ГлавнаяПраво

Правосуддя на карантині

Попри всеукраїнський карантин, судова система (як і всі державні, правоохоронні органи, медичні заклади тощо) продовжує працювати. Суди зобов’язані відправляти правосуддя навіть у випадку запровадження воєнного чи надзвичайного стану (не плутати з надзвичайною ситуацію, але за таких обставин – також). Втім, пандемія коронавірусу позначилась і на судовому процесі.

Так, в переважній більшості суди відкладають розгляд справ або переводять його в так зване письмове провадження. Чекати не можуть кримінальні справи, особливо, що стосуються обрання чи продовження міри запобіжного заходу.

Аби дещо спростити чи врегулювати роботу суддів, Верховна Рада під час одного з позачергових засідань 30 березня ухвалила зміни до кількох кодексів. Втім, як зазначають у судовій системі, цього не достатньо, аби судді повноцінно працювали в нинішніх умовах.

Фото: supreme.court.gov.ua

Особливий режим

Із початку карантину в судах запровадили так званий особливий режим роботи. Зокрема, більшість судів почали відкладати розгляд справ за клопотанням когось зі сторін.

До прикладу, у Вищому антикорупційному суді з 18 по 31 березня у ВАКС було заплановано 448 судових засідань, 123 з яких, призначених колегіями суддів, не відбулося 61 (30 – за заявами сторін, ще 31 – через неявку сторін). Слідчі судді призначили до розгляду 325 клопотань, скарг та заяв, але 132 з них не відбулися (32 – за заявами сторін, 40 – у зв’язку з неявкою сторін).

За словами керівника апарату ВАКС Богдана Крикливенка, близько 60% працівників апарату суду також працюють дистанційно.

Касаційний господарський суд зняв з розгляду всі справи до 4 квітня (ще до продовження карантину до 24 квітня). Велика палата Верховного Суду перейшла повністю у письмове провадження (матеріали подаються у письмовій формі, і суд може приймати окремі рішення без виклику сторін).

«Практично усі справи, окрім кримінальних, – відкладені. Навіть у випадку розгляду справи у спрощеному провадженні з викликом сторін я писала клопотання про те, щоб розглядали без виклику, зважаючи на рекомендації представників судової влади. У деяких справах можу ознайомитися з матеріалами через «Електронний суд», – каже адвокат з Рівного Катерина Самардак.

У суди не пускають осіб, котрі не є учасниками судових засідань, на вході всім вимірюють температуру, а також судді та учасники повинні використовувати маски, рукавички, антисептики.

Усім, хто заходить до суду, дистанційно вимірюють температуру.
Фото: supreme.court.gov.ua
Усім, хто заходить до суду, дистанційно вимірюють температуру.

Правда, голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з проханням виділити 154,9 млн грн для придбання предметів захисту для суддів, працівників апаратів судів, дезінфекції приміщень.

За інформацією ДСА, станом на 27 березня склалася критична ситуація із забезпеченням судів медичними масками, про що повідомили суди майже всіх регіонів. Зокрема, про рівень забезпечення, зокрема, медичними масками поінформували суди Харківської (стан забезпечення - 9 %), Закарпатської (19 %), Полтавської (35 %), Житомирської (57 %), Тернопільської (60 %), Івано-Франківської (65 %), Київської (72 %), Чернівецької (78 %) областей.

«У мене таке враження, що Державна судова адміністрація не відреагувала на ситуацію з поширенням коронавірусу заздалегідь, відповідально, розумно і завбачливо. Це може бути наслідком самонадіяного ігнорування світових процесів, відсутності необхідного спостереження і прогнозування, комунікації з МОЗ та міжнародними партнерами.

Очевидна проблема із закупівлею засобів індивідуального захисту (респіратори, окуляри чи щитки для обличчя тощо) для суддів та учасників судових процесів, рециркуляторів повітря, уф-опромінювачів, причому здійснюється вона поспіхом і за шалені гроші. За умови розумного прогнозування і початку закупівель місяць-півтора тому, коли розвиток пандемії став очевидний за всіма наявними статистичними графіками та повідомленнями з-за кордону, це обійшлося б бюджетові у рази, якщо не десяток разів дешевше», – зазначає Андрій Козлов, юрист, колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Аби не відвідувати зайвий раз суди, учасникам судових процесів радять користуватися системою «Електронний суд» (один з елементів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), що функціонує в деяких місцевих та апеляційних судах в тестовому режимі. Фактично вона дає можливість знайомитися з матеріалами справ онлайн, як і подавати документи. Щоправда, для цього потрібно мати електронний підпис. Та й ця система працює з перебоями, зазначають як адвокати, так і судді.

