«За таких умов у суспільстві важко давати парламенту якусь довіру — він не воює, як президент, напряму. Ми не очільники війська, не головнокомандувачі — просто ухвалюємо різні рішення. Як до інституції, звичайно, будуть питання. Але в нас своя робота, ми маємо її робити. Має в країні бути бюджет, ми маємо його проголосувати», — наголошує Олександр Корнієнко.
За його словами, для Верховної Ради завжди актуальна військова адженда — від внесення змін у бюджет (одне коригування відбулося нещодавно, ще одне, велике, перший віцеспікер пообіцяв найближчим часом. — Ред.) до регулювання якихось технічних моментів, які допомагають війську покращувати управління і пришвидшувати рішення.
Також у порядку денному — «сторічна угода» з Великобританією і євроінтеграційний напрямок. І в останньому, наголошує парламентар, найбільше викликів. Україна провалила терміни ухвалення трьох законопроєктів з пакета Ukraine Facility («гроші в обмін на реформи»). По-перше, це неприємна ситуація у відносинах з партнерами. По-друге, держава може недоотримати фінансування на 1,5 млрд євро.
«Якщо ми так не виконуватимемо, бюджет не отримуватиме коштів, зрештою, у нас буде фіскальна криза... Зараз мова про 1,5 млрд євро, це достатньо велика сума, але вона підйомна. Але в цілому фінансовий виклик і внутрішньополітичний виклик зростають», — зазначив Олександр Корнієнко.
При цьому він додав, що Міністерство фінансів змушене йти на жорсткі переговори з МВФ через необхідність збільшити дефіцит бюджету, оскільки військовим нічим платити зарплату ще два місяці. Крім того, за словами заступника голови ВР, Мінфін дійшов згоди з МВФ про зміну стратегічного планування з «пів року наперед» на «більш реалістичне».
Також Корнієнко розповів, що новий уряд працює з партнерами над зміною індикаторів, зокрема в Ukraine Facility, і вже відбувся невеличкий технічний перегляд.
«Я думаю, це тільки початок, тому що одна річ — вантажити країну реформами (а Ukraine Facility — це 70 із чимось законів, куча підзаконки) у кінці 22 року, коли ми звільнили Херсон, планується контрнаступ, про який чомусь знає весь світ. Інша річ — кінець 25 року. Наступного року Ukraine Facility взагалі закінчується. Воно в голові європейців уже мало нас реформувати колосально, ми мали відкривати кластер, але зараз у зовсім іншій реальності.
Нам треба робити роботу над помилками. Виходити назовні лише після того, як всередині зрозуміємо: чи не будуть зараз ці реформи недоречними, якісь маємо відкладати, бо дуже багато всього; і що ці реформи, враховуючи вже політичну ситуацію, мають бути плюс-мінус консенсусні», — відзначив парламентар. (Останнє стосується зауваження колеги по ВР, депутата від «Голосу» Романа Костенка про доцільність приймати ті чи інші закони. За його словами, в одному з ухвалених у першому читанні законопроєктів у рамках Ukraine Facility — про основні засади житлової політики — повністю анульовано права військовослужбовців отримати житло як неєвропейську норму. Корнієнко упевнений, що до другого читання це виправлять. — Ред.).
З викликів заступник керівника ВР наголосив на загостренні внутрішньополітичних дискусій, особливо через певні ініціативи Міноборони. «Вона поки що не така критична, не заводить у блокування роботи парламенту, але вона є», — визнав Корнієнко.
Безпекові загрози, упевнений віцеспікер, також не стануть на заваді роботі ВР.
«Організаційно, думаю, ми знайдемо, як голосувати (у разі загрози для будівлі Верховної Ради. — Ред.) — руками, ногами, якщо треба буде приймати бюджет і платити військовим. Перенесемо, перевеземо систему тощо», — запевнив парламентар.
Що з виборами?
«Непогано було б, щоб колись вони були в цій країні», — каже друга людина парламенті. Він визнає: депутати втомилися.
«Пішов сьомий рік. Ми — дев’яте скликання. П’ять з дев’яти були достроково розпущені. Тобто в Україні немає традиції over time парламенту», — зауважив Олександр Корнієнко.
Але до хоча б сталого перемир’я вибори неможливі, упевнений він.
«Зараз технічно нас [атакують] приблизно 700 "шахедів". На день виборів їх можна накопичити 5 000. Навіть за спроможність нашої ППО збивати 95 % 5 % — це більш ніж 200 шахедів. На 200 дільниць у Києві чи ще десь. Це будуть найкривавіші вибори у світі. Кому таке треба?» — аргументує заступник голови Верховної Ради.
Заразом він визнає, що паралельно триває робота над виборчим законодавством.
«Є два підходи. Перша група, куди входять представники наших шанованих громадських спільнот — Оля Айвазовська, Опора, IFES (The International Foundation for Electoral Systems, неприбуткова міжнародна організація, що підтримує право громадян на вільні та чесні вибори. — Ред.). Вони кажуть: тільки-но будуть вибори, почнеться такий mess, хаос, ви щось не те напишете, щось забудете, не узаконите тимчасові дільниці, ще щось — і буде важко проводити вибори. Їх можна зрозуміти, вони експерти з виборів. Вони хочуть заздалегідь підготувати якісний текст з усіма нюансами.
А є дуже багато людей на противагу, які завжди знають, що тільки-но ти слово «вибори» десь вголос вимовляєш у Верховній Раді, починаються вибори. Що це значить? Хтось починає збирати штаби, проводити опитування, набирати якихось технологів, повертатись з-за кордону чи з армії тощо», — зауважив Корнієнко.
Тож дискусії тривають, додає він, і навіть проявляються через реєстрацію певних законопроєктів.
«І Руслан Олексійович (Стефанчук, голова ВР. — Ред.) працює, — каже перший віцеспікер, коментуючи інформацію, що Стефанчук обговорював з послами зміни до виборчого законодавства, — працюють його помічники. Багато що напрацювала ЦВК — сім чи вісім чаптерів за сімома-вісьмома напрямками. Робота триває вже три роки. Але коли вже дійде до виборів, ми зберемо це все і просто будемо оперативніше робити», — зазначив Корнієнко.
Насамкінець підкреслив: виборче законодавство змінюватимуть, за чинним вибори проводити неможливо, враховуючи фактори безпеки, прифронтових територій, мільйонів людей за кордоном тощо.
Цей матеріал можна прочитати англійською.
Відеоверсія дискусії: