирішив її закрити. Так, Спеціалізована антикорупційна прокуратура вчетверте закрила цю справу.
Тоді Національне антикорупційне бюро заявило, що рішення Демківа викликає сумніви в його об’єктивності, ухвалено в позаробочий час, без консультацій із детективами та належного вивчення матеріалів справи.
Бюро вважає, що ця справа є однією з найбільш значущих для України та має бути розглянута в суді.
Попередник Демківа Віталій Пономаренко тричі - 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року і 9 квітня 2021 року - закривав провадження у цій справі на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати). Всі три рази справу було поновлено.
НАБУ заявляло що прокурор саботував направлення справи до Вищого антикорупційного суду.
Зауважимо, у березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули "Роттердам+". Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробки порядку формування оптової ринкової ціни ("Роттердам+") забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула "Роттердам+", припинила своє існування. У 2019 році НАБУ повідомило кілька підозр у цій справі. Серед підозрюваних виявилися ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк і та співробітники компанії "ДТЕК". Проте згодом у справі зняли всі підозри.