Фото: supreme.court.gov.ua

Що стосується відеоконференції, то законодавство передбачає, що, по-перше, відповідне клопотання має задовольнити суд, що розглядає справу. Тобто повинно відбутися засідання за участі всіх сторін, щоб судді розглянули такий дозвіл. А, по-друге, у випадку його задоволення відеозв’язок можливий лише у спеціально обладнаних приміщеннях, а це – приміщення судів, куди учасники судових процесів намагаються якомога менше ходити.

«Існує проблема із конференцзв’язком для участі в засіданнях дистанційно. Наприклад, є численні скарги на відсутнє шумопригнічення, через що учасники процесу дуже погано чують один одного, а це ставить велике питання про аналіз технічних характеристик закуплених систем. Система ж електронного судочинства в цілому мала запрацювати ще пару років тому, однак термін її запуску постійно відкладається (ДСА назвала наступний термін – червень цього року, – LB.ua)», – каже Андрій Козлов.

Зважаючи на обмежений доступ до судів, в адвокатів виникла проблема з ознайомленням з матеріалами справ (для цього вони мають чітко визначений термін). Зазвичай, вони особисто повинні прийти в канцелярію суду і після ознайомлення поставити відмітку на відповідному клопотанні. Звісно, в електронному вигляді це зробити неможливо. Хоча винятки існують, коли адвокатам надсилають матеріали в електронному вигляді і знаходять спосіб підтвердити, що суд при цьому реалізував таке їх право.

Фактично в плановому режимі відбувається розгляд кримінальних справ, в тому числі клопотань про обрання запобіжного заходу, продовження його терміну тощо. Такі справи чекати не можуть, оскільки йдеться про обмеження прав людини.

-

Фото: supreme.court.gov.ua

Разом з тим, один з адвокатів, з яким спілкувався LB.ua, зазначає, що очевидно, карантин призведе до того, що в окремих справах «злетить» термін, наприклад, арешту особи, оскільки прокуратура чи суди не встигатимуть вчасно продовжувати його. Або до цього призведе не бажання зайвий раз контактувати.

«Судді і прокурори – такі ж люди, вони також бояться (заразитися коронавірусом, – LB.ua), – каже адвокат на правах анонімності, додаючи, що в його практиці є випадок, коли людину відпустили з-під арешту, оскільки прокурор не подав клопотання про його продовження.

У цій ситуації, зазначають правники, право на життя людини є вищим, ніж інші права, гарантовані, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Та й загалом на період пандемії країни-члени Ради Європи можуть повідомити про дерогацію положень Конвенції, тобто відступ від їх дотримання. Наразі про це заявили шість країн.

Щоб не наражати на небезпеку арештованих, їх участь в судових засіданнях за необхідності організовують за допомогою відеоконференції. Правда, до прикладу, під час судового засідання щодо зміни запобіжного заходу Андрію Антоненку, що підозрюється у вбивстві Павла Шеремета, цього зробити не вдалось. Як повідомив адвокат Леонід Маслов, в СІЗО посилались на відсутність відповідного документу з суду з «мокрою» печаткою. А тому засідання відклали, адже без участі підозрюваного (обвинуваченого) проводити засідання означає порушити його права. Хіба що він дасть на це письмову згоду.

Україна – не єдина, де через коронавірус обмежені чи скасовані судові засідання. Так, за даними Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, у Франції майже усі національні суди були закриті 16 березня. І відбуваються лише «суттєві» судові розгляди. До них належать слухання щодо осіб, які перебувають під вартою, невідкладні справи, які розглядаються суддями з приводу дітей, та провадження, пов’язані з можливим виселенням партнера за насильницькі дії.

Федеральний адміністративний суд Німеччини скасував слухання більшості справ щонайменше до 19 квітня після зараження декількох працівників коронавірусом, за винятком невідкладних справ.

