За словами Андрія Лебеденка, в Україні сьогодні створена “інноваційна екосистема, яка дозволяє поєднати виробництво, науку і Збройні сили України”. У цій екосистемі ЗСУ висловлюють свої побажання або вимоги до зброї, техніки чи технологій, які поставляються підрозділам для виконання бойових завдань. Наукові військові установи, відповідно, вивчають процеси і потреби на фронті, а також загрози з боку ворога, щоб удосконалювати технічні рішення або застосовувати їх в нових формах. А виробництво - оперативно реагує.
“Така структура дозволить форсувати питання передових інноваційних технологій, забезпечить легкий доступ Збройних сил до них, а також забезпечить спілкування з промисловістю, щоб здійснювати масштабування у найкоротші терміни, оперативно реагувати на загрози, які щодня змінюються, вносити зміни в технічні рішення, робити запити до нашого виробництва або ж до закордонних партнерів”, - відзначив заступник Головнокомандувача ЗСУ.
Саме за технологічним показником, на думку Лебеденка, Україна сьогодні відстає від Росії. “Нам не потрібно просто складання дронів, потрібен доступ до технологій. Коли ми не будемо залежати від постачання електродвигунів, контролерів, зможемо швидше адаптуватися до ситуації, до РЕБ противника”, - говорить військовослужбовець.
Сьогодні, наголошує заступник Олександра Сирського, Росія дуже ефективно і з великою перевагою застосовує розвідувально-ударні комплекси - “Орлани”, “Зала”, “Суперками”, інтегровані під певне програмне забезпечення, яке аналізує й створює каталоги цілей, оперативно розподіляє задачі та їх виконує.
“Класичний підхід боротьби з ними - дороговартісні ракети, які, в принципі, ми маємо - виготовляємо або закупаємо, але це витрата ресурсу. Кожна збита безпілотна система розвідування має свою ціну. То чому не подивитися в бік безпілотних літальних систем “повітря-повітря”, які дозволять здешевити знищення ворожого безпілотного літального апарата. Але потрібна технологія”, - каже Лебеденко.
“У нас є окремо розвідники, є засоби ураження. Зараз стоїть завдання зібрати це все, вийти на найбільш підготовлені підприємства, які зможуть зробити так, щоб у нас з’явилися комплекси “повітря-повітря” і “повітря-земля”, яких, на жаль, саме в комплексі немає. Надалі це дасть поштовх до використання штучного інтелекту і застосування технології роя. Бойового роя. Цим ефективність буде суттєво підвищена”, - додає представник Генштабу.
Саме технологіями і новітнім озброєнням, зазначає Андрій Лебеденко, Україна може компенсувати кількісну перевагу ворога. Зможе замінити роботами на передній лінії безпосередньо стрільців, замінити саперів абощо.
“Наша задача - максимально скоротити шлях від ідеї або нагальної потреби до масштабного виробництва або впровадження якоїсь технології”, - зауважив також він.
За словами Лебеденка, Збройні сили мають на меті створити комунікаційну платформу, через яку виробник зможе напряму звернутися до ЗСУ зі своїм виробом, йому допоможуть з оформленням документів, оцінкою, проведуть професійні випробування і супроводжуватимуть виріб (якщо він буде визначений як пріоритетний) для контрактування, введення в штат і масового виробництва.
Крім того, заступник Головнокомандувача розповів, що держава має намір готувати фахові інженерні кадри, які працюватимуть з безпілотними системами. Вже розроблена відповідна концепція, щоправда, наразі вона є закритою.
“В нас є школи, навчальні центри (з підготовки операторів БПЛА. - Ред.), їх потрібно масштабувати. Ми будемо максимально збирати інформацію з кращих практик чи шкіл, які є в різних бригадах, передових підрозділах. Будемо його узагальнювати, максимально масштабувати. Плануємо, що молодші фахівці - сержанти, оператори з'являться в коротший термін. Командири підрозділів - професіонали - через 3-5 років.
Також ми ініціювали питання щодо включення підготовки таких фахівців у військові кафедри. І залучення профільних інститутів для випуску інженерів і спеціалістів з робототехніки, адже сьогодні виробники (в сфері ОПК. - Ред.) теж не мають достатньо професійних кадрів. І це проблема, яку мають вирішувати не тільки в Збройних силах чи Міністерстві оборони, а в межах держави”, - резюмував Андрій Лебеденко.
Цей матеріал можна також прочитати англійською.