Верховна Рада призначила нового суддю Конституційного суду - Віктора Кичуна (подання від фракції "Слуга народу").
За проголосував 241 нардеп. Голоси дали "слуги народу", нардепи "Довіри" та позафракційні, а також "За майбутнє".
Перед голосуванням кандидат у судді зазначив, що 27 років займається конституційним правом, є доцентом кафедри Конституційного права Національної академії ім. Ярослава Мудрого.
"Обійняти цю посаду я хотів би для того, щоб утверджувати ті конституційні цінності, які містяться в Конституції і об'єднують народ. Цінності парламентаризму, демократії, народовладдя, верховенства права, змінюваності влади. Хочу зазначати, що є прихильником ліберальної демократії", - заявив Кичун.
Він пообіцяв, що в разі його обрання у депутатів буде "один прихильник стримування Конституційного суду".
Кичун є кандидатом юридичних наук, з 1998 року працював як адвокат.
Перед голосуванням профільний комітет розглядав ще кандидатури Юрія Павленка (подавала фракція ОПЗЖ), Ольги Бондар-Петровської ("Батьківщина"), Руслана Сидоровича ("Голос"). Комітет з питань правової політики визнав, що всі кандидати відповідають вимогам, після чого вони пройшли спецперевірку.
Нардеп Павленко (Уповноважений з прав дітей часів Віктора Януковича, міністр молоді і спорту часів Віктора Ющенка) у виступі перед парламентарями зазначив, що політика неповаги до Конституції, насильства і примусу не вирішує, а поглиблює суспільні проблеми.
"Конституційний суд є найважливішим органом державної влади, через це він стоїть і над судовою, і над виконавчою, і законодавчою владою... Для мене подання на посаду судді - не просто особисті амбіції, це про утвердження в Україні тріади європейських цінностей", - заявив він.
Кандидатка Бондар-Петровська зазначила, що має відповідні для посади досвід і навички, працювала в Апараті Верховної Ради і увійшла в топ-50 найпродуктивніших народних депутатів.
Екснардеп від "Самопомічі" Руслан Сидорович заявив, що саме гідність є одним із основоположних прав, закріплених у Конституції.
"Саме гідність є невід'ємною складовою справедливість. Справедливість без поваги до людської гідності є неможливою. Саме цей принцип має постійно жити в стінах Конституційного суду. Моя мета - щоб своєю роботою утвердити принципи справедливості в повсякденній діяльності", - зазначив він.
Верховна Рада повинна призначати третину суддів КС. Судді за квотою Верховної Ради призначаються за наступним механізмом: парламентські фракції після конкурсу подають свої кандидатури, які зобов'язані пройти перевірки. Після цього кандидати мають співбесіду з представниками профільного комітету, відтак за їх призначення голосують у залі. 6 листопада Рада мала призначити двох суддів, але за кандидатури не набралося достатньо голосів. Після цього було оголошено новий конкурс.