Федеральний адміністративний суд Німеччини
Фото: khalzov.livejournal.com
Федеральний адміністративний суд Німеччини

У Данії виключення становлять справи з обмеженими строками або ті, що потребують особливого втручання. Кожен суд буде сам вирішувати, чи відповідає справа умовам критичності.

Схожі до українських правила в Грузії. Суди переносять справи, вирішують їх без усних слухань, якщо це можливо, перевіряють температуру відвідувачів, залучають сторони до участі за допомогою технічних засобів тощо.

Судова система по всій Італії не функціонує.

У Чехії, зокрема, Верховний Суд продовжує працювати в звичайному режимі, хоча змінений порядок звернення до суду. Особисто подати позовну заяву з документами можна лише в понеділок і середу у визначений час, в електронному режимі позови приймаються безперервно. Тим, хто приходить в суд, вимірюють температуру, а також вони повинні заповнити анкету, що не були в зоні ризику останніми днями і не контактували з людьми, яким загрожує зараження.

Верховний Суд Греції призупинив розгляд кримінальних і цивільних справ з 13 по 27 березня, розглядає виключно кримінальні справи, строки позовної давності яких збігають протягом цього періоду.

Законодавчі зміни

У різних країнах Європи та США в умовах карантину постало питання про внесення змін до законодавства для зміни процедури розгляду справ у судах.

Пустий зал судових засідань в суді Едмонтона, Канада
Фото: The Canadian Press/Jason Franson
Пустий зал судових засідань в суді Едмонтона, Канада

До прикладу, Сейм Польщі ухвалив зміни до законодавства, що дають змогу делегувати суддів чи окремі справи між судами у випадку серйозної необхідності (і стосується це термінових справ – стосовно неповнолітніх, тримання під вартою тощо), а також призупинення процедурних строків у багатьох випадках.

У Великій Британії узаконили використання аудіо та відеозв’язку в судах.

Так звана телеконференція застосовується під час розгляду певних справ у судовій системі Канади. Зокрема, в роз’ясненні Федерального Суду йдеться, що у зв’язку з поширенням коронавірусу, в такому режимі будуть заслухані невідкладні та виняткові питання. Зокрема, звільнення з-під варти або відтермінування виїзду з Канади, захоплення судна, значні фінансові втрати. Суд також зазначає, що віднесення справи до категорії невідкладних визначатиметься у кожному випадку окремо.

Онлайн судове засідання у Пекіні
Фото: China Daily
Онлайн судове засідання у Пекіні

У свою чергу, в Україні Верховна Рада внесла корективи в законодавство для певного полегшення роботи судів, ухваливши 30 березня зміни до Господарського, Господарського процесуального та Цивільного кодексів. Зокрема, продовжила процесуальні строки на період карантину (в тому числі, розгляду справи по суті, терміну на апеляційне оскарження, зміну предмета спору, інших позовних вимог).

Чому це важливо? За порушення термінів, в тому числі, розгляду справ передбачена дисциплінарна відповідальність суддів.Крім того, змінами до процесуальних кодексів суддям дозволили видаляти з залу суду особу, яка не є учасником (однією зі сторін, свідком чи потерпілим тощо), але її участь «становити загрозу життю чи здоров’ю особи» (правда, як суддя може це визначити, - незрозуміло).

Учасникам судового засідання депутати дали можливість брати участь у режимі відеоконференції, визначивши, що особа, яка буде «включатися» не з залу суду, повинна підтвердити себе як учасника справи наступними способами:

- накладенням електронного підпису (на що накладенням, законодавці не уточнили);

- за відсутності підпису – у порядку, визначеному Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

- за відсутності електронного підпису – у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією (цей порядок також поки не визначений).

Крім того, парламент ухвалив за основу (зі скороченим терміном для підготовки) зміни до перехідних положень Кримінального процесуального кодексу щодо можливості передати іншому суду клопотання, що має розглядатися слідчим суддею, якщо його неможливо визначити.

Депутати також дали можливість учасникам судового процесу брати участь у засідання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції. Єдині умови – це не має стосуватися клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту, а також підозрюваний чи обвинувачений не повинен бути проти цього. Окремі адвокати та судді, з якими спілкувався LB.ua, вважають, що значна кількість підозрюваних скористається можливість вибору і будуть проти відеоконференції, таким чином затягуватимуть строки розгляду клопотання, а відповідно, можуть вийти з-під варти, якщо суд не встигне продовжити термін. Аби уникнути такого сценарію, депутати визначили у проєкті змін, що прокуратура повинна подавати клопотання про продовження арешту не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення цього терміну.

Фото: supreme.court.gov.ua

У висновку Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про те, що залишається невирішеним питання, як бути з тими випадками, коли на час набрання чинності цим законом до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою залишиться менше десяти днів.

«У цьому випадку в окремих кримінальних провадженнях сторона обвинувачення з об’єктивних причин не зможе дотриматися вимог процесуального закону. Автоматично виникне необхідність звільнити певну кількість осіб з-під варти виключно з формальних підстав. При цьому не враховано, що такий крок в подальшому ускладнить або й взагалі унеможливить здійснення кримінальних проваджень у тому випадку, якщо особи, звільнені з-під варти, скориставшись ситуацією, просто зникнуть», - йдеться у висновку.

Чи вирішили проблеми суддів?

За словами голови Ради суддів Богдана Моніча, в цілому ті зміни, що були ухвалені парламентом не допомагають в роботі суддів.

«Зі слів колег ухвалені зміни не вирішують проблем, які виникли в судах, у зв’язку з пандемією. До прикладу, під час судового засідання з обрання чи продовження міри запобіжного заходу людина, яка вже перебуває в місцях позбавлення волі, повинна бути присутньою в суді. І фактично суддя не має права призначити відеоконференцію, якщо підозрюваний (обвинувачений) цього не хоче. Ми просили, щоб хоча би на період карантину дати суддям право це вирішувати з власної ініціативи», – зазначив він.

Моніч також зауважив, що можливість участі учасників судового процесу в засіданні дистанційно прописана в змінах до законодавства з недоліками, оскільки законодавець не виписав, зокрема, процедуру накладення єдиного цифрового підпису для підтвердження особи. А тому існує загроза, що будь-хто може вийти на зв’язок із судом.

Богдан Монич
Фото: sud.ua
Богдан Монич

Голова Ради суддів вважає, що роботу судів значно полегшило би внесення змін до усіх процесуальних кодексів, щоб дати можливість направляти судові повістки, повідомлення та матеріали за допомогою месенджерів.

«Ми очікуємо від судів пропозиції і направимо їх профільному комітету парламенту, адже попереднє позачергове засідання Верховної Ради готувалось поспіхом, та й з нами для цього ніхто не контактував», – зазначив він.

Голова Комітету парламенту з питань правової політики, депутат фракції «Слуга народу» Андрій Костін зазначає, що наразі йдеться про можливість доопрацювання норми щодо відеоконференції під час судових засідань з обрання міри запобіжного заходу в кримінальних справах. За його словами, обговорюється варіант, аби у випадку обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту особі вперше відбувалось за її фізичної присутності в залі суду. Надалі – продовження цього терміну – можливе в режимі відеоконференції.

«Очевидно, що в умовах пандемії більшість державних органів з об’єктивних причин не зможуть працювати в звичайному режимі. І не всі державні функції можна виконувати дистанційно, до прикладу, участь прокурора в суді. Разом з тим, ми би не хотіли, щоб особа, відносно якої є обґрунтована підозра про вчинення серйозного злочину, вийшла на свободу лише тому, що існує ризик того, що система з об'єктивних причин не зможе ефективно спрацювати в кожному випадку», – зазначив він.

За словами голови комітету, планується також вдосконалити норму щодо накладення цифрового підпису для ідентифікації особи, що бере участь у судовому засіданні віддалено, а також передбачити можливість суддям обмежувати участь відвідувачів у судових засіданнях в адміністративних справах, яка з технічних причин не потрапила до комплексного закону.

«Питання, котрі потребують нагального вирішення, сподіваюсь, будуть розглянуті під час наступного засідання парламенту. Звісно, сьогодні ситуація змінюється щодня і важко спрогнозувати, як часто депутати зможуть збиратися. Крім того, ми перебуваємо в постійному діалозі з судовою системою, юридичною спільнотою. Отримуємо чимало пропозицій для вирішення окремих питань на період карантину», - підсумував він.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Редакторка відділу "Право"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram